Відставка Т. Кутового: мотиви та причини (оновлюється)

Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий подав у відставку 23 травня. У своїй заяві він зазначив, що п'ять років займався політикою, а тепер має намір зосередитись на залученні інвестицій в економіку України. Причин свого рішення він не пояснив. Але попросив депутатів поставитися до заяви з розумінням і проголосувати за його відставку.

Однак, експерти та учасники ринку називають інші мотиви та причини такого кроку, пише propozitsiya.com.

Так, за інформаціє джерел pravda.com.ua у фракції БПП та Адміністрації президента, Т. Кутовий залишив посаду через незгоду із земельною реформою, яку пропонує уряд. "Йде через земельну реформу", - зазначив співрозмовник в Адміністрації президента.

Водночас джерела в Кабміні розповідають, що в Т. Кутового весь час були напружені відносини з прем’єр-міністром, який нав’язав йому першого заступника Максима Мартинюка. "Йому не дали жодних повноважень. Забрали "Укрспирт", "Укрліс". Знизу перший зам Мартинюк. Чоловік вирішив не бути клоуном і пішов", - зазначив співрозмовник в уряді.

 "Останньою краплею стало лісагентство та земля", - додало інше джерело в Кабміні.

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман на своєму Twitter теж прокоментував відставку Т. Кутового. "Міністр аграрної політики Тарас Кутовий повідомив про свій намір залишити посаду і повернутись до роботи в інвестиційній сфері, якою він займався раніше. Мені шкода, але це його рішення. Вдячний за спільну роботу!" - написав він.

Щоб не йти на конфлікт із великими власниками земл - ось причина відставки, написав політолог Олександр Палій на своїй сторінці у Facebook. "Міністр аграрної політики сам іде у відставку – такого раніше майже ніколи не бувало, завжди виносили з кріслом. Серед іншого це означає, що нині медом на міністерських посадах не намазано, принаймні так, як було", – зазначив політолог.

О. Палій підкреслив, що зараз міністр, який просуватиме аграрну реформу в інтересах українського народу (не більше ніж 200 га в одні руки, лише громадянам України, тільки фізичним особам, тим, хто працює і живе на землі), відразу зіткнеться "з атакою латифундистів і вереском їхньої політичної обслуги".

"Значно легше, ніж проводити реформу в інтересах українського народу, ні з ким не сваритися і залишити все, як є: селяни вимирають, залишаючи наділи в руках олігархів, наймитують за юшку, а феодали гребуть бабло лопатою, принагідно відслюнявлюючи своєму політичному лобі", – продовжив він.

Політолог додав, що відставка Т. Кутового може бути пов'язана із просуванням реформи. "Бізнесменові значно легше думати про залучення інвестицій, щоб не нажити ворогів серед бізнес-партнерів, ніж іти з відкритим забралом і захищати по десятку нікому невідомих людей на село – тих, хто ще в змозі працювати", – підсумував він.

Розбіжності з керівництвом держави в деяких питаннях подальшого розвитку АПК - можлива причина заяви міністра, вважає голова підкомітету з питань економічної і фінансової політики в АПК Леонід Козаченко. До активу Т. Кутового політик записав стабільно зростаючі показники агросектору при падінні економіки України.

Довідка

Т. Кутовий став міністром агрополітики в уряді Володимира Гройсмана у квітні 2016 року.

Як і його попередник на посаді Олексій Павленко, він кілька років очолював одну з найбільших агрокомпаній України "Райз".

На виборах до Ради у 2012 році виграв мажоритарний округ у Полтавській області від УДАРу, а в 2014 - від БПП.

У Раді очолював профільний комітет з аграрної політики.

Перша освіта Т. Кутового - академія СБУ, а економічну освіту він здобув в Київському економічному університеті.

У 2007 році він був визнаний кращим фінансовим директором України, а в 2008 році увійшов у десятку кращих фінансистів України.

Як зазначають у Мінагропроді, під час роботи цього міністра доля сільськогосподарської продукції в загальному експорті країни сягнула 42%, були розширені квоти на аграрні товари для експорту в ЄС. Зовнішньоторговельний оборот агропродукції досяг 19,6 млрд доларів, що становить 26,1% всього зовнішньоторговельного обороту України.

Підписано протокол інспекційних, карантинних і ветеринарно-санітарних вимог до експорту замороженої яловичини з України в Китай. Також рівень врожаю та експорту вперше за історію незалежності досяг рекорду - було зібрано 66 млн т зернових і експортовано 40,2 млн т зернових.

Кабмін закріпив у бюджеті норму про аграрні дотації в розмірі 1% від ВВП виробленої сільгосппродукції на 5 років, що вже в травні місяці дало можливість виплатити дотації фермерам в розмірі майже 322 млн грн. Загальна сума на цей рік становить 5,5 млрд грн.

Командою міністерства був також розроблений законопроект про демонополізацію спиртової галузі.