Спецможливості
Архів

Біогазова галузь в Україні: експериментально-пілотна стадія з орієнтацією на ліцензії ?

05.06.2008
719
Біогазова галузь в Україні: експериментально-пілотна стадія з орієнтацією на ліцензії ? фото, ілюстрація
Еколого-економічна ефективність впровадження БГУ Ефективність переробки відходів тваринництва з використанням БГУ визначається комплексом параметрів технології, технічними показниками устаткування, на якому вона реалізується, енергетичними, агрохімічними й екологічними показниками одержуваних продуктів, а також соціальними і моральними критеріями. Проте, як правило, хоча це є помилкою, головну увагу БГУ надають як установкам енергетичним, оскільки біогаз ініціює думки про перспективи одержання енергоносія.

Але серед дослідників процесу метанового зброджування немає єдиної думки про те, що власне являє собою цей процес: природоохоронний захід чи одержання енергоносія. З огляду на це оцінка ефективності БГУ базується на багатокритерійному аналізі складових, що впливають на економічний ефект, а саме: енергетичної, агрохімічної і екологічної. Енергетична складова визначається біогазом, його кількісною і якісною характеристиками. Істотне значення при цьому має обраний варіант використання біогазу. Ефективність регенерації біогазу залежить від досконалості й ефективності використання БГУ, його ккд, а також від вибору самої ідеології (варіанта) використання біогазу.


Ухвалення рішення про вибір варіанта використання біогазу може базуватися на аналізі обсягів його виробництва і споживання. Для такого аналізу часто використовують графіки-діаграми: рис. 2.
 Найпоширенішими варіантами використання біогазу є виробництво теплової або електричної енергії. Проте, як показує досвід, окреме виробництво цих двох видів енергії є нераціональним. Тому останнім часом застосовують схеми використання біогазу для виробництва електроенергії з утилізацією викидних газів, одержуваних під час згоряння біогазу в дизельних або карбюраторних двигунах, що обертають генератор. Розподіл енергії на такому пристрої показано на рис. 3.
Такі схеми раціонально використовувати для БГУ середньої і великої продуктивності, де при спалюванні 1 м3 біогазу вдасться одержати 1,7–2,2 кВт електричної енергії та 2,5–3,5 кВт теплової.
Витратна частина при розрахунку ефективності визначається такими технічними показниками, як енерго- та теплоспоживання установки, матеріаломісткість і коефіцієнт використання устаткування. Так, переведення установки “Біогаз 301С” на дворазове завантаження, замість одноразового, дало змогу збільшити майже вдвічі коефіцієнт використання устаткування вузла підготовки вихідної сировини, а металомісткість усієї установки — знизити на 6%.
На розмір агрохімічної складової економічного ефекту істотно впливає правильне використання продуктів переробки вихідної сировини, що виражається в підвищенні врожайності вирощуваних культур. Використання відферментованої маси, зневодненого шламу й рідких стоків як добрив дає ефект повноцінного органічного удобрення тривалої дії з одночасним ефектом для вирощування екологічно чистої продукції і реанімації грунтів.
Ефект від цих продуктів буде іншим, якщо рідкі стоки використовувати для приготування рідких органічних добрив, а зневоднений шлам за допомогою каліфорнійських черв’яків піддати переробці на біогумус. Такий крок позначиться на ефективності використання БГУ. Так, установка продуктивністю 336 м3/добу за вихідною сировиною за часткової сезонної переробки шламу на біогумус має розрахункову окупність 1,9–2 роки, тоді як без виробництва біогумусу (з використанням зневодненого шламу як твердого органічного добрива) термін окупності становить 4–4,5 р. (дані ТЕО УкрНТЕК щодо установки для Полтавської птахофабрики).
За оцінками спеціалістів, екологічна складового економічного ефекту від впровадження БГУ сягає 50–60% загального річного ефекту. Але ця складова має великий діапазон коливань залежно від географічних зон, засміченості грунтів, рівня залягання грунтових вод.


Водночас існує низка проблем із грошовим вираженням екологічної складової ефекту, що викликані відсутністю достовірних методик його визначення, експериментальних даних, а найчастіше — тенденційним, споживацьким ставленням суспільства до питань охорони навколишнього середовища. Тому розмір екологічної складової виражається зазвичай розміром попереджених збитків від забруднення грунтових вод і водних басейнів, не враховуючи такі позитивні чинники технології, як:
- 100% знищення схожості насіння бур’янів, що супроводжується скороченням використання гербіцидів;
- зниження захворюваності тварин і пов’язане з цим зменшення втрат;
- попередження зараження тварин гельмінтами і пов’язаних з цим втрат продукції тваринництва;
- зниження витрат на санітарно-профілактичні заходи;
- уникнення смердючих запахів і підвищення культури виробництва на фермі.
На жаль, маючи низку привабливих характеристик, метанове зброджування не знаходить в Україні поширення. Спеціалісти називають різні причини такого стану, що, по суті, зводяться до таких:
- відносно висока вартість устаткування і низька платоспроможність сільгосппідприємств і фермерських господарств;
- занадто м’яке екологічне законодавство і відсутність законів, що стимулюють розвиток цього напряму, як це робиться в інших країнах;
- відсутність необхідної інформації про можливості і переваги технології.


                                                               * * *
Можна погодиться з думкою, що стимулювання з боку держави, безперечно, дасть позитивний ефект. Але кого і що стимулювати? Аналіз доповідей і повідомлень, які пролунали на першій в Україні Міжнародній конференції “Енергія з біомаси” (Київ, вересень 2002 р.) показує, що у нас немає організації, яка б серйозно займалася технологією метанового зброджування. Немає в країні жодної технологічної лабораторії з метанового зброджування, здатної вирішувати бодай якісь питання прикладного, практичного характеру. Проте в 80–90 рр. минулого сторіччя такі лабораторії працювали в Запоріжжі (КТІСМ), Сумах (ВНДІКомпресормаш). Нині ж, виявляється, за заявою одного з академіків АН України, створення такої лабораторії зі штатом до 10 чоловік у рамках чималої держави без спонсора ніяк неможливе. Україна має достатній науковий, проектний і виробничий потенціал, а також досвід, щоб самотужки створювати не надто складне устаткування і за цінами набагато нижчими, ніж при закупівлі його в інших країнах.
На наш погляд, немає жодних підстав погоджуватися з положенням Концепції розвитку біоенергетики в Україні, яку поширила АН, що найбільшою перспективою для нашої країни є випуск ліцензійного європейського устаткування на українських підприємствах.


І. Семененко,
канд.техн.наук, провід. наук. співробітник УкрНТЕК (Донецьк),
В. Кравець,
канд.техн.наук, провід. наук. співробітник УкрНТЕК (Донецьк),
Т.Чеботар,
 ст. викладач Миколаївського ДАУ,
А.Кравець,
студент ДНТУ

Інтерв'ю
Керманичі вітчизняного АПК із високих трибун часто стверджують, як важливо розвивати малі й середні підприємства, сімейні ферми, запроваджувати переробку, та запевняють у всебічній підтримці таких виробників. Чи є підґрунтя в подібних... Подробнее
Андрій Кожухар, генеральний директор компанії «Самміт-Агро Юкрейн»
Аграрне життя нашої країни, як і будь-яке життя, дуже насичене та наповнене різними подіями. Цей рік виявився драматичним, але в той же час військові події стали каталізатором потужних бізнес-процесів, відкрили надздібності аграрних... Подробнее

1
0