Спецможливості
Інтерв'ю

Олександр Ярещенко: «Бум жимолості в Польщі – це ризик і диверсифікація».

03.12.2017
1505
Олександр Ярещенко: «Бум жимолості в Польщі – це ризик і диверсифікація». фото, ілюстрація
Заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААНУ Олександр Ярещенко

Чимало аграріїв шукає щось, на чому можна було б заробити великі гроші. Частина з них з цією метою шукає щось таке, чим би ще мало хто займався, принаймні в промисловому масштабі. Тож інтерес значної частини аграрної громадськості був прикутий то до спельти, то до органічних продуктів, то до лохини, то до горіха. Тепер на ягідному ринку чергова новинка, яка привертає до себе увагу багатьох – жимолость. Про неї ще порівняно мало відомо. Редакція сайту вирішила дізнатися більше у заступника директора Інституту садівництва ННАН України Олександра Ярещенка, який в листопаді саме побував у Польщі на найбільш представницькій у світі конференції по жимолості. 

 

Світові тренди: як їх використали наші сусіди

 - Ви повернулися з конференції всесвітнього масштабу, тож напевне дізналися про розвиток вирощування жимолості в світі. Тож цікаво, якого поширення набула ця ягода, які країни є її найбільшими виробниками, а які – споживачами?

 - Найрозвиненіша культура споживання жимолості – в Японії. Там її споживають давно. В решті ж країн це відносно новий продукт. Порівняно серйозні обсяги жимолості вже споживають у Канаді й Польщі, віднедавна відкривають для себе цю ягоду американські споживачі.

Найбільший виробник цієї ягоди, - звичайно ж, Китай. Там площі під цією ягодою оцінюють в 2000 га. Очевидно, ці посадки значною мірою орієнтовані на ринок Японії, де власні посадки становлять всього 160 га. На 2 ж місці – наші сусіди поляки. Причому оцінки площі під жимолостю в цій країні сильно різняться: від 1800 до 2500-3000 га, тобто, цілком можливо, що Польща вже вийшла на 1 місце в світі. На 3 місці – Канада, де під жимолостю приблизно 1000 га. Чималі обсяги жимолості вирощує КНДР, з’явилися промислові плантації у США у штаті Орегон.

-         Цікаво, куди збувають свій урожай наші західні сусіди?

-         Деякі плантації вже закладались під контракти на постачання в Канаду. Значна частина виробників під контракт для Канади вирощують ягоду.

Але взагалі зі збутом у Польщі ситуація цікава. Коли висадили першу тисячу гектарів, з’ясувалося, що в Євросоюзі жимолость не внесена в список їстівних продуктів. Обліпиха внесена, а жимолость – ні.

-         Як же тоді поляки вирішили цю ситуацію?

 - Незабаром з’ясувалося, що якщо жимолость органічна, то ніби може бути продуктом харчування. А взагалі-то поляків рятує те, що плантації молоді: 70% площ закладено не раніше 2014 р. Поки вони увійдуть в повне плодоношення, дивись, і європейські органи влади внесуть ягоду в список продуктів харчування. Але поки що в країнах ЄС споживання жимолості невелике. Тому, наприклад, серед більш-менш помітних виробників жимолості в світі, до яких потрапили навіть країни, де під цією культурою півсотні гектарів, немає скандинавських країн. Як і Чилі.

Та навіть коли жимолость буде внесена до переліку продуктів харчування в ЄС, у поляків не буде іншого вибору, ніж вкладати кошти в її маркетинг, просування, популяризацію. Саме так вже зробила Канада.

Неоднозначні перспективи

Сорт Аврора канадської селекції-         То чи не розчарувалися ще польські виробники жимолості в цій ягоді?

- Поки що ні, адже ціна тримається хороша - $5-6 за кілограм в опті, а декому вдається продати по $8. А в супермаркетах США роздрібна ціна становить $3 за панетку об’ємом півпінти (приблизно чверть літра). Як сказав один виробник ягід і саджанців, за такої ціни він непогано заробляє навіть за урожайності 2 кг з куща. І поки що ціна тримається, не падає.

Однак постає питання: що буде далі? В тих обсягах, у яких жимолость вирощується зараз, її можна продати дорого. Але чи можна буде продавати її так само дорого, коли обсяги її виробництва зростуть? Адже темпи приросту нових насаджень швидші, ніж темпи формування культури споживання, на відміну від тієї ж лохини.

Бо, скуштувавши лохину вперше, 90% людей відповідають, що ягода їм сподобалась. Мабуть, тому, що майже всі сорти більш-менш солодкі. А от у жимолості різниця в смакових якостях різних сортів велика: є солодші, а є кисліші. Це викликає неоднозначне враження. Хоча я сподіваюся, що нові сорти змінять ситуацію. Тож, я думаю, що поляки, насаджуючи великі плантації жимолості, певною мірою ризикнули.

-         Чи мав цей ризик негативні наслідки?

- Поки що ні. Перш за все тому, що

посадки жимолості – це була диверсифікація бізнесу. Там жимолостю мало займалися новачки – зазвичай фірми, переважно великі й середні, що вже вирощували асортимент ягідних культур і мали певну інфраструктуру,

наприклад, для зберігання і сортування. До того ж плантації жимолості в Польщі невеликі – по 2-3 га. І найчастіше вони закладалися на місці викорчованих посадок смородини. Жимолость виступила найкращою заміною для смородини, яка в певний час стала найменш прибутковою ягодою в Польщі. Вона дуже схожа на смородину в плані технології вирощування, наприклад, для збирання жимолості добре підходять комбайни для смородини.

 - Чи допомагала держава тим, хто закладав посадки жимолості?

 - Справді, ягідна галузь незалежно від культур отримує щедру допомогу з бюджету ЄС. Але ця допомога йде переважно на інфраструктуру: потужності з охолодження, зберігання, сортування. І допомога виплачується постфактум: спочатку ви запустили сховище, а потім отримали відшкодування.

 - Цікаво, а де поляки беруть саджанці жимолості?

 - В країні добре розвинута індустрія вирощування посадкового матеріалу. Зокрема, там знаходиться один з найпотужніших у Європі виробників саджанців – розсадник Тадеуша Кусібаба, який має власну лабораторію мікроклонального розмноження і щороку продає кількасот тисяч саджанців. Наявність таких розсадників було одним з факторів бурхливого розвитку індустрії жимолості.

Досвід Канади

 - Ви згадували ще одну країну, де поширена жимолость, - Канаду. Чому там ця ягода набула поширення?

 - Це країна з досить суворим кліматом, тож вона зробила ставку на культури, які може вирощувати, а їх перелік обмежений. Наприклад, там фінансувались селекційні програми з виведення холодостійких сортів вишні, черешні, яблуні і т. і. Була серед цих програм і жимолость. Її комерційні плантації почали з’являтися в Канаді 10-12 років, та й зараз більшість насаджень не старші 3-4 років.

 - Що там являє собою індустрія з вирощування жимолості?

 - В Канаді цю ягоду вирощують зазвичай фермери, причому дрібні: плантація в 10-12 га вважається великою. Фермери об’єднуються в кооперативи, які, зокрема, купують комбайни. Цікаво, що там чимало комбайнів польського виробництва, у фірми Weremczuk там навіть є представництво, - мабуть, тому, що американські комбайни суттєво дорожчі.  В Канаді працює галузева асоціація, сайт (www.lovehoneyberry.com), існують програми просування ягоди, ознайомлення з нею споживачів. Головний центр селекції жимолості – Університет Саскачевану. Там щорічно влаштовують Дні жимолості.

Поради для українців

Сорт Алісія селекції Інституту садівництва - Чи по всій території нашої країни можна вирощувати жимолость і які місцевості найбільш сприятливі?

 - Для вирощування жимолості підходять 4 і 5 кліматичні зони (за класифікацією міністерства сільського господарства США) і до певної міри – 6 зона. В Україні ягоду можна вирощувати майже по всій території країни, крім крайнього півдня. В даному випадку обмежуючими факторами є те, що культура погано переносить повітряну посуху, потерпає від сонячних опіків без притінення, і на Півдні взимку часто трапляються тривалі відлиги, які провокують цвітіння, адже культура північна і має короткий період спокою.

 - В яких місцевостях зрошення є обов’язковим?

 - По ідеї 600-700 мм опадів за рік культурі достатньо. Але краплинне зрошення, на мою думку, потрібно скрізь. Хоча б на випадок посухи. Особливо посухи дошкуляють жимолості в травні-червні – в час найактивнішого росту: без води кущі можуть зупинитися в рості або ростуть слабко. А при поливі можна вивести кущі на повну продуктивність на 2 роки раніше. Крім того, зрошення додає щонайменше 20-25% урожайності, на поливі ягоди більші, краща зав’язуваність. А ще краплинне зрошення – це можливість фертигації.

 - На скільки можна розтягнути сезон жимолості?

 - В умовах центральної України – з кінця травня по кінець червня, тобто на 3-4 тижні. Це стало можливим завдяки новим канадським раннім і пізнім сортам.

 - До речі, а які сорти вже зареєстровані у нас?

 - Наразі в Україні зареєстровано лише 3 сорти жимолості, і всі – вітчизняні. Це 2 сорти нашої селекції – Алісія і Спокуса, а також сорт Чайка селекції Мліївського інституту ім. Симиренка. З наступного року ми почнемо випробування нових канадських сортів: Аврора і серії Бореал (Бореал Блізард, Бореал Б’юті, Бореал Біст). Вони врожайні, формують велику ягоду, яка має високі смакові властивості. Для оцінки сорту, на мою думку, необхідно отримати 3-4 врожаї, тобто в випадку з жимолостю це 5-6 років життя куща. Існує ще й такий момент, як бажання іноземних оригінаторів реєструвати свої сорти в Україні, адже вони бояться втратити контроль над поширенням рослин або залишитись без роялті.

сорт Спокуса селекції Інституту садівництва - Чи можна в Україні купити достатньо саджанців для промислової плантації?

 - Пропозиція садивного матеріалу жимолості в Україні недостатня. І не тільки через слабке фінансування інститутів – оригінаторів сортів. Річ у тім, що наші питомники досі значною мірою орієнтуються на любительський ринок. А це означає побільше культур і сортів (до 15-20 однієї культури), але при цьому кожен елемент асортименту вирощується в обсягах, недостатніх для закладення промислової плантації. Тоді як для промислової плантації потрібно 2-3 ранніх і середньостиглих сорти і стільки ж середньопізніх і пізніх.

Але головне – те, що сорти для присадибних ділянок зовсім не підходять для промислового вирощування. Власне, жимолость і стала комерційною культурою в 90-х тільки завдяки новим сортам, придатним для товарного вирощування і вільним від недоліків старих сортів – малопродуктивних, з невисокою енергією росту (повільно нарощували врожайність), з коротким періодом спокою (могли зацвісти в відлигу), на яких ягода після дозрівання обсипалася.

 - До яких сортів належать Алісія і Спокуса?

 - Хоча вони зареєстровані ще в 2007 р., наші селекціонери випередили час: ці сорти цілком підходять для промислового вирощування. Вони добре підходять для нашого клімату, не схильні до повторного цвітіння, а ягоди мають досить високі споживчі якості. Довгий час вони не були запитані, бо не було комерційного вирощування цієї культури, але зараз вони з’являються на промислових плантаціях. 

Вибір саджанців і нюанси технології

 - Які саджанці Ви радите брати?

 - В Україні пропозиція саджанців дуже широка: від касет до 2-літрових і навіть більших горщиків.

Я вважаю, що в поле можна висаджувати рослину як мінімум у контейнері 0,5 л, але найкраще – 1-2 л.

Тоді ви висаджуєте вже сформовану рослину, вирощену в контрольованих умовах, з якою простіше буде працювати в полі і вона дасть сигнальний урожай протягом року після посадки.

Хоча висаджувати жимолость краще восени, бо навесні вона швидко пробуджується. Якщо висаджувати навесні, то хіба що в березні – щойно можна буде зайти в поле. Бо чим пізнішою буде весняна посадка, тим гірше рослина розвиватиметься в рік висадки.

 - Який реальний потенціал урожайності у жимолості?

 - Знаєте, я давно працюю зі смородиною, і на дослідних ділянках я бачив урожайність і 5, і 6, і навіть 10 кг з куща. Але на промислових плантаціях нікому такого результату повторити не вдавалося. Потенціал жимолості може бути і 5 кг з куща, але це за найсприятливіших умов: коли кущу 8-10 років, тобто він на піку плодоношення, коли є оптимальні сорти-запилювачі. Але

бізнес-план краще розраховувати на врожайність 3 кг з куща. За густоти посадки 4000 шт/га це буде 12 т/га 

– стільки, скільки дає доглянута смородина. При тому, що поляки, які замінюють смородину жимолостю, говорять: «В чому ми точно впевнені, так це в тому, що жимолость завжди буде дорожча за смородину».

 - Ви згадали сорти-запилювачі. Що виробнику необхідно знати про них?

 - Перш за все тому, хто йде в ягідництво як у бізнес, слід пам’ятати, що перехреснозапильна культура не значить вітрозапильна. Для перехреснозапильної жимолості необхідні комахи. І найкраще, коли це будуть джмелі (я думаю, треба не менше 2-3 сімей на гектар), які не такі вимогливі до температури повітря, як бджоли. Якщо ж нема джмелів – підійдуть бджоли свійські або осмії.

Річ у тім, що цвісти кущ може і в холод. За літературними даними, цвіт витримує мороз до 8ºС. На практиці цієї весни, коли спостерігалися заморозки до 4-5ºС, втрат урожаю ніде не було.

А от втрати якості були, бо через холодну погоду запилення пройшло гірше. Річ у тім, що одна з особливостей жимолості – те, що з двох суміжних квіток формується один плід. І якщо обидві квітки запилились добре – плід виповнений, якщо одна добре, а інша погано – плід дещо деформований, якщо обидві погано – плід маленький і дуже деформований, що часто спостерігалося в нинішньому році.

На плантації повинно бути 2-3 сорти одночасного цвітіння, висаджених смугами по 4-5 рядів.

Висаджувати різні сорти в одному ряду нетехнологічно.

Які саме сорти можуть бути запилювачами для даного сорту – цю інформацію має надати продавець садивного матеріалу.

 - Чи обов’язкова обрізка жимолості і які тут головні правила?

 - Вона теж потребує омолодження кущів – поетапного видалення дуже розгалужених скелетних гілок, які вже не можуть сформувати врожай потрібної якості, і заміни їх молодими, починаючи з 4-5-го року життя. Також вважається, що чим меншою рослина висаджується в поле, тим тим пізніше слід приступати до обрізки. Хоча останні досліди з жимолостю показують, що, можливо, є сенс повністю або майже повністю видаляти скелетні гілки вже після першого року повного плодоношення, щоб спровокувати ріст молодих пагонів, на яких урожай буде вищої якості.

 - Все-таки, чим краще збирати – вручну чи комбайном?

 - Будь-які ягоди на свіжий ринок намагаються збирати вручну. Так їх можна збирати відразу в панетки, бо будь-яка ягода не любить зайвих маніпуляцій з нею. Але як на мене, жимолость, зібрана в оптимальний термін комбайном, виглядає чистою і цілком придатною для свіжого ринку. Хоча після комбайна все одно ягоду треба сортувати.

Богдан Малиновський, b/malinovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) офіційно працює в Україні з лютого 2016 року. Служба була утворена відповідно до постанови КМУ від
Микола Горбачов, керівник New World Grain Ukraine (Soufflet Group), президент Української Зернової Асоціації
Для успішного ведення агробізнесу мало виростити і зібрати хороший урожай, потрібно ще вміти його продати. Про основні засади роботи зернового трейдингу в Україні propozitsiya.com розповів