Перлина Поділля

Краса цього краю добре відома, адже багато хто відпочивав у “Товтрах”, “Перлині Поділля” з їхніми цілющими водами та гостинними господарями. А ще Хмельницький край славиться трударями.
На наше прохання назвати найкращих заступник голови Хмельницької державної адміністрації Володимир Борисович Кирилюк назвав по 7–8 господарств з кожного району. Хотілося відзначити всіх, хто, незважаючи на торішній неврожай через надлишок вологи (в серпні випало 2,5–3,2 місячної норми опадів, і комбайни не могли вийти в поле, внаслідок чого втратили мінімум 200 тис. т урожаю), вистояв і продовжує прибутково працювати. Валовий збір зерна, порівняно з 2004 роком, був меншим на 126 тис. т, а врожайність менша на 2,2 ц/га і в середньому становила 23,7%. Тільки на зерні втратили близько 100 млн грн, тоді як планували одержати 170 млн грн прибутків. З них  120 млн треба було витратити на повернення бюджетних позик та зарплатню. До успішних господарств належить “Стіомі холдинг”, де обробляють понад 30 тис. га і планують розширюватися до 50 тисяч, а потім до 100 тис. га. Це підприємство різниться з іншими  наявністю повного циклу виробництва зернових: від вирощування до випікання хліба та хлібобулочних виробів. Шепетівський цукровий завод теж відомий комплексним виробництвом: у господарстві обробляють 14 тис. га ріллі, з яких на 2000 га вирощують цукрові буряки. Мають ще й тваринництво — нещодавно закупили 2 тис. голів ВРХ. Красилівський цукровий завод також має під цукровими буряками понад 2000 га, а Старокостянтинівський — 1300 га. Середня врожайність цукрових буряків  невелика і становить 277 ц/га, але крім валу неабияке значення має цукристість. Порівняно з минулим роком площі посівів скоротилися, та зібрали буряків на 50 тис. т більше завдяки інтенсивним технологіям, причому цукристість зросла на 2,2%.
Головне для господарств — вчасно сплатити податки, тому часто-густо доводиться вирізати чи продавати худобу. По свинях є приріст. На початок року   в населення було 60 тис. голів свиней. Звичайно, основу виробництва продукції тваринництва складають великі агроформування, де,  порівняно з минулим роком, виробництво молока та м’яса  на 5% більше, а птиці — аж на 60%. Наприклад, у господарстві “Старт” Теофіпольського р-ну утримують понад 8 тис. голів свиней із середньодобовим приростом — 830 г/добу. У “Малій Клітній” мають 5 тис. голів ВРХ, з них  — 1000 голів дійне стадо. Кормові культури та зерно для тваринницької галузі вирощують на 6 тис. га сільгоспугідь.
Серед птахофабрик слід назвати Кам’янець-Подільську “Авіс”, в обладнання якої вкладено і освоєно 35 млн грн. Тут уже виробляють 8–12 млн штук яєць, на кінець року передбачають 120 млн штук. Птахофабрика має власну кормову базу на площі близько 300 га, яку збільшуватимуть пропорційно до збільшення виробництва. На “Подільському бройлері” доглядають 30 тис. курчат одноразової посадки, перші 30 тис. уже зняли. В майбутньому планують чотири цикли виробництва.
Звичайно, працювати в сільському господарстві нелегко, адже фермерами нині стали колишні зоотехніки, медсестри та водії. Дехто з них починав з кількох гектарів ріллі та 10 доларів обігових коштів, а тепер вони вже готові поділитися досвідом прибуткового ведення господарства. Неабияку допомогу початківцям надає Фонд підприємництва. В області добре працюють програми кредитування сільгоспвиробників від банків: “Промінвест”, “Аваль”, “Приват”, “Надра”. Безумовно кредитують аграріїв з обережністю. Адже невдалий через кліматичні причини рік приніс проблеми з поверненням кредитних коштів, але керівництво області веде роботу з пролонгації строків сплати за кредитами.
В області впроваджують усі державні програми розвитку сільського господарства. Це й “Цукор Хмельниччини”, і програма з м’яса, зерна, ріпаку. Посіви продовольчого зерна становлять близько 20% від загальних, решта — фуражне. Посіви ріпаку зросли з 13 тис. га до 35 тис. До речі, на порядку денному — запуск переробного заводу, перші кроки вже зроблено: на базі Кам’янець-Подільського цукрового заводу планують установити потрібне обладнання, вже навіть знайдено потенційних постачальників у Німеччині.
Соціальна сфера теж не лишається поза увагою. Оскільки селу треба молоді спеціалісти, працює програма забезпечення житлом за рахунок господарств та за молодіжними кредитами. Останнім часом збудовано п’ять нових шкіл. На газифікацію було заплановано 4 млн грн, а отримали 12 млн, тож голубий вогник запалав у багатьох населених пунктах.
Неабияке значення керівництво області приділяє  кадровій політиці. Взимку вчать керівників підприємств, як правильно вирішувати кадрові питання, організовувати робочий процес, розподіляти заробітну плату та платити податки.
З навчальними закладами укладають угоди-замовлення на певних спеціалістів. От, приміром, в останній заявці на спеціалістів у господарствах області найбільше потрібні були агрономи — 35 чоловік, ветлікарів треба 40, керівників підприємств — 2. Деканати пропонують гідних студентів, які спершу проходять виробничу практику в зацікавлених господарствах, а  після закінчення навчання  працюють уже як молоді спеціалісти.
Що ж до пропонованої урядом адміністративної реформи, то вона має як позитивні, так і негативні аспекти. Роботу сільрад потрібно оптимізувати, рівномірніше розподілити навантаження. Тому що нині на Хмельниччині одній сільраді підпорядковано п’ять населених пунктів, а іншій — лиш один. А це — п’ять шкіл або одна, п’ять господарств чи одне. В Польщі поділ проводять за кількістю жителів, але через нерівномірність розміщення населення на Поділлі цей варіант теж не дуже вдалий. Тому треба спочатку обрати найоптимальнішу концепцію, а тоді вже проводити реформу.
Звичайно, проблем на селі вистачає: це й дороги, і газифікація, покращання матеріальної бази, освіти, культури, медицини. Але, як відомо, всі справи вирішують люди, а на Хмельниччині звикли працювати добре, з душею, тому все їм під силу.