Спецможливості
Новини

Від іміграційних обмежень Трампа фермерів урятують роботи

08.02.2017
1625
Від іміграційних обмежень Трампа фермерів урятують роботи фото, ілюстрація
Багато робочих місць в АПК із тих, що зараз займають нелегали, зникнуть ще до обіцяного Трампом будівництва стіни на кордоні з Мексикою

Поки хіпстери з американських мегаполісів малюють похмурі картини наслідків обмеження іміграції, розпочатого президентом США, американські фермери готуються до скорочення кількості працівників, суттєву частину яких складають мігранти, зокрема, нелегали, повідомляє propozitsiya.com з посиланням на agweb.org.

Першими ластівками роботизації в американському сільському господарстві стали машини для зрізання листкового салату та для обривання листя на винограді. Робототехніка за останні роки замінила стільки людей, що багато робочих місць із тих, що зараз займають нелегали, просто зникнуть ще до обіцяного Трампом будівництва стіни на кордоні з Мексикою.

Американські фермери купують роботів не лише через Трампа. У США, що є найбільшим у світі експортером сільгосппродукції, в умовах, коли іміграція уповільнюється, а масштаби депортації мігрантів зростають, виник дефіцит сезонних працівників. Саме це змусило Стіва Теннеса, який вирощує яблука, груші, лохину, вишні, гарбузи і цукрову кукурудзу на 48 га у штаті Мічіган, витратити $138 тис. на машину, що збирає за годину до 3 разів більше яблук (ще й робить це набагато акуратніше. – Ред.), ніж робітник із драбиною й кошиком. Ефект від механізації має зрости ще більше, коли фермер повністю пересадить свій сад у наступні 10 років, щоб зробити його зручнішим для пересування машини. «Зараз не стоїть питання — збирати механізовано чи вручну. — говорить Стів Теннес. — Питання стоїть: хочеш чи не хочеш ти й далі залишатися в справі».

Доходи фермерів падають протягом 3 років поспіль, а трудові ресурси все дорожчими і ненадійними. Це змушує фермерів інвестувати кошти в роботизацію АПК і наймати менше людей. Дослідження оцінюють кількість нелегальних мігрантів серед сільгосппрацівників США від 300 тис. до 1 млн осіб, із загального числа зайнятих в АПК, число яких Мінсільгосп США оцінює в 2,6 млн.

Кількість імігрантів на ринок праці США невмолимо скорочується. Якщо в 1998 році, за даними Міністерства праці, 22% сільгосппрацівників-іноземців були у США вперше, то в 2013-му їх було лише 2%. «Все менше імігрантів прибувають нелегально, і серед них все менше тих, хто погоджується працювати в сільському господарстві», — відзначає Крег Регелбрадж, співголова Сільськогосподарської коаліції за іміграційну реформу, громадської організації роботодавців.

У звіті найбільшого у США фермерського об’єднання зазначається: «Іміграційна політика, сфокусована на закритті кордонів, може перемістити до інших країн до 61% виробництва фруктів, насамперед до Мексики та інших найближчих конкурентів». У федерації вважають, що уряд мав би ініціювати нові програми для залучення «гастарбайтерів» у сільське господарство та спростити бюрократичні іміграційні правила, які не дозволяють працівникам в’їжджати до США легально. Щоправда, при цьому додають, що підтримують заходи зі зміцнення кордону.

«Перспективи посилення обмежень стимулюють інтерес до механізації з боку фермерів, які раніше не йшли на такі великі вкладення», — говорить Тоні Коселка, співзасновник «Роботік Віжн» — компанії, яка виробляє машини для збору листкового салату вартістю в $430 тис.

Берд Гьорінг, виноградар у 4-му поколінні з Каліфорнії, купивши в доповнення до збиральних машин механічні листознімачі, скоротив набір робітників-імігрантів у 20 разів порівняно з 2008 роком — із 300 до 15 чоловік. «Машини завжди виходять на роботу. Уряд демотивує нас задіювати працівників», — говорить виноградар, який підтримав Трампа через те, що той обіцяв полегшення для бізнесу.

Машинобудування у США фокусується на зниженні затрат своїх клієнтів шляхом роботизації і автоматизації. Уже давно багато технічних нововведень стають наслідком обмежень міграційної політики. Помідорні комбайни почали з’являтися в Каліфорнії наприкінці 60-х років ХХ століття, після закінчення програми, яка дозволяла тимчасове працевлаштування мексиканських збирачів у США. У молочній галузі, втомившись поплювати за робітниками з 6-місячними візами для сільгосппрацівників, фермери почали автоматизовувати все — від доїння до годівлі і чистки корів.

Попри всі технічні ноу-хау, існує ще багато культур, які потребують людської праці, принаймні поки що. Машини зазвичай показують кращі результати на продукції, що призначена для переробки, ніж на тій, що продається в свіжому вигляді, адже багато споживачів вимагають ідеального товарного вигляду продукції. М’які фрукти та ягоди легко мнуться і давляться навіть руками, тому механізація їх збору ускладнена. Однак із появою нових машин та обмеженням нелегальної іміграції механізація ягідництва прискориться.

«Робоча сила — головний лімітуючий фактор в економіці галузі, для якої ми працюємо, — говорить Чарльз Грінелл, генеральний директор «Харвест Автомейшн», яка виробляє роботів вартістю $32 тис. для збору врожаю в теплицях. — Та важко сказати, чи це наслідок обрання Трампа, чи чогось іще».

 

Богдан Малиновськийb.malinovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
Російська агресія вдарила по всій вітчизняній аграрній сфері – від фермерів до агрохолдингів. Про те, як великі агрокомпанії справляються з проблемами, які навалилися на сільгоспвиробників нинішньої весни, і ще й примудряються допомагати... Подробнее
Раїса Вожегова, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН України, директор Інституту зрошуваного землеробства
Інститут зрошуваного землеробства НААН України посів 1-е місце серед експортерів наукоємної продукції та отримав Міжнародний сертифікат «Експортер року». Його керівника - доктора сільськогосподарських

1
0