Спецможливості
Агробізнес

Альтернативне чи традиційне свинарство?

05.06.2008
171
Альтернативне чи традиційне свинарство? фото, ілюстрація
До вашої уваги — матеріал, підготовлений на основі доповіді Бена Ларсона (США) на Міжнародній конференції з альтернативного свинарства “Золоте порося’2005”, що відбулася 7–10 грудня в Дніпропетровську (організатор — Корпорація “Агро-Союз”, Україна). Зауважимо: порівнюючи показники різних країн, слід врахувати той факт, що там можуть застосовувати різні системи й стандарти визначення ваги (зокрема, співвідношення жива маса/забійна маса однієї експериментальної свині можуть бути в кожній країні свої), різний фінансовий і податковий облік. Крім того, вивчаючи економічні показники, наведені в доповіді, варто також звернути увагу на те, що вартість кормів, середні витрати на будівництво споруджень та оплату праці в Україні теж різняться з тими, що наведено в доповіді. Суттєва різниця і в кредитах, що їх зазвичай сплачують сільгоспвиробники в Україні та США. Але доповідь дає уявлення про продуктивність вирощування свиней у традиційних свинарниках та спорудах ангарного типу, а також про фінансові показники під час виробництва свиней з використанням як традиційних, так і альтернативних технологій. Результати засвідчують, що ангари дещо поступаються за технологічною ефективністю традиційним свинарникам. Крім того, у традиційного свинарника триваліший строк експлуатації. До переваг вирощування свиней в ангарах, з погляду інвестиційного аналізу, можна зарахувати менший період окупності, що в т. ч. зумовлюється потребою в значно менших початкових капіталовкладеннях. ПОРІВНЯННЯ ВИРОБНИЧИХ ВИТРАТ, ДОХОДІВ І РЕНТАБЕЛЬНОСТІ СИСТЕМ ВИРОБНИЦТВА

Матеріали й методи
У цьому звіті охарактеризовано шість груп свиней. Результати оцінюються, виходячи з показників ефективності реального виробництва, звичайних витрат на свиней під час відгодівлі, на корм тощо. Закладали в розрахунки й середню реалізаційну ціну на товарну свиню. Це дало змогу порівняти очікувані витрати й доходи за середніх витрат та ціни.
Дві групи на відгодівлі утримували в приміщеннях протягом року, проводячи щорічні сезонні порівняння. Відгодівлю свиней починали навесні (літня група) та восени (зимова). Тож відгодовували свиней за сезонних екстремальних температур. Групи були усереднені, щоб приблизно визначити ефективність та чистий прибуток цих систем у середньому за рік. У всіх групах, окрім однієї, тварин тримали на відгодівлі понад чотири тижні, потім три тижні — в спорудах ангарного типу й тиждень — у традиційному свинарнику. Реалізовували свиней поступово, щоб продавати їх з однаковою ринковою вагою, незалежно від місця утримання.


Порівняння продуктивності
Показники ефективності виробництва за літній період наведено в таблиці 1. Такі показники, як відсоток реалізованих свиней, конверсія корму та середньодобовий приріст маси, істотно впливають на економіку кожного типу утримання. Відсоток реалізованих свиней вираховували способом поділу кількості реалізованих товарних свиней на кількість свиней, яких було поміщено на відгодівлю. Цей відсоток має прямий вплив на доходи системи, тому що реалізовані свині повинні покривати всі витрати системи. Протягом літніх експериментів відсоток реалізації свиней з ангарів становив 96,57%, порівняно з 95,76% для традиційних свинарників (різниця 0,81% — на користь ангарів). Ефективність використання корму вираховували з урахуванням загальної кількості корму, спожитого групою протягом дослідження. Ефективність корму в ангарних спорудах була 2,96, тоді як у свиней в традиційному свинарнику — 3,03 (це означає, що в традиційному свинарнику витрати на приріст були більші, ніж за вирощування в ангарних спорудах). Середньодобовий приріст маси був однаковим. Темп росту в ангарних спорудах становив 0,79 кг на день, а в традиційному свинарнику — 0,78 кг.
З ангарних спорудах більше реалізовували свиней влітку: від 98,00 до 95,18%, з традиційного свинарника — від 96,21 до 95,42%. Можливо, це через перепад температур усередині ангару, що призводить до додаткового стресу й може викликати появу хвороб у тварин. У традиційному свинарнику спостерігали більші коливання ефективності використання кормів — від 3,27 до 2,91, тоді як в ангарних спорудах — лише від 3,12 до 2,96. Ця різниця в коливанні поряд з більшими потребами в кормах та нижчим середньодобовим приростом маси можуть демонструвати підвищений ризик впливу високих літніх температур у системі традиційного свинарника, де складніше домогтися зниження температур.
Інший важливий чинник — маркетинговий план, що впливає на масу свині та ефективність використання споруд. Протягом літніх експериментів стартова маса свиней в ангарах була менша на 0,77 кг, при цьому наприкінці відгодівлі вони вже важили на 2,04 кг більше, ніж у традиційних приміщеннях (маса туші теж була більша на 0,217 кг). На це вплинули: різниця в середньодобовому прирості маси, середня кількість днів на відгодівлі та показники забійного виходу. В середньому в ангарах у літній період свині були на відгодівлі на два дні довше. Забійний вихід у них у цей період в середньому становив 73,87% порівняно з 75,01% у свиней із традиційного свинарника (різниця 1,14% на користь традиційного свинарника, однак, як уже зазначалося вище, середня маса туші була більшою в свиней з ангарів).
Показники щодо продуктивності свиней зимової групи наведено в таблиці 2. Зимові результати відрізняються від літніх. Вони свідчать про те, що в зимовий період вирощувати свиней в ангарах менш ефективно, ніж у традиційних приміщеннях. Також у ангарах спостерігалися значні коливання всіх ключових показників.
Ефективність виробництва за рік (див. табл. 3), підрахували, усереднивши результати трьох літніх та трьох зимових досліджень. Результати показали, що ангари дещо уступають традиційним свинарникам у технологічній ефективності.


Порівняння витрат
на виробництво
Порівняння показників на одну свиню в традиційному свинарнику й ангарі проводили з використанням оцінки витрат, доходу від реалізації та чистого прибутку на реалізовану свиню. Для цього використали показник середніх витрат і реальні показники виробництва. Витрати підрахували й відняли від доходу за реалізацію, щоб визначити чистий прибуток зі свині.
Витрати на приміщення закладали з розрахунку $180 на свиномісце в традиційному свинарнику та $55 — на свиню в ангарі плюс додаткові $36 — на свиномісце на устаткування для годівлі й видалення гною (див. табл. 4). У наведених розрахунках традиційний свинарник амортизується за 15 років, ангар — за 10. Традиційний свинарник дає 2,59 циклів, тоді як ангар — 2,54 за рік (у т. ч. 2,63 та 2,56 циклів/рік у літній період і 2,54 та 2,51 циклів/рік у зимовий, відповідно). Щорічні фіксовані витрати підраховували з урахуванням 13,2% інвестицій у традиційні свинарники й 16,5% — в ангари ( у т. ч. страховка та непов’язані з амортизацією фіксовані витрати 1,5% фіксованих інвестицій). Для обох систем процентну ставку на залучені інвестиції закладено на рівні 10%.
Паливо, ремонт, комунальні послуги, ветеринарні та маркетингові витрати засновані на “Бюджеті тваринницьких підприємств” Університету штату Айова та Служби планування Середнього Заходу. Підстилка для ангара — 85,3 кг на реалізовану свиню за ціною $20 за 544 кг. Витрати на оплату праці оцінили у $10,00 за годину, виходячи з 0,2 годин/свиню в традиційному свинарнику та 0,27 годин/свиню в ангарі. Вартість раціонів встановили — $0.06 за фунт, тобто $2,35 за бушель кукурудзи й $190 за тонну соєвого шроту. Витрати на антибіотики, корми, перемелювання й змішування додали до вартості раціону, вони становлять $10,70 на тонну. Весь використаний корм перерахували на реалізованих свиней.
Ціни на свиню на відгодівлі, а також ціни на товарних свиней розраховували з використанням середньої ціни. Для показника падежу використали фактичний відсоток смертності свиней. Процентну ставку (10%) стягували з усіх витрат, крім витрат на оплату праці та маркетинг. Ціни на товарних свиней розраховували, виходячи з маси туші з урахуванням різниці у виході м’яса та доплат за пісні частини (lean premіums). Слід зазначити, що пісні частини м’яса можуть бути різними залежно від того, який тип пакувальної машини використовували. Річний дохід на центнер вибракуваних відгодовуваних свиней встановлювали як половину центнера живої ваги для товарних свиней (у США центнер — 45,36 кг). Вибракувана свиня — це будь-яка свиня, що не досягає ринкової ваги до того, як залишає приміщення.
Результат літніх та зимових досвідів наведено в таблиці 4.
Річні результати показують, що чистий прибуток на реалізовану свиню був на $2,75 більший, а собівартість на 1,52 менша в традиційному свинарнику (див. табл. 5). Вихід із туші й кількість пісного м’яса свиней із традиційних свинарників були вищими на 0,99% та 0,24$/ц, відповідно. Змінні операційні витрати були на $6,91 на свиню більші, а фіксовані — на $5,29 нижчі, ніж на свиню в ангарах. Найбільші розбіжності в змінних витратах були у витратах на підстилку та корм із різницею показників на користь традиційних свинарників у $4,19 та $2,20, відповідно. Традиційний свинарник теж одержав додатковий дохід $1,23 на свиню.
Фінансовий аналіз
Основну фінансову інформацію щодо відгодівлі свиней у різних системах виробництва подано в таблиці 6. Розрахунки вели способом поділу чистого прибутку (фінансування — 100%) на початкові інвестиції. В ангарів рентабельність інвестицій була вдвічі більшою, ніж у традиційних свинарників.
Чисту дисконтовану вартість (ЧДВ) для споруд обчислено з використанням 10-відсоткової ставки на капітал. Чиста дисконтована вартість досліджує вартість одного свиномісця на строк експлуатації будівлі і, за результатами дослідження, надає перевагу традиційному свинарнику через вищі початкові інвестиції та додаткові п’ять років чистого прибутку. Але якби виробник міг вкласти капітал в 1,52 свиномісце в ангарі на кожне стійло, чиста дисконтована вартість була б однаковою. На цьому рівні початкові інвестиції для ангарних споруджень становили б $138,42 (порівняйте з $216 для традиційного свинарника). Крім того, традиційному свинарнику потрібно на п’ять років більше, щоб реалізувати ту саму ЧДВ.
Щодо періоду окупності, згідно з результатами дослідження, за чистого доходу з фінансуванням у 100% на рік ангарні споруди можуть окупитися за 2,67 року, традиційні — за 5,15 року.
Співвідношення показують, що ангарні споруди за вказаних витрат і ринкових цін виграють у традиційних свинарників за всіма показниками, крім чистої дисконтованої вартості (в доповіді йшлося також про такі специфічні фінансові показники, як внутрішня норма рентабельності (ВНР) та модифікована внутрішня норма рентабельності (МВНР) — вони теж надають перевагу ангарам; ми цих даних не наводимо).
В ангарних системах відсоток окупності капіталовкладень сприятливіший до змін вартості раціону й ціни за тушу, ніж у традиційних свинарниках (зв’язок між вартістю раціону (кормів) та рентабельністю інвестицій показано на рис. 1).
Примітка редактора. В даному разі доповідач (дослідницька група) вважає, що тривалість проекту — строк корисної експлуатації споруд. У зв’язку з тим, що строки експлуатації ангарних споруд (за припущеннями доповіді — 10 років) та традиційних споруд (15 років) різняться, приймати рішення щодо інвестиційної привабливості, базуючись на порівнянні наведених у таблиці 6 показників (зокрема ЧДВ), вважаємо некоректним. Радимо більшу увагу звернути на період окупності.


Ефективність виробництва,
витрати й доходи
Щільність посадки свиней в ангарній споруді теж оцінювали під час досліджень. Для цього взяли літню групу. Для проведення аналізу в кожному із трьох ангарів розмістили по 143 свині. Потім місце в приміщенні обмежили панелями, щоб створити рівень щільності — 1,11; 0,98 та 0,83 м2 кв на свиню.
Показники ефективності виробництва наведено в таблиці 7. Серед них найважливіші — відсоток реалізованих свиней, ефективність корму та середньодобовий приріст маси. Протягом цього експерименту з ангарів було реалізовано 97,90% свиней (1,1 м2 на свиномісце), 98,6 (1,0 м2 на свиномісце) та 95,8 (0,8 м2 на свиномісце), відповідно. Щодо конверсії корму одержали такі показники: 2,98; 2,88 та 2,86 в ангарах із щільністю посадки 0,8 м2, 1м2 та 1,1 м2, відповідно. Це припускає зниження ефективності за рівнів щільності посадки 1м2 і 0,8 м2 на свиню, а також вказує на те, що потенційно зростання ефективності використання корму в разі зниження щільності посадки з 1м2 до 1,1 м2 на свиню буде незначним. Дані середньодобового приросту маси були такі самі.
Продуктивність у традиційному свинарнику була нижчою, ніж в ангарах із щільністю посадки 1,1 м2. Із загальної кількості свиней, розміщених на відгодівлю, відсоток реалізованих свиней у традиційному свинарнику становив 96,97; ефективність корму — 2,92, середньодобовий приріст маси — 0,698 кг. Таким чином, порівняно з ангаром із щільністю посадки 1,1 м2 на свиню, із традиційного свинарника було реалізовано на 0,93% свиней менше, ефективність корму різнилась на 0,06, середньодобовий приріст маси був на 0,063 кг нижчим. Ці результати небагато відрізняються від тих, що їх отримали під час досліджень груп за минуле літо, які для традиційного свинарника показали відсоток реалізованих свиней на 1,1 менший, кормів на кілограм приросту маси було використано на 0,031 кг більше, приріст маси був на 0,013 кг за день повільнішим.
Економічні результати — це порівняння витрат і доходів у двох видах приміщень. Витрати на споруди встановлено з розрахунку $180 на свиномісце в традиційному свинарнику та $57,69 (1,1 м2 на свиномісце), $50,48 (1 м2 на свиномісце) та $43,27 (0,8 м2 квадратних фута на свиномісце) плюс $36 на устаткування для видалення гною та роздачі кормів (див. табл. 8).
Оборотність ангарів становила 2,43 (1,1 м2 на свиномісце), 2,35 (1 м2 на свиномісце) та 2,47 (0,8 м2 на свиномісце) циклів на рік, а оборотність традиційного свинарника — 2,32. Ці показники оборотності збігаються із загальною кількістю днів, проведених у споруді чи із загальною кількістю днів, протягом яких цю систему використовували для кожної групи. Більша оборотність дає можливість розподілити витрати на спорудження на більшу кількість голів худоби.
Витрати корму на кілограм приросту маси такі самі, як наведено вище. У міру зниження щільності посадки збільшувалися вимоги щодо підстилки. Як наслідок, витрати на підстилку становили $3,58, $3,39 та 3,08, відповідно, для ангарів зі щільністю 1,1 м2, 1 м2 та 0,8 м2 на свиномісце. Ціни на товарних свиней встановлювали згідно з масою туші.
Експеримент засвідчив, що в літній групі чистий прибуток на реалізовану свиню становив в ангарах $19,79 (1,1 м2 на свиномісце), $22,41 (1 м2 на свиномісце) та $17,74 (0,8 м2 на свиномісце), відповідно (див. табл. 8). Чистий прибуток на реалізовану свиню в традиційній системі становив $16,25, що нижче, ніж у кожному з ангарів.
Загальна сума поточних витрат на реалізовану свиню в ангарах становила $86,91 (1,1 м2 на свиномісце), $88,07 (1 м2 на свиномісце) та $87,54 (0.8 м2 на свиномісце), відповідно. У традиційному свинарнику цей показник дорівнював $83,40, тобто був нижчим, ніж у кожному з досліджуваних ангарів. Різниця — це витрати на підстилку, які додавали до суми поточних витрат.
Загальна сума фіксованих витрат на реалізовану свиню в ангарах становила $6,49 (1,1 м2 на свиномісце), $6,15 (1 м2 на свиномісце) та $5,54 (0,8 м2 на свиномісце), відповідно. Загальна сума витрат на виробничі потужності в традиційному свинарнику становила $12,65 на реалізовану свиню, що значно вище аналогічного показника для кожного з ангарів.
Один із найважливіших чинників — дохід від реалізації голови худоби (свині), що в разі реалізаційної ціни $60 за 45,36 кг в ангарах становив $113,19 (1,1 м2 на свиномісце), $116,62 (1 м2 на свиномісце) та $110.82 (0,8 м2 на свиномісце), в традиційному свинарнику — $112,30. Різниця в показниках пов’язана з різницею в живій масі та виході м’яса з туші.
Результат цієї літньої групи припускає, що, використовуючи ангари влітку, можна мати більший прибуток. Також треба сказати, що ангарна система зі щільністю посадки 1м2 на свиномісце забезпечувала найбільший прибуток зі свині.
Висновки
Це дослідження виявило суттєву різницю між сезонами. Влітку в ангарах чистий прибуток був на $1,43 зі свині більшим, ніж у традиційному свинарнику, а взимку в традиційному свинарнику чистий прибуток зі свині був на $6,93 більшим, ніж в ангарі. В цілому за рік це дало перевагу традиційному свинарнику на $2,75 на свиню. Різниця у виробництві була досить великою, щоб традиційний свинарник компенсував більші початкові інвестиції за рахунок нижчих змінних витрат. Певна перевага у традиційного свинарника була за виходом м’яса з туші та виходом пісного м’яса — $0,24 із центнера. В ангарах було зафіксовано більше коливання результатів за групами, що могло бути спричинено їхньою підвищеною піддатливістю впливу умов навколишнього середовища.
Фінансовий аналіз показав, що в ангарів була найвища рентабельність інвестицій та коротший період окупності. Ці переваги можна пояснити меншими початковими інвестиціями в них. Однак у традиційного свинарника є перевага, що полягає в тривалішому строці експлуатації, а також більший чистий прибуток за рік зі свиномісця.
Оцінка розміщення свиномісць для системи ангарів показала, що розміщення із щільністю 1,0 м2 на свиномісце забезпечувало більшу ефективність виробництва та вищий прибуток, ніж за щільності посадки 0,8 м2 та 1,1м2 на свиню. Чистий прибуток зі свині в групі, щільність посадки якої була 1м2 на свиню, становив $22,41 (для порівняння $19,79 при 1,1м2 та $17,74 при 0,8 м2).


Підготовлено дослідницькою групою університету штату Айова (США) у складі:

Бена Ларсона
Джеймса Клібенштейна
Марка Ханімена
Арлі Пеннера
Фотоматеріал відзнятий в Україні

Інтерв'ю
Раїса Вожегова, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН України, директор Інституту зрошуваного землеробства
Інститут зрошуваного землеробства НААН України посів 1-е місце серед експортерів наукоємної продукції та отримав Міжнародний сертифікат «Експортер року». Його керівника - доктора сільськогосподарських
Марія Махновець (ліворуч), експерт з органічного трейдингу, на виставці BIOFACH, Нюрнберг, Німеччина, разом з експертами аграрного ринку - André Pilling та Марією Дідух (проект "Agritrade Ukraine")
Україна посідає 10 місце в світі з виробництва органічних зернобобових культур, по олійним та зерновим знаходиться на 6-й позиції. Основні напрямки експорту - Нідерланди, Німеччина, Великобританія,

1
0