Спецможливості
Агрохімія

Чо­му не­обхідно за­сто­со­ву­ва­ти фо­с­фо­рит­не бо­рош­но

29.09.2017
35784
Чо­му не­обхідно за­сто­со­ву­ва­ти фо­с­фо­рит­не бо­рош­но фото, ілюстрація

Фо­с­фор — один із го­ло­вних еле­ментів жив­лен­ня рос­лин. У грун­тах Ук­раїни вміст фо­с­фо­ру ста­но­вить близь­ко 0,1–0,2% (5–25 т/га), по­ло­ви­на яко­го — в ор­ганічній формі. Міне­раль­ний фо­с­фор в ос­нов­но­му пред­став­ле­ний фо­с­фа­та­ми кальцію, заліза й алюмінію. Вміст до­ступ­них рос­ли­нам фо­с­фатів у грун­тах Ук­раїни — 5–10% ва­ло­вої кількості. Най­ба­гатші фо­с­фо­ром чор­но­зе­ми та за­плавні землі,  які містять Р2О5 у ме­жах 40–60 мг/кг грун­ту.

 

 

Фо­с­фор — біологічний еле­мент, потрібний для за­без­пе­чен­ня нор­маль­ної життєдіяль­ності всіх жи­вих ор­ганізмів, у то­му числі і сільсько­го­с­по­дарсь­ких рос­лин. У рос­лин­них тка­ни­нах містить­ся 0,5–1,6% Р2О5, особ­ли­во йо­го ба­га­то у насінні олійних куль­тур. Фо­с­фор вхо­дить до скла­ду білків, фер­ментів, вітамінів, нук­леїно­вих кис­лот то­що. Спо­лу­ки фо­с­фо­ру відігра­ють ос­нов­ну функцію у пе­ре­дачі енергії й обміні ре­чо­вин, у про­це­сах відтво­рен­ня рос­лин (за­пи­лен­ня, запліднен­ня та фор­му­ван­ня ге­не­ра­тив­них ор­ганів). Із грун­ту рос­ли­ни спо­жи­ва­ють фо­с­фор у ви­гляді роз­чин­них фо­с­фатів. Йо­го не­ста­чу в грунті зем­ле­роб ком­пен­сує вне­сен­ням ор­ганічних (гній, ком­по­с­ти, не­то­вар­на про­дукція рос­лин­ництва, си­де­ра­ти то­що) та міне­раль­них до­б­рив.

Од­не із дже­рел над­хо­д­жен­ня фо­с­фо­ру в грунт — це вне­сен­ня фо­с­фо­рит­но­го бо­рош­на, яке містить за­галь­но­го фо­с­фо­ру (Р2О5) по­над 10%, калію (К2О) — 1,5, ок­си­ду кальцію (СаО) — 19,2 та кар­бо­на­ту кальцію — 34,3%. Го­ло­вною цінністю фо­с­фо­рит­но­го бо­рош­на є біологічно до­ступ­ний фо­с­фор. На­ши­ми досліджен­ня­ми вста­нов­ле­но, що за оп­ти­маль­но­го фо­с­фор­но­го жив­лен­ня при­бав­ка вро­жай­ності ози­мих зер­но­вих у Лісо­сте­пу Ук­раїни на чор­но­зем­них грун­тах ста­но­ви­ла 7–11 ц/га, кар­топлі — 45–60, бу­ряків цу­к­ро­вих — 70–80, зер­на ку­ку­руд­зи — 16–19, сої 4–7 ц/га.Кра­щим спо­со­бом  за­гор­тан­ня фосфоритного борошна в грунт є оран­ка, яку про­во­дять на відповідну гли­би­ну за­леж­но від ви­ро­щу­ва­ної куль­ту­ри

За­без­пе­чен­ня рос­лин цим еле­мен­том зміцнює ко­ре­не­ву си­с­те­му, що підви­щує зи­мостійкість ози­мих зер­но­вих, ско­ро­чує термін дозріван­ня (ози­мих зер­но­вих та зер­но­бо­бо­вих — на п’ять-сім днів, ку­ку­руд­зи — на шість-де­сять), що є особ­ли­во важ­ли­вим фак­то­ром  для гос­по­дарств, розміще­них у зоні Полісся та північних регіонах Лісо­сте­пу Ук­раїни. Ви­ко­ри­с­тан­ня фо­с­фо­рит­но­го бо­рош­на, за на­ши­ми да­ни­ми, підви­щує якість ви­ро­ще­ної про­дукції. Так, вміст цу­к­ру у бу­ря­ках цу­к­ро­вих і крох­ма­лю в кар­топлі підви­щив­ся на 2–3%, олії в со­няш­ни­ку — до 6–7, а в сої — до 3–5%. Вод­но­час за­вдя­ки по­туж­но­му роз­вит­ку ко­ре­не­вої си­с­те­ми фо­с­фо­рит­не бо­рош­но зни­жує не­га­тив­ну дію по­су­хи і змен­шує ко­ефіцієнт во­до­спо­жи­ван­ня. Ця особ­ливість най­ак­ту­альніша для зо­ни Сте­пу і в умо­вах зміни кліма­ту, що спо­с­терігаємо  ос­танніми ро­ка­ми.

Досліджен­ня­ми вста­нов­ле­но, що най­ви­щу при­бав­ку вро­жай­ності від фо­с­фо­рит­но­го бо­рош­на от­ри­ма­но за ви­ро­щу­ван­ня бу­ря­ків цу­к­ро­вих і кор­мо­вих, ку­ку­руд­зи, со­няш­ни­ку, сої, яч­ме­ню, пше­ниці ози­мої і ярої, лю­цер­ни та інших бо­бо­вих куль­тур. Мен­шу ре­акцію на це до­б­ри­во про­яви­ли жи­то, овес, греч­ка, морк­ва, ба­га­торічні зла­кові тра­ви та льон. Слід відміти­ти особ­ли­ву дію фо­с­фо­рит­но­го бо­рош­на, яка про­яв­ляється підви­щен­ням ефек­тив­ності вне­се­них інших ма­к­ро- (азот та калій) та мікро­е­ле­ментів (цинк, молібден, сірка, магній).

Важ­ли­вою скла­до­вою фо­с­фо­рит­но­го бо­рош­на є кальцій, який пе­ре­бу­ває у формі ок­си­ду кальцію (СаО) та кар­бо­на­ту кальцію (Са­СО3). Ос­танніми ро­ка­ми вик­ли­кає за­не­по­коєння не­ба­жа­не яви­ще підкис­лен­ня грунтів, що має при­хо­ва­ний і ча­с­то вто­рин­ний ха­рак­тер. Спо­чат­ку відбу­вається про­цес де­каль­ци­нації, а потім, знач­но пізніше, спо­с­терігається яви­ще підкис­лен­ня грунтів. Нерідко про­вап­но­вані грун­ти зно­ву ста­ють кис­ли­ми. Збільшен­ня індек­су кис­лот­ності грунтів спо­с­теріга­ють навіть у регіонах, де цьо­го яви­ща раніше не бу­ло, особ­ли­во тур­бує підкис­лен­ня чор­но­зем­них грунтів.

Ос­танніми ро­ка­ми вик­ли­кає за­не­по­коєння не­ба­жа­не яви­ще підкис­лен­ня грунтів, що має при­хо­ва­ний і ча­с­то вто­рин­ний ха­рак­тер. Спо­чат­ку відбу­вається про­цес де­каль­ци­нації, а потім, знач­но пізніше, спо­с­терігається яви­ще підкис­лен­ня грунтів. Нерідко про­вап­но­вані грун­ти зно­ву ста­ють кис­ли­ми.

При­чин, що зу­мов­лю­ють цей про­цес, ба­га­то. Найістотніши­ми із них є низь­кий рівень вне­сен­ня у грунт ор­ганічних до­б­рив (у се­ред­нь­о­му — близь­ко 1 т/га по Ук­раїні), інтен­сив­не за­сто­су­ван­ня у зем­ле­робстві за­собів хімізації, особ­ли­во міне­раль­них до­б­рив. От­же, вто­рин­не підкис­лен­ня грунтів має пе­ре­важ­но ан­т­ро­по­ген­не по­хо­д­жен­ня. Крім то­го, за да­ни­ми ЮНЕ­С­КО, в ат­мо­сфе­ру що­ро­ку (у ви­гляді кис­лот­них дощів) над­хо­дить 109 кис­лот­них агентів га­зо­во­го та ае­ро­золь­но­го ха­рак­те­ру. Це на­сам­пе­ред спо­лу­ки сірки, азо­ту, вуг­ле­цю і хло­ру. Внаслідок їхньо­го окис­лен­ня та кон­ден­сації ут­во­рю­ють­ся сірча­на, со­ля­на, вугільна й азот­на кис­ло­ти, що над­хо­дять до грун­ту з ат­мо­сфер­ни­ми опа­да­ми. Кис­ла ре­акція грун­то­во­го роз­чи­ну су­про­во­д­жується над­лиш­ко­вим вмістом ток­сич­них для рос­лин кон­цен­т­рацій ру­хо­мих форм алюмінію, мар­ган­цю, заліза і зни­жен­ням до­ступ­ності молібде­ну. Вод­но­час погіршується склад мікро­ф­ло­ри грунтів. Кис­ла ре­акція ви­ни­кає у грунті й тоді, ко­ли із ньо­го ви­ми­ваються кальцій і магній, які у грун­то­во­му вбир­но­му ком­плексі заміню­ють­ся на во­день.

У ціло­му по Ук­раїні близь­ко 5,5 млн га грунтів, які ма­ють підви­ще­ну кис­лотність. Ця ха­рак­те­ри­с­ти­ка при­та­ман­на зер­но­во-підзо­ли­с­тим, торф’яно-бо­лот­ним, бу­рим лісо­вим, світло-сірим і сірим лісо­вим грун­там. Такі землі схильні до зне­с­т­рук­ту­рен­ня, кірко­у­тво­рен­ня, пе­ре­ущільнен­ня як об­роб­лю­ва­но­го, так і посівно­го ша­ру грун­ту, про­яву ерозійних про­цесів, змен­шен­ня як капіляр­ної, так і не­капіляр­ної щілин­ності, по­ру­шен­ня вод­но-повітря­но­го ре­жи­му, а відтак — зни­жується про­дук­тивність сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур.

Цінність добрива

Цінність фо­с­фо­рит­но­го бо­рош­на в то­му, що в йо­го складі є вап­няні ма­теріали — по­над 50% катіонів кальцію у ви­гляді ок­си­ду кальцію (СаО — 19,20%) та вап­на (Са­СО3 — 30,34%). За по­зи­тив­ною дією вап­ня­них ма­теріалів фо­с­фо­рит­не бо­рош­но є найбільш три­ва­лодіючим за­хо­дом аг­рохімічно­го впли­ву на ро­дючість грун­ту. По­вна до­за вап­на, що відповідає ве­ли­чині гідро­літич­ної кис­лот­ності, у сівозміні діє про­тя­гом 10 і більше років. Підра­хо­ва­но, що ви­т­ра­ти фо­с­фо­рит­но­го бо­рош­на для підви­щен­ня рН на 0,1 ста­нов­лять для піща­них грунтів 0,24–0,32 т/га, супіща­них — 0,7–0,8 і лег­ко­суг­лин­ко­вих — 1,0–1,2 т/га. Найбільший ефект від за­сто­су­ван­ня до­б­рив і вап­ну­ван­ня одер­жу­ють на силь­но- і се­ред­нь­о­кис­лих дер­но­во-підзо­ли­с­тих грун­тах.

Досліджен­ня­ми вста­нов­ле­но, що фо­с­фо­рит­не бо­рош­но по­зи­тив­но впли­ває на на­гро­ма­д­жен­ня у грунті за­галь­но­го гу­му­су  в ор­но­му і підор­но­му ша­рах, поліпшується йо­го якісний склад за­вдя­ки підви­щен­ню вмісту гуміно­вих кис­лот і змен­шен­ню фуль­во­кис­лот, мікроб­ний це­ноз збільшується май­же вдвічі. Та­кож вста­нов­ле­но, що поєднан­ня у фо­с­фо­рит­но­му бо­рошні кальцію і фо­с­фо­ру підви­щує нітрифікаційні про­це­си у грунті, що сприяє на­гро­ма­д­жен­ню роз­чин­них спо­лук фо­с­фор­ної кис­ло­ти (фо­с­фатів) і про­дуктів міне­ралізації ор­ганічних спо­лук азо­ту (нітратні спо­лу­ки), які до­ступні для жив­лен­ня рос­лин.

Строки внесення фосфоритного борошна

Фо­с­фо­рит­не бо­рош­но доцільно вно­си­ти під зяб­ле­вий грун­то­об­робіток. Кра­щим спо­со­бом йо­го за­гор­тан­ня в грунт є оран­ка, яку про­во­дять на відповідну гли­би­ну за­леж­но від ви­ро­щу­ва­ної куль­ту­ри. Так, на чор­но­зем­них та сірих лісо­вих грун­тах під зер­нові та зер­но­бо­бові оран­ку про­во­дять на гли­би­ну 20–22 см, ку­ку­руд­зу, со­няш­ник та кар­топ­лю — 25–27 і бу­ря­ки цу­к­рові, кор­мові та сто­лові — 27–30 см.

За без­по­ли­це­вих спо­собів об­робітку фо­с­фо­рит­не бо­рош­но за­гор­та­ють дис­ко­­ви­ми зна­ряд­дя­ми на гли­би­ну 10–12 см, а потім про­во­дять без­по­ли­цеві об­робітки на та­ку са­му гли­би­ну, як і оран­ку. На дер­но­во-підзо­ли­с­тих ос­нов­ний об­робіток слід про­во­ди­ти на гли­би­ну об­роб­лю­ва­но­го ша­ру. Нор­ма вне­сен­ня фо­с­фо­рит­но­го бо­рош­на за­ле­жить від рівня дефіци­ту фо­с­фо­ру і сту­пе­ня кис­лот­ності грун­ту, що ста­но­вить від 0,5 до 2,0 т/га. Та­ка нор­ма роз­ра­хо­ва­на на три-, чо­ти­рирічну дію, уп­ро­довж три­ва­лості якої до­дат­ко­во­го вне­сен­ня під ос­нов­ний об­робіток фо­с­фор­них до­б­рив і роз­кис­лю­вачів не потрібно.

Фо­с­фо­рит­не бо­рош­но мож­на вно­си­ти і на­весні — під пе­ред­посівну куль­ти­вацію. Про­те ефек­тивність йо­го у рік вне­сен­ня зни­жується до 30%. Во­но до­б­ре змішується з ор­ганічни­ми до­б­ри­ва­ми (гній, ком­по­с­ти, са­про­пель то­що), підви­щу­ю­чи їхню ефек­тивність і ро­дючість грун­ту.

 

С. Тан­чик, д -р с.-г. на­ук, завіду­вач
ка­фе­д­ри зем­ле­роб­ст­ва та гер­бо­логії, Національ­ний універ­си­тет біоре­сурсів
і при­ро­до­ко­ри­с­ту­ван­ня Ук­раїни
 

Інформація для цитування
Чо­му не­обхідно за­сто­со­ву­ва­ти фо­с­фо­рит­не бо­рош­но/ С. Тан­чик // Пропозиція/ — 2015. — № 12. — С. 72-73

 

Ключові слова: фосфорные удобрения

Інтерв'ю
За високої інтенсивності інвазій паразитарні захворювання можуть завдавати господарствам чималого виробничого клопоту та призводити до вагомих економічних збитків. Так, за даними фахівців, втрати молочної продуктивності можуть сягати 20-60... Подробнее
Російська агресія вдарила по всій вітчизняній аграрній сфері – від фермерів до агрохолдингів. Про те, як великі агрокомпанії справляються з проблемами, які навалилися на сільгоспвиробників нинішньої весни, і ще й примудряються допомагати... Подробнее

1
0