Системи удобрення культур під час зрошення на Півдні України

Фізіологічна по­тре­ба ос­нов­них ком­по­нентів жив­лен­ня, що до­стат­нь­ою мірою за­без­пе­чу­ва­ла б ге­не­тич­ний по­тенціал про­дук­тив­ності куль­тур, на Хер­сон­щині в се­ред­нь­о­му ста­но­вить 150–220 кг/га д. р. Фак­тич­но за ра­ху­нок вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив, ос­танніми ро­ка­ми до ґрун­ту по­вер­тається ли­ше 33,0–45,0 кг/га д. р. (у 3,3–6,6 ра­зу мен­ше за не­обхідний рівень). Вод­но­час дефіцит еле­ментів жив­лен­ня ста­но­вить 109,8–164,6 кг/га д. р. 

Зва­жа­ю­чи на те, що в технологічних кар­тах ви­ро­щу­ван­ня сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції на міне­ральні до­б­­ри­ва для зернових при­па­дає від 15 до 40% ви­т­рат, однією з ос­нов­них при­чин не­до­стат­нь­о­го вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив є їхня ви­со­ка, постійно зро­с­та­ю­ча вартість. 

Та­кож ос­таннім ча­сом ка­тастро­фіч­но ско­ро­ти­ли за­готівлю гною, що зму­шує шу­ка­ти йо­му заміну, бо ор­га­ніч­ні до­б­ри­ва в умо­вах зро­шен­ня ма­­ють ве­ли­ке зна­чен­ня.

За та­ких умов на Хер­сон­щині ос­­нов­на ча­ст­ка ва­ло­во­го об­ся­гу про­дукції рос­лин­ництва за­без­пе­чується пе­ре­важ­но за ра­ху­нок при­род­них за­пасів гу­му­су та по­жив­них еле­ментів (при­род­ної ро­дю­чості ґрун­ту), що при­зво­дить до по­сту­по­вої де­гра­дації ґрун­то­во­го по­кри­ву.

Ба­га­торічні досліджен­ня Інсти­ту­ту зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва Ук­раїни по­ка­за­ли, що замість гною для удо­б­рен­ня сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур мож­на ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти си­де­ра­ти, за­орю­ва­ти решт­ки со­ло­ми, со­няш­ни­ку, стеб­ла ку­ку­руд­зи, сої та інші.

Си­де­ральні куль­ту­ри (редь­ка олійна, го­рох, вівся­но-го­ро­хо­ва сумішка то­що) кра­ще розміщу­ва­ти після зби­ран­ня ранніх ко­ло­со­вих куль­тур. Для цьо­го мож­на ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти ота­ву та­­ких куль­тур, як: ес­пар­цет, бур­кун, ба­га­торічні тра­ви. Під пізні ярі куль­ту­ри доцільно ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти озимі куль­ту­ри, на­при­клад, жи­то і йо­го різ­но­ви­ди. 

Еко­номічно най­вигідніше за­сто­со­ву­ва­ти як ор­ганічні до­б­ри­ва со­ло­му ко­ло­со­вих куль­тур. Її мож­на за­орю­ва­ти під усі сільсько­го­с­по­дарські куль­ту­ри — про­сапні, кор­мові, зер­но­бо­бові. Найбільше со­ло­му ви­ко­ри­с­то­вують при за­гор­танні під ос­нов­ний об­робі­ток ґрун­ту.

За ви­ко­ри­с­тан­ня со­ло­ми пше­ниці ози­мої як ор­ганічно­го до­б­ри­ва слід зва­жа­ти, що під час зби­ран­ня ком­бай­ном во­на по­вин­на до­б­ре подрібню­ва­ти­ся, при цьо­му до­вжи­на стеб­ла має бу­ти не більш як 10 см. На кож­ну тон­ну со­ло­ми вно­сять 10–12 кг діючої ре­чо­ви­ни азот­но­го до­б­ри­ва для зернових. Після цьо­го по­ле дис­ку­ють, а потім про­во­дять оран­ку на гли­би­ну 20–22 см. Слід ма­ти на увазі, що со­ло­ма по­вин­на бу­ти рівномірно роз­поділе­на по­лем, і за­роб­ля­ти її у ґрунт потрібно не пізніше, ніж че­рез два дні після вне­сен­ня до­б­рив. 

При ви­ко­нанні ви­ще зга­да­них умов уже в пер­ший рік рос­ли­ни сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур мо­­жуть ви­ко­ри­с­та­ти до 25% азо­ту, 30% фо­с­фо­ру і 40% калію.

Досліджен­ня по­ка­зу­ють, що за ра­­ху­­нок ви­ко­ри­с­тан­ня в по­льовій зро­шу­ваній сівозміні по­жнив­них ре­ш­ток, си­де­ратів мож­на роз­ро­би­ти ор­га­но-міне­раль­ну си­с­те­му удо­б­рен­ня, яка за­без­пе­чить одер­жан­ня мак­си­маль­но­го вро­жаю з ви­со­кою відда­чею міне­раль­них туків. Так, на­при­клад, за­орю­ван­ня в 7-пільній зро­шу­ваній сівозміні (три ро­ки — лю­цер­на, пше­ни­ця ози­ма, ку­ку­руд­за на зер­но й си­лос, пше­ни­ця ози­ма) со­ло­ми пше­ниці дає з­мо­гу от­ри­ма­ти та­ку ж її про­дук­тивність, як і за вне­сен­ня ре­ко­мен­до­ва­ної до­зи гною (табл. 1).

Та­кож для підви­щен­ня про­дук­тив­ності сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур сівозміни ефек­тив­ним є про­ве­ден­ня пе­ред­посівної бак­те­ри­зації насіння зернових азотфіксу­валь­ни­ми та фо­с­фатмобі­лізу­­валь­ни­ми мікроб­ни­ми пре­па­ра­та­ми. Во­ни по­кра­щу­ють жив­лен­ня зернових рос­лин, заміню­ю­чи до 30 кг/га діючої ре­чо­ви­ни азот­но­го чи фо­с­фор­но­го до­б­рив. А на тлі за­орю­ван­ня по­жнив­них ре­ш­ток і вне­сен­ня се­редніх (N₉₀P₆₀) доз міне­раль­них до­б­рив для зернових, об­роб­ка насіння бак­теріаль­ни­ми пре­па­ра­та­ми за­без­пе­чує значні при­ро­с­ти вро­жаю сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур — на рівні за­сто­су­ван­ня підви­ще­них доз мінеральних до­б­рив (N₁₂₀–₁₅0P₉₀).

Ви­ще пе­ре­ра­хо­вані аг­ро­технічні за­хо­ди ефек­тив­но­го за­сто­су­ван­ня мінеральних та органічних до­б­­рив за­без­пе­чу­ють от­ри­ман­ня за­­пла­но­ва­но­го рівня вро­жаю сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур на­леж­ної якості.
Не вар­то за­бу­ва­ти, що рідке азот­не до­б­ри­во під озимі зернові куль­ту­ри потрібно за­­сто­со­ву­ва­ти після во­ло­го­за­ря­д­жаль­но­го по­ли­ву, ви­ко­ри­с­то­ву­ю­чи на­сам­пе­ред суль­фат амонію та аміач­ну селітру. Ко­ли не­має мож­ли­вості вне­сти азот­не до­б­ри­во до посіву ози­мих куль­тур, йо­го за­сто­со­ву­ють під час піджив­лен­ня во­се­ни чи на­весні. Ко­ли пла­ну­ють одер­жа­ти силь­ну пше­ни­цю, то після ко­лосіння вно­сять у по­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня се­чо­ви­ну. Як­що ви­ник­ла по­тре­ба за­сто­су­ва­ти рідке азот­не до­б­ри­во в період ве­ге­тації рос­лин, мож­на вне­сти до­б­ри­ва з по­лив­ною во­дою. Тоді вро­жай зер­но­вих куль­тур підви­щується на 0,5–0,6 т/га, ніж під час за­сто­су­ван­ня їх уроз­кид. Це зу­­мов­­ле­но рівномірнішим роз­поділом на полі од­на­ко­вої кількості мінеральних до­б­рив.  

Ек­с­пе­ри­мен­таль­но до­ве­де­но, що за­без­пе­чен­ня куль­тур зро­шу­ва­ної сі­­возміни оп­ти­маль­ною кількістю еле­ментів жив­лен­ня , мінеральними добривами для фор­му­ван­ня ви­со­ко­го вро­жаю на­леж­ної якості за змен­шен­ня ви­т­рат на їх ви­ро­щу­ван­ня, замість гною в по­льовій сівозміні вно­сять со­ло­му пше­ниці ози­мої, стеб­ла ку­ку­руд­зи, зе­ле­не до­б­ри­во й за­сто­со­ву­ють азотфіксу­вальні бак­терії (АФБ), при цьо­му кількість міне­раль­них до­б­рив у сівозміні змен­шу­ють.

В Інсти­туті зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва про­тя­гом ба­га­ть­ох років досліджу­ва­ли на­ступні си­с­те­ми удо­б­рен­ня для зернових:

Міне­раль­на система удобрення— пе­ред­ба­чає за­сто­су­ван­ня міне­раль­них до­б­рив, до­сить ви­т­рат­на, за­без­пе­чує от­ри­ман­ня про­ект­ної вро­жай­ності.

Ор­га­но-міне­раль­на (ре­ко­мен­до­ва­на) система удобрення— пе­ред­ба­чає за­сто­су­ван­ня рідких міне­раль­них і ор­ганічних до­б­рив, ду­же ви­т­рат­на та енер­гоємна си­с­те­ма удо­б­рен­ня, має ви­со­кий рівень ан­т­ро­по­ген­но­го на­ван­та­жен­ня на аг­ро­ланд­шафт.

Ор­га­но-міне­раль­на (ре­сур­соз­беріга­ю­ча) система удобрення— поєднує вне­сен­ня рідких міне­раль­них до­б­рив на тлі за­орю­ван­ня зе­­ле­но­го до­б­ри­ва (сте­бел ку­ку­руд­зи, со­­ло­ми пше­ниці ози­мої), про­ве­ден­ня пе­ред­посівної бак­те­ри­зації насіння мікроб­ни­ми пре­па­ра­та­ми. За цієї си­с­те­ми відбу­вається по­кра­щен­ня фізич­них вла­с­ти­во­с­тей ґрун­ту, ак­тивізу­ють­ся про­це­си гу­му­со­у­тво­рен­ня та мікробіологічної діяль­ності ґрун­ту, в ре­­зуль­­таті чо­го підви­щується йо­го ро­­дючість. Ця си­с­те­ма є найбільш еко­номічно вигідною і най­менш енер­го­ви­т­рат­ною.

На тлі за­сто­су­ван­ня ре­ко­мен­до­ва­ної си­с­те­ми удо­б­рен­ня для зернових се­ред­нь­о­му за три ро­тації сівозміни вро­жай куль­тур був більший, порівня­но з ре­сур­соз­беріга­ю­чою си­с­те­мою: зер­на ку­ку­ру­дзи — на 2,4%, над­зем­ної ма­си ку­куру­д­зи — на 14,5%, зе­ле­ної ма­си лю­цер­ни — на 4,7%, кор­мо­вих оди­ниць — на 4,4%. Вро­жай зер­на пше­ниці ози­мої був май­же од­на­ко­вим на тлі цих двох си­с­тем удо­б­рен­ня (табл. 2).

Ре­зуль­та­ти досліджень 2011–2015 р.р. свідчать, що різні си­с­те­ми удо­б­рен­ня для зернових ма­ли по­зи­тив­ний вплив на ріст і роз­ви­ток рос­лин та за­без­пе­чи­ли приріст уро­жаю як си­лос­ної ма­си ку­ку­руд­зи, так і зер­на яч­ме­ню яро­го та пше­ниці ози­мої на всіх ета­пах жив­лен­ня (табл. 3). 
Ви­сокі при­ро­с­ти вро­жаю куль­тур одер­жа­ли на тлі обох ор­га­но-міне­раль­них си­с­тем удо­б­рен­ня для зернових. За ре­сур­соз­беріга­ю­чої си­с­те­ми удобрення зернових (N₉₀P₆₀ + стеб­ла ку­ку­руд­зи) вро­жай зе­ле­ної ма­си ку­ку­руд­зи до­сяг мак­си­му­му — 46,2 т/га, тоді як за ре­ко­мен­до­ва­ної зі збіль­ше­ни­ми до­за­ми до­б­рив (N₁₅₀P₉₀K₃₀ + післядія гною 60 т/га) він був на 6,9% мен­шим.

Уро­жайність зер­на яч­ме­ню яро­го бу­ла ви­со­кою за обох ор­га­но-міне­раль­­них си­с­тем удобрення, хо­ча за ре­сур­соз­беріга­ю­чої во­на не­знач­но зни­жу­ва­ла­ся і ста­но­ви­ла 3,9 т/га.

Мак­си­маль­ний приріст уро­жаю зер­на пше­ниці ози­мої одер­жа­ли за ор­га­но-міне­раль­ної (ре­ко­мен­до­ва­ної) си­с­те­ми удо­б­рен­ня зернових (пе­ред­посівна бак­те­ри­зація + N₁₂₀P₉₀) — 6,9 т/га, при цьо­му збільшен­ня віднос­но міне­раль­ної си­с­те­ми удобрення ста­но­ви­ло 15%, де­що ниж­­чим він був на тлі ре­сур­соз­беріга­ю­чої (N₉₀P₆₀ +АФБ) — 6,7 т/га, що на 11,6% більше за міне­раль­ну си­с­те­му.

Ана­логічно до вро­жаю зро­с­та­ло і зби­ран­ня кор­мо­вих оди­ниць за різних си­с­тем удо­б­рен­ня зернових. 

От­ри­мані дані свідчать, що в зро­шу­ваній сівозміні на тем­но-ка­ш­та­но­во­му ґрунті для одер­жан­ня ви­со­ких вро­жаїв на­леж­ної якості еко­номічно ви­прав­да­но замість гною вно­си­ти со­ло­му пше­ниці ози­мої, стеб­ла ку­ку­руд­зи, зе­ле­не до­б­ри­во та азотфіксу­вальні бак­терії, за змен­шен­ня кількості міне­раль­них до­б­рив для зернових на 26%.

Роз­ра­ху­нок еко­номічної ефек­тив­ності тех­но­логій ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи МВС, яч­ме­ню яро­го та пше­ниці ози­мої (2011–2015 рр.) по­ка­зав, що всі мінеральні і органічні си­с­те­ми удо­б­рен­ня зернових по­зи­тив­но по­зна­чи­ли­ся на одер­жанні умов­но чи­с­то­го при­бут­ку, при чо­му най­ви­щим він був під час ви­ро­щу­ван­ня всіх куль­тур за ор­га­но-міне­раль­ної ре­сур­соз­беріга­ю­чої си­с­те­ми іудобрення  ста­но­вив відповідно 4711, 3191 та 7176 грн/га. Під час ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи, яч­ме­ню яро­го та пше­ниці ози­мої за різних си­с­тем удо­б­рен­ня зернових  про­дукція з най­ниж­чою собівартістю бу­ла одер­жа­на за ор­га­но-міне­раль­ної ре­сур­соз­бері­га­ю­чої си­с­те­ми удо­б­рен­ня зернових та ста­но­ви­ла 98, 984 і 906 грн/т відповідно.

Найбільш еко­номічно доцільним є ви­ро­щу­ван­ня сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур за об­роб­ки насіння зернових пе­ред сівбою мікроб­ни­ми пре­па­ра­та­ми на тлі за­орю­ван­ня сте­бел ку­ку­руд­зи раз за ро­тацію сівозміни та вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив для зернових до­зою N₉₀P₆₀.

П. Пи­са­рен­ко, д. с.-г. на­ук,
В. Ко­зирєв, к. с.-г. на­ук,
Інсти­тут зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва НА­АН Ук­раїни