Спецможливості
Статті

Сіль і цукор молока по-угорськи

05.06.2008
889
Сіль і цукор молока по-угорськи фото, ілюстрація
Що чекає наше молочне виробництво в недалекому майбутньому, можна побачити на угорських фермах. Країна ця стала членом і СОТ, і ЄС. Однак помиляється той, хто думає, що інтеграція обернулася для такої важливої в Угорщині галузі суцільними плюсами.

Із набуттям членства в Євросоюзі та СОТ Угорщина змушена була “грати” на молочному ринку за новими правилами. Ті, хто не забезпечив вимог об’єднаної Європи до якості надоєного молока, — насамперед це стосується індивідуального сектору — не витримали конкуренції і пішли з цього ринку.


На переробку дорога відкрита не всім
— Раніше, — розповідає керівник молочнотоварної ферми в Ходмезовашархеї Тамаш Халас, — у нас господарі приватних обійсть тримали чимало корів. Вони купували спеціальні холодильники, в яких зберігали молоко й здавали його на заводи на переробку. Але потім багато хто просто відмовився від цього бізнесу. Та сама доля спіткала не лише індивідуалів, а й молочнотоварні підприємства, які не змогли перебудуватися.
Тепер в Угорщині, щоб працювати рентабельно в цьому сегменті, потрібно тримати не менше півсотні корів. “Розбагатіти з такою кількістю корівок навряд чи вдасться — цього вистачить хіба що для того, аби в разі розумного господарювання не збанкрутувати”, — каже Тамаш Халас.
Сьогодні індивідуали, в яких одна чи кілька корів, — для країни, швидше, екзотика. Домашні молоко, сметану, сир роблять для себе чи реалізують сусідам. А от здавати сировину на промислову переробку вже не можна — якість домашнього молока не відповідає нормам бактеріологічної чистоти, встановленим Євросоюзом. Та й тим учасникам виробничого процесу “по-крупному”, які отримали право реалізувати надоєне молоко на заводи, довелося пройти через неминуче в цьому разі жорстке ринкове сито: “вимирання” дрібних виробників або поглинання їх більшими з подальшою модернізацією виробництва. Адже не кожен може виконати головну вимогу загального ринку ЄС щодо сировини: для виробництва харчових продуктів приймається тільки те молоко, що відповідає стандарту “екстра”. Приміром, видоєне в найчистіше відро найчистішими руками з тричі помитого вимені молоко міститиме втричі більше бактеріологічних клітин, ніж допускає цей стандарт.


“Рекордисток” загартовують холодом
...У збереженому з часів соціалізму господарстві з селекції великої рогатої худоби “Ход-мезогазда” утримують нині 2100 голів ВРХ, зокрема 1357 дійних корів — всі голштинської породи. Кожна в середньому за рік дає по 8 тисяч літрів молока. А є й такі, від яких надоюють понад 10 тисяч. “Рекордистки” на фермі — особлива гордість. Є навіть імпровізований Зал Слави, де на металевих табличках, обрамлених лавровим вінком, золотом написано імена 18 корів. Протягом свого життя вони дали понад 100 тонн молока. Шість із них і донині трудяться, як то кажуть, на благо процвітання ферми. Слід зауважити, що в історії Угорщини таких “чемпіонок” — понад сотня.
На Залі Слави, власне, все ірраціональне й закінчується. В усьому іншому стратегія виробництва підкоряється жорстким законам економічної ефективності з постулатами в основі: вкласти якомога менше, одержавши при цьому найбільший прибуток.
Корів тут утримують безприв’язно. У вольєрі вони можуть вільно переміщуватися, займати зручне місце для відпочинку чи годівлі. Прогулянка тричі на день — на доїння й назад. Логіка в господарстві така: прибуток господарю — якщо зручно корові. До того ж, не потрібно додаткових витрат. Можливо, тварини почуваються комфортніше за стійлово-пасовищного утримання. Але сарай узимку, а зелена травичка влітку — все це не вписується в економічний розрахунок. У господарстві такий підхід пояснили тим, що високопродуктивних корів зазвичай не пасуть. Недоцільно. Пасовище не дає тваринам того поживного раціону, що забезпечує високі надої, й корів однак доводилося б підгодовувати. Крім того, перехід із стійлового утримання на пасовищне й назад супроводжується не лише витратами, а й зниженням продуктивності.
До речі, про зиму: корів на цій фермі тримають на холоді. У сараях, які будували ще у 80-ті роки минулого століття, торік восени знесли по одній бічній стіні. Зробили навіс, і корівкам стало просторіше. Тамаш Халас вважає, що тепло створює більше проблем, аніж морози. А за холодного утримання імунітет тварин зміцнюється, і вони рідше хворіють.


Молоко в корови — на кінчику язика
На фермі це добре засвоїли. Корови в “Ход-мезогазді” “сидять” на монодієті. Раціон залежить від періоду лактації. Кормосуміші — суворо визначеного складу з обліком потреб кожної групи тварин — готує мобільний роздавач-змішувач, куди завантажують компоненти в потрібній пропорції. Готовий корм цей же агрегат і роздає тваринам.
Корів у цьому господарстві годують двічі на день, а доять тричі (ця інформація, приміром, здивувала під час відвідання ферми наших співвітчизників — учених Української академії аграрних наук).
— Ви маєте рацію, що треба більше годувати, — виправдовувався Тамаш Халас. — Але з огляду на витрати — це неефективно.
А компактний пересувний роздавач-змішувач — дорогий та енергоємний — ефективний, адже, впевнені на фермі, корови починають краще засвоювати збалансований за компонентами та добре перемішаний корм, а отже, їх продуктивність зростає. До того ж, зменшується кількість людей, які працюють на фермі.


Зал, у якому відбуваються дива
Але справжній стрибок у збільшенні продуктивності праці (і, відповідно, скороченні обслуговуючого персоналу) стався після того, як власник ферми — компанія “Аксіал” — обладнав сучасний автоматизований доїльний зал. Коштує він 1,5 мільйона доларів. Комплектація вражає. Передбачено навіть автоматичне очищення системи і бака-охолоджувача після зливання молока. Вочевидь, корівкам процес приносить задоволення — чимало з них подовгу не хочуть іти звідси.
Із залу металевими сходами можна потрапити в офіс, розміщений на рівні другого поверху. Процес доїння, яким керує комп’ютер, видно звідти як на долоні. Усіх корів обслуговують усього троє людей. Одна з програм враховує якість видоєного молока і на підставі одержаних даних розраховує раціон, оптимальний на цей момент для кожної групи тварин. Уся ця інформація передається в кормоцех, де готують збалансований корм.
Крім того, на фермі відслідковують біографію кожної корови від народження до смерті. Аналізують дані про надої, потомство, хвороби. Ця зведена інформація допомагає проводити роботу з поліпшення поголів’я. Тут застосовують, зокрема, нехірургічну трансплантацію ембріонів.
На вибракування в господарстві ставлять корів, які за добу    дають       менше 15 літрів молока. Спочатку обстежують тварину, чи все гаразд зі здоров’ям, коригують раціон: якщо нічого не допомагає, дорога одна — на бойню. Іноді життя тварині, якій не щодня вдається “взяти” 15-літровий молочний бар’єр, продовжує... брак телиць для поповнення стада.
Загалом виробництво рентабельне — по-іншому й бути не може. Але для того, щоб досягти таких показників, 54 особи, які залишилися працювати на фермі після реорганізації, справді трудяться не покладаючи рук. І об’єднаний ринок ЄС постійно змушує думати про конкуренцію, рентабельність, підвищення надоїв. Із 1999 року ціна молока, яке здають на переробку, знизилася на 30 відсотків. У 2004 році його базова вартість опустилася до 25 центів, і процес цей за рахунок євроконкуренції триває.
Багато хто згадує (як кращі) часи, що передували вступу Угорщини в ЄС. Тоді, кажуть, теж чимало чули про блага Євросоюзу і погано уявляли, чим перехід на стандарти об’єднаної Європи обернеться для країни. Хоча всі працівники, з якими довелося спілкуватися, про євроінтеграцію і не шкодують — саме Євросоюз дав поштовх для другого народження ферми.

Інтерв'ю
Михайло Філатов та Ірина Леженіна
Кількість комах-запилювачів скорочується по всій планеті, оскільки руйнуються осередки їхнього проживання — незаймані куточки природи. Критична ситуація посилилася під час воєнних дій на території України. Ми розпитали вчених Державного... Подробнее
Люди, які в усьому шукають позитив, відзначають, що нинішньої весни на полях хоча б хвороби не дошкуляють. «І так, і ні», — коментує ситуацію менеджер з технічної підтримки напряму захисту насіння компанії «Сингента», фітопатолог, кандидат... Подробнее

1
0