Ази закладання винограднику

Звісно, в цей період очіку­­ван­ня вам не вдасть­ся сидіти склав­ши ру­ки… Спро­буємо подати послідовність дій, які, найімовірніше, вбе­ре­жуть ви­но­гра­дарів-по­чатківців від роз­ча­ру­вань уже на етапі за­кла­дан­ня ви­но­град­ни­ку.

От­же, ви виріши­ли за­кла­с­ти не­ве­ли­кий ви­но­град­ник і не знаєте, з чо­го роз­по­ча­ти...

Крок пер­ший: вибір при­зна­чен­ня сор­ту. На­сам­пе­ред слід виз­на­чи­ти­ся з при­зна­чен­ням сор­ту, який ви ви­ро­щу­ва­ти­ме­те.

Сор­ти ви­но­гра­ду за при­зна­чен­ням поділя­ють на:

— сто­лові — для вжи­ван­ня в їжу (їхні ви­но­градні гро­на бу­ва­ють ко­рот­ко­го — до декількох днів, і три­ва­ло­го — до декількох місяців, зберіган­ня);

— технічні — для ви­роб­ництва ви­на;

— універ­сальні — при­датні як для вжи­ван­ня в їжу, так і для ви­роб­ництва ви­на.

Крок дру­гий: аналіз ґрунтів. В Ук­раїні ґрун­ти ду­же різно­манітні: є й кис­лотні, й лужні, й кар­бо­натні та інші. Аналіз ґрун­ту та­кож дає змо­гу виз­на­чи­ти не тільки хімічний склад, а й роз­ро­би­ти оп­ти­маль­ну си­с­те­му жив­лен­ня ви­но­град­но­го ку­ща в період йо­го ви­ро­щу­ван­ня. Су­час­ні на­уковці й прак­ти­ки на­по­ля­га­ють на ви­ро­щу­ванні при­щеп­ле­ної куль­ту­ри ви­но­гра­ду.

Щеп­ле­ний са­д­жа­нець скла­дається з при­ще­пи та підще­пи. При­ще­па — це влас­не пло­до­нос­ний сорт (на­при­клад: Ка­бер­не совіньйон, Мер­ло, Мол­до­ва, Ар­кадія то­що). Підще­па — різно­вид ди­ко­го ви­но­гра­ду, що не пло­до­но­сить, тоб­то це сво­го ро­ду ґрун­то­вий адап­тер, який мак­си­маль­но вра­хо­вує особ­ли­вості ґрун­ту й сприяє нор­маль­но­му при­сто­су­ван­ню та роз­вит­ку рос­ли­ни на об­раній ділянці.

Ду­же важ­ли­вим мо­мен­том під час про­ве­ден­ня аналізу ґрун­ту, на який та­кож слід звер­та­ти ува­гу, є на­явність або відсутність шкідників, що дає змо­гу сформулювати чіткі ре­ко­мен­дації із за­хи­с­ту, об­роб­ки та підго­тов­ки ґрун­ту до ви­са­д­жу­ван­ня ви­но­град­них рос­лин.

На­при­клад, не ви­яв­лені до за­кла­дан­ня ви­но­град­ни­ку ли­чин­ки ко­ва­ликів (дро­тя­ни­ків) і ско­сарів та кліщі мо­жуть зни­щи­ти на­са­д­жен­ня вже про­тя­гом пер­шо­го ро­ку після за­кла­дан­ня. Або, на­при­клад, ви орен­ду­ва­ли ділян­ку й навіть не здо­га­дуєте­ся про те, що раніше її ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли для розміщен­ня гной­о­во­го бур­та, або по­льо­во­го пунк­ту для при­го­ту­ван­ня ро­бо­чих роз­чинів пе­с­ти­цидів, або з яки­хось інших при­чин ґрунт ви­я­вив­ся не­при­дат­ним для ви­ро­щу­ван­ня ви­но­гра­ду. В будь-яко­му разі ви ви­т­ра­чаєте ко­ш­ти, за­кла­даєте ви­но­град­ник, а че­рез де­я­кий час… по­чи­наєте шу­ка­ти «вин­них» і ра­ху­ва­ти збит­ки, не в змозі що-не­будь зміни­ти.

Виз­на­чив­шись із ти­пом ґрунтів й об­рав­ши при­дат­ну до них підще­пу, ми пе­ре­хо­ди­мо до на­ступ­но­го ета­пу — влас­не до ви­бо­ру ба­жа­но­го ви­но­град­но­го сор­ту.

Те­ри­торія Ук­раїни вель­ми ба­га­та й різно­манітна регіона­ми вирощуван­ня ви­но­гра­ду: Оде­щи­на, Ми­ко­лаївщи­на, Хер­сон­щи­на й За­кар­пат­тя — ос­новні про­мис­лові рай­о­ни (близь­ко 95% площ ви­но­град­ників), а та­кож Чернівець­ка, Вінниць­ка, Дніпро­пе­т­ровсь­ка й За­порізька об­ласті. Всі во­ни різнять­ся особ­ли­во­с­тя­ми кліма­ту, су­мою ефек­тив­них тем­пе­ра­тур (СЕТ), нор­мою опадів, мак­си­маль­ни­ми й мінімаль­ни­ми тем­пе­ра­ту­ра­ми. Це важ­ливі фак­то­ри, які слід вра­хо­ву­ва­ти для успішно­го ви­ро­щу­ван­ня ви­но­гра­ду й за­леж­но від яких на­да­ють пе­ре­ва­гу то­му чи іншо­му сор­ту.

Су­ма ефек­тив­них тем­пе­ра­тур впли­ває на вибір сор­ту за стро­ка­ми дозріван­ня. Як­що СЕТ не­ве­ли­ка, то пізні сор­ти, ймовірніше, не змо­жуть дозріти.

Та­кож що­до тем­пе­ра­тур важ­ли­во вра­хо­ву­ва­ти не тільки мак­си­мальні їхні по­каз­ни­ки, а й такі фак­то­ри, як:

— ча­с­то­та осінніх за­мо­розків і вес­ня­них при­мо­розків (як при­клад — ок­ремі рай­о­ни Хер­сонсь­кої та Ми­ко­лаївської об­ла­с­тей);

— імовірність різких ко­ли­вань тем­пе­ра­тур — як плю­со­вих, так і міну­со­вих — з ампліту­дою 15–20° і навіть мо­ро­зу про­тя­гом трьох днів (що до­сить ча­с­то спо­с­терігається ос­танніми ро­ка­ми);

— три­валість періоду з низь­ки­ми тем­пе­ра­ту­ра­ми й на­явність сніго­во­го по­кри­ву.

Бе­ру­чи до ува­ги за­зна­че­не ви­ще, ви­но­гра­дарі в ба­га­ть­ох об­ла­с­тях зму­шені пе­ре­хо­ди­ти на ук­рив­ну тех­но­логію ви­ро­щу­ван­ня ви­но­гра­ду. Ад­же ос­та­н­німи ро­ка­ми різкі за­мо­роз­ки й три­валі безсніжні мо­розні періоди спри­чи­ню­ва­ли ви­мер­зан­ня ви­но­град­них кущів.

Кількість опадів, ча­с­то­та і три­валість по­су­ш­ли­вих періодів у регіоні виз­на­ча­ти­ме потрібний ступінь по­су­хостійкості об­ра­но­го для за­кла­дан­ня сор­ту ви­но­гра­ду.

Важ­ли­ву роль відіграє й рельєф місце­вості:

— рівни­на;
— схил (за­леж­но від орієнтації в про­сторі);
— до­ли­на, ни­зи­на, бал­ка (на­при­клад, у бал­ках та ни­зи­нах більш жор­ст­ко відчу­ва­ють­ся низькі тем­пе­ра­ту­ри, ніж на рівнині);
— ро­за вітрів.

Ви­но­гра­дарські регіони Ук­раїни та їхні особ­ли­вості де­таль­но вив­ча­ли спеціалісти колишньо­го Національ­но­го інсти­ту­ту ви­но­гра­ду й ви­на «Ма­га­рач» (ВНИ­И­ВиВ «Ма­га­рач» РАН), нині про­дов­жу­ють досліджен­ня в цьо­му на­прямі вчені ННЦ «Інсти­тут ви­но­гра­дар­ст­ва і ви­но­роб­ст­ва ім. В.Е. Таїро­ва».

За­вдя­ки дослідницькій ро­боті вда­ло­ся ви­ве­с­ти, ви­про­бу­ва­ти і районувати до­стат­ню кількість най­кра­щих сортів і клонів для кож­но­го регіону, а та­кож роз­ро­би­ти на­уко­во-прак­тичні ре­ко­мен­дації що­до ви­ро­щу­ван­ня цих сортів і схем їхнього висад­жування. На жаль, чи­ма­ла кількість ви­ве­де­них сортів із різних при­чин так і за­ли­ши­ла­ся невідо­мою для рин­ку, крім вузь­ко­го ко­ла про­фесіоналів.

Ма­ло хто знає, що в 1970–1980-ті ро­ки в си­с­темі се­лекції та відбо­ру сортів ви­но­гра­ду постійно пра­цю­ва­ли по­над 50 дослідних гос­по­дарств і центрів кло­но­вої се­лекції. Вив­ча­ли й рай­о­ну­ва­ли не тільки наші, а й іно­земні сор­ти та їхні кло­ни з ура­ху­ван­ням ґрунтів, схем висаджування і ба­га­ть­ох інших фак­торів. І вся ця інфор­мація цілком до­ступ­на для за­галь­но­го ко­ри­с­ту­ван­ня.

Ос­таннім ча­сом на рин­ку з’яви­ла­ся ве­ли­ка кількість но­вих сортів. На пре­ве­ли­кий жаль, більшість із них не прой­ш­ла на­леж­но­го сор­то­ви­про­бу­ван­ня і не вне­се­на до Дер­жав­но­го реєстру сортів рос­лин, при­дат­них для по­ши­рен­ня в Ук­раїні. Про сор­то­ви­про­бу­ван­ня про­тя­гом двох ве­ге­та­тив­них по­колінь (по вісім років кож­не) зовсім не йдеть­ся. Ар­гу­мен­ти на кшталт «яго­да кра­си­ва» і «в ко­гось десь сорт ду­же до­б­ре се­бе по­ка­зав» більше на­га­ду­ють про­даж ло­те­рей­но­го квит­ка з обіцян­кою… мож­ли­вості ба­га­то­го ви­г­ра­шу. Але ж, як відо­мо, про­да­вець, от­ри­му­ю­чи ваші гроші, не га­ран­тує йо­го от­ри­ман­ня.

Ок­ре­мо хо­четь­ся відзна­чи­ти той факт, що за пе­ред­ба­че­ної дер­жа­вою ком­пен­сації ви­т­рат на за­кла­дан­ня ви­но­град­ників за ра­ху­нок коштів із 1%-го збо­ру во­на мож­ли­ва тільки за на­яв­ності роз­роб­ле­но­го упов­но­ва­же­ни­ми ор­га­на­ми про­ек­ту за­кла­дан­ня ви­но­град­ни­ка, йо­го ек­с­пер­ти­зи, і ли­ше сто­сов­но сортів, уне­се­них до Дер­жав­но­го реєстру.

У цій статті ми свідо­мо не по­даємо на­зви сортів. Ви­но­гра­дар­ст­во — це що­ра­зу щось унікаль­не й індивіду­аль­не. Тож тут не мо­же бу­ти за­галь­них і універ­саль­них ре­цептів.
На­ша ос­нов­на по­ра­да зво­дить­ся до то­го, що, провівши аналізи й виз­на­чив­ши регіон за­кла­дан­ня ви­но­град­ни­ку, слід звер­ну­ти­ся до на­уко­во-дослідно­го за­кла­ду, а ще кра­ще — за­про­си­ти на­уковців без­по­се­ред­ньо на місце, щоб з ура­ху­ван­ням усіх фак­торів, зо­к­ре­ма й рельєфу, от­ри­ма­ти мак­си­маль­но по­вну ре­ко­мен­дацію що­до всьо­го ком­плек­су відповідних аг­ро­технічних за­ходів. І тільки після цьо­го мож­на упев­нено звер­та­ти­ся до розплідни­ка або ку­пу­ва­ти го­тові ви­но­градні са­д­жанці.

Яким би ба­наль­ним не ви­да­вав­ся зміст цієї статті, але, на­го­ло­шуємо, ігно­ру­ван­ня хо­ча б од­ним із ви­щез­га­да­них фак­торів у 95 ви­пад­ках зі 100 зво­дить нанівець усі ви­т­ра­ти й зу­сил­ля ви­но­гра­дарів. 

Тож підходь­те до спра­ви серй­оз­но та зва­же­но й будь­те певні: ваші зу­сил­ля і на­по­лег­ливість зре­ш­тою при­не­суть свої пло­ди.

В. Дімчев, ди­рек­тор ПрАТ «При­ду­найсь­кий»

Інформація для цитування

З чого почати закладання винограднику / В. Дімчев // Пропозиція. — 2017. — № 1. — С. 134-136