Перспективи експорту українського часнику

Попри значні обсяги імпорту китайського часнику та його низьку ціну, вирощування цієї культури в Україні може бути перспективним, навіть з точки зору роботи на зовнішні ринки. Про це розповіла директор фірми UkrUP Анна Морозова, пише propozitsiya.com.

Справді, якість українського часнику невисока, через що досить складно знайти велику партію однорідної й високої якості. Причинами досить низької якості товарного часнику є брак якісного посадкового матеріалу та спеціалізованої техніки за доступною ціною. Перешкоджає становленню часникової галузі навіть… менталітет основної маси виробників. Це виражається в небажанні взаємодіяти між собою, неготовності до кооперації та бажанні заробляти не менше, ніж «подвійний підйом».

Разом з тим на нашому боці – природа (грунти та клімат), дешева робоча сила, настороженість споживачів до китайського часнику. Все це вкупі дало змогу скоротити імпорт часнику в Україну з 11,7 тис. т в 2011 р. до 3 тис. т у 2016 р.

Тож, з одного боку, вітчизняним виробникам вдалося в кілька разів знизити ринкову частику імпорту. З іншого – ще є потенціал для подальшого нарощування виробництва.

І навіть коли Україна зможе повністю задовольняти попит внутрішнього ринку, перспективи у часникового бізнесу залишаться. «Навіть при такій низькій, як зараз, ціні на китайський часник, і достатній наявності партій останнього досить високої якості,  на світовому ринку існують ніші для українського продукту», - впевнена Анна Морозова.

Щоб знайти такі ніші, вона закликає проаналізувати ті країни, які імпортують багато часнику. До таких належать Індонезія (найбільший світовий імпортер, який завозить 480 тис. т. на рік), Бразилія (понад 165 тис. т), Малайзія (115 тис. т), США (87 тис. т), ОАЕ (майже 60 тис. т), Італія (29 тис. т) і Німеччина (22 тис. т.). Деякі з цих країн, як зауважує А. Морозова, мають досить високі (фактично заборонні) мита на китайський часник і порівняно низькі на український. І ці країни могли б стати для українського часнику вікном на світовий ринок.

Нам сприятиме й те, що споживачі насторожено відносяться до китайського часнику не тільки у нас, а й у низці іноземних країн, зокрема, європейських. Водночас Україна, за словами Анни Морозової, має серед споживачів цих країн позитивний імідж аграрної країни, яка вміє добре вирощувати сільгосппродукцію і через свою бідність застосовує мало пестицидів. Тож за вирощування часнику можна сміливо братися, якщо чітко сформувати перспективу свого бізнесу, а не обмежуватись лише мріями гребти гроші лопатою.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com