Спецможливості
Технології

Агролайфхак: як мінімізувати ризики за пізньої сівби озимих

09.10.2017
1316
Агролайфхак: як мінімізувати ризики за пізньої сівби озимих фото, ілюстрація

На півдні України в зерновій групі озимі складають більше 50%, і провідна роль належить пшениці. У структурах посівів на території 4 областей — Одеської, Миколаївської, Херсонської і Запорізької — озима пшениця займає близько 2 млн га. До ТОП-3 озимих культур також входять ячмінь і жито, особливо багато  ячменю озимого висівається у Миколаївській і Одеській областях (150-200 тис га). Більшість аграріїв вже висіяли озиму пшеницю, деякі навіть отримали сходи, проте очікувані дощі прийшли лише в жовтні. Чи можливо допомогти озимим, http://propozitsiya.com розказав Сергій Заєць, кандидат с.-г. наук, зав. відділу агротехнологій Інстиуту зрошуваного землеробства НААН.

 

— Яка ситуація з озимими на півдні країни наприкінці вересня?

— У цьому році на Півдні погодні умови були екстремальні, особливо на Херсонщині. Практично з 20 травня по кінець вересня на значній частині території області  продуктивних опадів не було. Протягом вересня продовжувалась як повітряна, так і ґрунтова посуха. Друга декада вересня за температурним режимом прирівнювалася до першої декади серпня  – стовпчик термометра добігав позначки в 35,4 оС. Середня декадна температура повітря становила +22,4…+23,7°С, що  вище кліматичної норми (середньої за 1961-1990 рр.) на 5,5-7,4°С.  Херсонський обласний центр з гідрометеорології за весь період спостережень, а саме з 1882 по 2016 роки, не фіксував подібних температур у середині вересня.

Тому на озимих полях дуже складна ситуація, не на всіх площах є волога в ґрунті взагалі. Не кажучи вже про посівний шар. Особливо враховуючи той факт, що більшість посівів здійснюється після соняшника або другий рік поспіль після пшениці. Тоді в метровому шарі продуктивна волога відсутня взагалі. Тому можна стверджувати, що після всіх попередників у шарі  8-10 см ґрунт абсолютно сухий. А, як усім відомо, рівень урожаю озимої пшениці залежить від її розвитку в осінній період.

— Як діяти фермерам в таких посушливих умовах?

— Господарства, що висіяли пшеницю 15-16 вересня у вологий ґрунт, уже отримали сходи і пшениця знаходиться у фазі 1-2 листочків. Але більшість її сіяли в сухий ґрунт — і насіння просто лежить. Тому ми не рекомендуємо занадто ранні посіви пшениці у сухий ґрунт, бо до дощів вони довго лежатимуть в ньому. За туманів або незначних дощів насіння почне проростати і буде псуватися.

Тож при посівах у сухий ґрунт краще відтермінувати строк сівби на кінець вересня  (26-29 числа) з надією на те, що температура знизиться і у першій половині жовтня підуть дощі.

У випадку запізнення зі збиранням попередника краще застосувати мілкий обробіток ґрунту за допомогою важких дискових борін на глибину 8-10 см або агрегатів прямої сівби.

У даному випадку необхідно якомога швидше провести сівбу – це матиме вирішальне значення. 

Але головна порада — за таких умов обов’язково протруювати насіння фунгіцидами, до складу яких входять мікроелементи з стимулюючою дією. З найвідоміших препаратів можна назвати Кінто Дуо, Іншур Перформ, Ламандор , які не лише захищають насіння, а й стимулюють ріст та розвиток рослин.

При застосуванні звичайних протруйників необхідно додатково використовувати мікродобрива стимулюючої дії, наприклад, NANOVIT Мікро, Nanomix,  а також гумати (Біо-гель®, Гуміфілд). Їх можна додавати у бакову суміш при обробці насіння.

— Яка оптимальна схема живлення озимих?

— Якщо посіви були по пару, вони азотом забезпечені. Наші дослідження показують, що за ретельного догляду за чорними парами у них може накопичуватися від 5 до 8 мг нітратів на 100 г ґрунту — цього достатньо для розвитку рослин восени. Тому тут можна обійтися лише стартовими (при сівбі) складними добривами в нормі 70-100 кг/га. Це може бути нітроамофос, або Супер-Агро, де азоту і фосфору від 15 до 18 кг д. р., а  для легких піщаних ґрунтів - нітроамофоска. Загальна  норма внесення азотних добрив за вирощування озимої пшениці по пару повинна складати 30-45 кг/га д.р.

Після непарових попередників норму азотних добрив потрібно збільшувати до 60 кг/га д.р. При чому хоча б половину з них потрібно внести з осені, тому що після таких попередників ґрунти дуже збіднюються на азот.

Коли сіється пшениця після пшениці, процес розкладання стерні та соломи в ґрунті забирає звідти багато азоту. Тому потрібно додатково вносити азотні добрива або ж використовувати для пришвидшення розкладання клітчатки біологічно активні деструктори.

Якщо через сухість ґрунту або відсутність добрив до сівби, або разом зі сівбою удобрення не проводилось, то посіви після непарових попередників потрібно підживити у фазі 2 листків. Проте добрива слід вносити не на сухий ґрунт, а під прогнозований дощ. Зараз, враховуючи екстремальну сухість ґрунтів, можливе лише внесення стартових добрив стимулюючої дії. Якщо підуть дощі і рослини матимуть вже 2-3 листочки, їх обов’язково потрібно підживити азотними добривами із розрахунку 70-100 кг/га в фізичній вазі, але не більше.

— Чи рекомендуєте підсівати озимі культури навесні?

— В зоні Південного степу ярі культури не дають хорошого ефекту, тому й площі під ними скорочуються. По весні у нас на Херсонщині мало хто підсіває зріджені посіви озимих культур ярими.

Якщо мова йде про озиму пшеницю, то особливого сенсу підсівати або пересівати її на богарних землях ярою пшеницею немає.

Тому що яра пшениця в нашій дуже посушливій зоні не дасть бажаного ефекту. Сіяти її доречно лише на зрошуваних землях, та й то це може бути лише тверда яра пшениця. У нашій зоні при зрошенні врожайність зерна ярої пшениці може досягати до 4 т/га, в той же час як озимої пшениці можна отримати 8 т/га і більше. Але для цього потрібно правильно  підібрати більш продуктивні сорти та чітко виконати сортову технологію вирощування.

— Як же правильно підібрати сорти озимої пшениці?

— Для Півдня краще підходять сорти, створені в цьому ж регіоні -  селекціонерами Інституту зрошувального землеробства та Одеського селекційно-генетичного інституту. За оптимальних строків сівби найбільш урожайними сортами є Херсонська безоста, Марія, Овідій, Кохана, Росинка, Конка, Благодарка, Зорепад.

Оптимальні строки сівби залежать від зони  і на Херсонщині  вони закінчуються  5-10 жовтня. Якщо у зв’язку з несприятливими погодними умовам, або пізнім збиранням попередника сівба запланована пізніше, то потрібно підбирати сорти пшениціщо менш чутливі до тривалості світлового дня (фотоперіоду). Це можуть бути такі сорти, як Знахідка Одеська, Херсонська 99, Вдала і Подяка, які більш інтенсивно розвиваються восени.

Обов’язкові умови:

після збирання попередника проводити лише дискування на глибину 8-10 см;

висівати насіння попередньо оброблене фунгіцидами, які не знижують його схожості за тривалого перебування в сухому ґрунті та стимулюють проростання їх після випадіння дощу;

збільшувати норму висіву на 20 % та зменшувати глибину загортання насіння.

Якщо за оптимальних термінів і достатньої вологості ґрунту ми рекомендуємо висівати 5 млн насінин на гектар, то в сухий ґрунт треба класти на 10 % більше, тобто 5,5 млн. шт./га. За пізніших термінів потрібно висівати 6 млн насінин на гектар, при цьому зменшуючи глибину загортання насіння з 5-6 см до 3-4 см, що пришвидшить появу сходів.

На півдні України сівба озимої пшениці в сухий ґрунт і в пізні строки є виправданою передусім тим, що вона може забезпечувати врожай зерна вищий, ніж ранні ярі зернові культури. Дослідження Інституту зрошуваного землеробства показали, що сіяти озиму пшеницю в цій зоні за такої технології можна до 20 жовтня.

Господарствам, що сіють по пару, де волога знаходиться на глибині 8 см, доречно використовувати стерньові сівалки прямої сівби. Вони висівають насіння на задану глибину і кладуть його у вологий ґрунт, що гарантує одержання дружніх сходів.

— Які сорти озимої пшениці зараз найбільш популярні?

— Практично все насіння, вирощене на полях Інституту зрошувального землеробства НААН та в мережі його дослідних господарств, вже розпродано. Із сортів озимої пшениці найбільшу популярність із остистих форм колосу мають сорти Марія,  Кохана, Конка, Благо. Серед безостих  популярні Овідій, Херсонська безоста, Росинка. Із нових сортів слід назвати безостий сорт Ледя, а з остистих — Анатолія, Бургунка і Кошова. Ці сорти були районовані лише в останні роки. Вони показали дуже хороші результати не тільки у нас в Інституті, а й на полігонах різних зон області — північній, західній і центральній.

— Які серед названих сортів найкраще підходять для засушливих умов?

— Після непарових попередників – Херсонська безоста і Херсонська 99. А після гороху і по пару — Марія, Овідій, Благо, Кохана, Конка.

— Чи дотримуються технології парів на Херсонщині?

— У нас на Півдні парові площі повинні займати до 20% в структурі посівів. На жаль, не всі господарства цього дотримуються. А деякі господарства парові площі використовують не під сівбу озимої пшениці, а засівають ріпаком, мотивуючи це тим, що лише по парах можна отримати дружні сходи цієї дрібнонасіннєвої культури.

Крім того, нині це вже не традиційні чорні пари, які були за радянських часів, коли в ґрунт вносили до 30 т/га гною. Зараз гною немає, використовуються лише мінеральні добрива та пожнивні рештки попередньої культури.

Проте на парових площах навіть без застосування добрив можливо отримати досить високу врожайність. Головне, щоб поля були чистими від бур’яну. Тому в другій половині літа для збереження вологи в ґрунті замість парових культиваторів слід використовувати сегментні борони.  

Внаслідок дотримання науково обгрунтованої системи сівозмін та чіткого виконання догляду за парами в грунті накопичується достатня кількість нітратів, за рахунок яких можна отримати врожайність на рівні 6 т/га навіть без внесення додаткових добрив. Такі результати ми отримуємо вже протягом 8 років на дослідних полях нашого інституту.  Це підтверджено і практикою господарств. Є виробничники, які займаються органічним землеробством і не вносять мінеральних добрив, але по пару отримують урожайність на рівні 6 т/га.

— Назвіть, будь ласка, популярні сорти ячменю.

— Це сорти, що створені в Одеському селекційно-генетичного інституті (СГІ): Достойний, Академічний, Дев’ятий Вал і Снігова королева. Але сорт-«дворучку» Достойний слід вже замінити, оскільки в виробництві він більше 10 років і його сильно уражають різні плямистості.

— Як контролювати стан посівів озимих?

— Восени, в першу чергу, потрібно отримати своєчасно дружні сходи і підтримати їхній розвиток. На жаль, в наших посушливих умовах через відсутність вологи у верхніх шарах ґрунту це не завжди вдається. Якщо продуктивної вологи достатньо не лише для сходів, а й осіннього розвитку, то до сівби або разом з нею необхідно вносити азотні добрива. Якщо ж земля суха, то азотні добрива можуть вплинути на сходи негативно, тому їх внесення краще перенести на період, коли випадуть дощі. Тут потрібно підходити не шаблонно, а творчо.

Буває, що посуха зберігається тривалий час, потім йдуть дощі. Разом з культурними рослинами з’являються і бур’яни. В такому випадку доречно використовувати гербіциди (наприклад, препарат Марафон®), які контролюють бур’яни, як дводольні, так і злакові, саме в осінній період.

— Поділіться, будь ласка, ресурсозберігаючою технологією вирощування озимої пшениці  та ячменю на неполивних землях, що була розроблена в Інституті.

— Ресурсозберігаюча технологія вирощування пшениці озимої, яка забезпечує одержання врожаю зерна на неполивних землях півдня України на рівні 4,5-5,5 т/га, зменшує витрати коштів на добрива, пестициди й воду на 28-30% та на 11% на пальне, що підвищує в 1,5 рази чистий прибуток і майже в 2 рази рентабельність виробництва зерна.

Крім того, ця технологія ще й екологічно безпечна, позаяк зменшує пестицидне навантаження на культуру і ґрунт. Застосовуючи біоінсектофунгіциди, можна до 20% скороти обсяг хімічних препаратів. Така технологія вже пройшла виробничі випробування. В цьому році у виробничих умовах отримали хороші результати – урожайність не нижчу ніж за традиційної технології, а навіть вищу на 3,7 ц/га.

Ресурсозберігаюча технологія вирощування озимого ячменю при зменшенні витрат ресурсів на 19-23 % забезпечує одержання врожайності зерна на неполивних землях півдня України на рівні 4–4,5 т/га.

У цих технологіях основний обробіток ґрунту після непарових попередників зводиться не до глибокого розпушування, а до мілкої обробки важкими дисковими боронами на 8–10 см. Така система широко використовується у виробництві. 

Які поради щодо озимих посівів ячменю?

— Озимий ячмінь менш зимостійкій. На Херсонщині його сіють наприкінці оптимальних строків пшениці, тобто після першої декади жовтня. Це пізні строки сівби, відповідно ячмінь йде в зиму слаборозвинутим, не встигає розкущитись і накопичити достатню кількість цукрів.

Тому дуже важливо дотримуватися більш ранніх термінів сівби. Необхідно розпочинати сівбу ячменю, якщо ґрунт сухий, вже наприкінці вересня. Не варто чекати дощів, бо інакше потім втрачається 5-7 днів на культивацію і сівбу, що затримує сходи і погіршує розвиток рослин восени.

За сівби наприкінці вересня або на початку жовтня ячмінь входить у зиму  добре розкущеним, накопичує достатню кількість цукрі, тож рослини зможуть витримати морози до 14 оС. Ячмінь, що увійшов в зиму з трьома листочками, може витримати морози до 11-12 оС, а з двома - одразу гине при ­-9…-10 оС.

Ячмінь теж необхідно протруювати. Згадані мною препарати для пшениці підходять і для ячменю, особливо Іншур™ Перформ. Так само як і з пшеницею, доречно застосовувати мікроелементи з стимулюючою дією, наприклад, Біогель чи Гуміфілд, які стимулюють проростання насіння та ростові процеси рослин. 

 

Світлана Цибульська, s.tsybulska@univest-media.com

Інтерв'ю
Марія Махновець (ліворуч), експерт з органічного трейдингу, на виставці BIOFACH, Нюрнберг, Німеччина, разом з експертами аграрного ринку - André Pilling та Марією Дідух (проект "Agritrade Ukraine")
Україна посідає 10 місце в світі з виробництва органічних зернобобових культур, по олійним та зерновим знаходиться на 6-й позиції. Основні напрямки експорту - Нідерланди, Німеччина, Великобританія,
Олена Березовська, президент громадської спілки «Органічна Україна»
Громадська Спілка виробників органічних сертифікованих продуктів «Органічна Україна» була створена у 2012 році. Її ініціаторами стали шість підприємств, що виробляли молоко, бакалію, овочі, чай та

1
0