Спецможливості
Досвід господарств

Принципи посадки саду волоських горіхів

01.09.2017
75342
Принципи посадки саду волоських горіхів  фото, ілюстрація

Зараз багато хто взявся закладати горіхові сади, сподіваючись на високі прибутки. Ми спробували проаналізувати досвід тих, у кого вже є чимала кількість плодоносних дерев і поцікавилися їхніми порадами.

 

Посадка волоського горіха: як вибрати правильне місце

«Україна — чудове місце для горіхового бізнесу», — вважає віце-президент Горіхової асоціації України, власник сільгосппідприємства Геннадій Юдін, що обробляє 800 га та має горіховий сад, що вступає в плодоношення. Він пояснює, що лише 7% території суші придатні для вирощування волоського горіха, але в Україні придатні всі 100% земель.

Втім, на успішність спроб горіховодів сильно впливає мікроклімат місцевості. Голова ФГ «Єфрем» (Барський район Вінницької обл.) Іван Юкал розповів, що в низинах, де збирається холодне повітря, горіх росте важко, а от на пагорбах і схилах — значно краще. Відіграє роль навіть експозиція схилу: на південному схилі дерево, що раніше розцвітає, частіше потерпає від поворотних заморозків.Геннадій Юдін, віце-президент Горіхової асоціації України

«В нашій місцевості на північних схилах горіх зацвітає наприкінці квітня, а на південних — вже 5–10 числа, маючи набагато більше шансів потрапити під заморозки в найвразливішій до них фазі», — говорить фермер.

Ще більшу роль відіграє роза вітрів: горіх повинен бути захищений від холодних вітрів навесні. В крайньому випадку вдаються до підв’язування саджанців до дощок, навіть якщо вони самі по собі сильні: своєю широкою стороною штахетина захищає дерево від вітру. Тичку розташовують так, щоб вона затуляла стовбур від переважаючих вітрів навесні.

Важливе значення мають і тип, структура й механічний склад грунту. Насамкінець Іван Юкал ділиться власною прикметою: якщо в місцевості успішно росте черешня-дичка, то й горіх добре ростиме, якщо ні, то й на горіх не варто особливо покладатися.

Посадка горіхового саду: сіянець або саджанець

Другим кроком на шляху створення горіхового саду, на думку І. Юкала, має бути вибір селекції. Першим ділом майбутній горіховод повинен визначитись: купувати сортові саджанці в питомнику чи піти шляхом, яким наразі йде більшість (приблизно 70%) — знайти в околиці дерево солідного віку з рясними, хорошими плодами, зібрати звідти горіхів і висадити. Саме так свого часу чинив батько І.Юкала, об’їздивши на велосипеді всі навколишні посадки й парки.

У кожного з варіантів є свої переваги й недоліки. В горіхівництві особливо яскраво виражені переваги використання аборигенного посадкового матеріалу. У наших умовах критично важливе значення має морозостійкість. Піонери горіхівництва вже мають негативний досвід впровадження сортів із країн, що є світовими лідерами в галузі — Франції, Італії, Іспанії: наші морози стали згубними для них. А солідний (принаймні років 30) вік дерева — вірна ознака того, що горіх успішно пережив навіть найсуворіші зими.Латеральне плодоношення

Також при відборі дерева для використання горіхів як посадкового матеріалу має латеральний тип плодоношення: неподалік чоловічої бруньки має утворюватись жіноча. В такому разі горіх виростає самозапильним і гарантовано запилюється, незалежно від вологості повітря й переважаючих напрямків вітру. Також важливо звертати увагу на наявність гроновидного плодоношення: якщо формується ціле гроно плодів, то врожайність обіцяє бути хорошою. Ще одна риса, на яку радять звертати увагу при відборі сіянця — рівномірність цвітіння: тоді дерево не буде перевантажене плодами. До переваг горіха, вирощеного з сіянця, відноситься також довговічність: плодоносить таке дерево до 150 років.

Серед недоліків горіхів, вирощених із сіянця, — короткий строк цвітіння — від 3 до 12–15 днів. Якщо погодні умови в цей час несприятливі для запилення — температура занадто низька чи, навпаки, занадто висока (вище 27 °С), або висока вологість (пилок, який, як пишеться в літературі, переноситься вітром на відстань до 1 км, у вологому стані не пролітає й 50–100 м), то врожаю може не бути взагалі.

Головна вада сортоформ, вирощених самостійно з сіянців, — різносортиця і в цілому нижча якість горіха. Горіх із сіянця фактично можна продати лише за готівку, адже ніяких документів на нього оформити неможливо, відповідно, й експортувати проблематично. Тож зараз на зовнішній ринок доводиться виходити через молдавських посередників, які підмішують у партії місцеві горіхи, на які є вся документація, і з цими документами вже експортують до ЄС.Іван Юкал, голова ФГ «Єфрем»

Вибір сорту волоського горіха 

Нині Горіхова асоціація України налагоджує співпрацю з відомим молдовським питомником Gospodarul-Rediu, яким керує провідний на теренах СНД селекціонер горіха Микола Кіктенко, щодо імпорту сертифікованих дворічних прищеплених саджанців. Горіх із саджанця дає продукцію однорідної якості, з якої можна формувати великі партії, значно цікавіші для закордонних покупців, ніж нинішня різносортиця. А, знаючи сорт, можна оформити відповідні супровідні документи, яких вимагають закордонні покупці.

Водночас прищеплений саджанець, придбаний у питомнику, не настільки довговічний: урожайність починає падати вже на 35-40-й рік життя дерева. Та ще й дорожчий: сортовий саджанець не виростиш з плоду з першого-ліпшого дерева — його треба купувати в питомнику, який має платити роялті власнику сорту.

Зараз в Україні зареєстровано 31 сорт грецького горіха. При цьому в одному саду мають бути присутні різні сорти. По-перше, задля ефективного запилення. Тут треба правильно вибрати сорти-запилювачі і розташувати їх із урахуванням переважаючих напрямків вітру в період запилення. По-друге, І. Юкал радить вибирати сорти з різними строками дозрівання — хоча б для того, щоб урожай в саду не загинув повністю, якщо раптом під час цвітіння трапляться поворотні заморозки. Оптимальним співвідношенням, на його думку, буде 30% горіха ранніх сортів, 50% дерев — середніх і 20% — пізніх. В ідеалі період запилення можна розтягнути з 10 квітня до 1 червня. «Це врятує від заморозків принаймні частину врожаю, причому суттєву. От у мене цього року — те, що цвіло з 5 по 15 травня, постраждало від заморозків, а що раніше чи пізніше — ні», — пояснює І. Юкал.

Технології та схеми посадки саду волоських горіхів

У світі існує 4 технології вирощування горіха: традиційна, напівінтенсивна, інтенсивна та суперінтенсивна. Відповідно обирають саджанці за силою росту (сильно-, середньо-, слаборослі й карликові) та схеми посадки. Також слід враховувати глибину залягання грунтових вод, забезпеченість поливною водою, розмір земельної ділянки, техніку, що планується використовувати в саду.

Традиційна технологія передбачає сильнорослі (висота в зрілому віці близько 7–8 м) дерева з верхівковим типом плодоношення зі схемою посадки від 14х14 до 10х10 м. Напівінтенсивна, винайдена в Канаді, передбачає густоту посадки від 14х7 до 8х4 м (зокрема, 12х6 чи 10х5). При цьому після досягнення садом віку 25–30 років половину дерев зрізують, зменшуючи щільність удвічі і отримуючи цінну (2500–3000 $/м3) деревину. В такому саду вже необхідні операції з формування крони. У дерев, які намічено спиляти в 25–30–річному віці, формують веретеноподібну крону (як у тополі), а у інших — кулясту чи розширену в нижній частині. Ця технологія, на думку І. Юкала, дуже цікава для зони ризикованого землеробства (тобто, околиць природного ареалу волоського горіха, до яких відноситься й значна частина території України) та для богарних земель.

Інтенсивна технологія передбачає висадку середньорослих (заввишки в середньому 4 м у зрілому віці) дерев за схемою 8х4 м і прорідження саду вдвічі в 20–30-річному віці.

Нарешті, суперінтенсивна технологія передбачає схему посадки 6х3 м. За такою схемою горіх можна висаджувати тільки карликовий (висота у зрілому віці 2 м). Крім того, строк дозрівання горіхів за такої технології найдовший. Та вже на 6-й рік сад входить у повне плодоношення. Однак коренева система не може розвинутися достатньо, щоб забезпечити дереву живлення і морозостійкість (дерева вимерзають вже за -12…-15 °С). Тому деревам необхідна підтримка у вигляді системи краплинного зрошення, через яку організовують не тільки полив, а й фертигацію. Тільки регулюючи внесення добрив за фазами вегетації і глибиною внесення і доповнюючи фертигацію листовим підживленням, можна забезпечити реалізацію потенціалу врожайності, який перевищує можливості будь-якої іншої технології. Іншими обов’язковими елементами цієї технології є обробка інсектицидами й фунгіцидами (на гербіцидах заощадити можна завдяки залуженню), відносно невеликий розмір саду, хороша підщепа та розташування в захищеному від вітрів місці. Відтак суперінтенсивний горіховий сад вимагає агронома рівня вище середнього.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
заступник директора з наукової роботи Інституту фізіології та генетики рослин НАН України, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Віктор Швартау
Щойно збирання озимини повністю завершилося, сайт «Пропозиція» звернувся до заступника директора з наукової роботи Інституту фізіології та генетики рослин НАН України, доктора біологічних наук, професора, член-кореспондента НАН України... Подробнее
Ма­рек Руж­няк— влас­ник гру­пи ком­паній Agro-Land Group
Аг­рар­на Поль­ща та­кож міцно «при­кипіла» до Ук­раїни, ад­же польські тех­но­логії, техніка, посівний та насіннєвий ма­теріал уже дав­но от­ри­ма­ли схва­лен­ня ук­раїнських сільгоспви­роб­ників і

1
0