Спецможливості
Агрохімія

Особливості осінніх підживлень зернових

02.10.2017
6946
Особливості осінніх підживлень зернових фото, ілюстрація

Період зимового відпочинку — це час, коли в рослинах озимини відбувається уповільнення всіх важливих функцій та процесів життєдіяльності. Залежно від часу тривання зими та її перебігу рослини (після відновлення вегетації) можуть перебувати у різному стані. Щоб полегшити їм «весняний старт», слід уже восени потурбуватися про відповідне забезпечення культури поживними речовинами, тим більше, що майбутній урожай озимих будується саме в цей період.

 

 

 

У Польщі по­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня во­се­ни на­бу­ває все шир­шо­го за­сто­су­ван­ня — на­сам­пе­ред у ви­ро­щу­ванні ріпа­ку. Все більше фер­мерів пе­ре­ко­ну­ють­ся у по­зи­тив­но­му ефекті, який за­без­пе­чує ви­ко­ри­с­тан­ня по­за­ко­ре­не­вих до­б­рив, що містять у собі бор, фо­с­фор і калій. Мож­на та­кож спо­с­теріга­ти, як із ро­ку в рік зро­с­тає зацікав­лен­ня осіннім під­жив­­лен­ням зер­но­вих.

Осіннє піджив­лен­ня зер­но­вих куль­тур

Озимі куль­ту­ри свій май­бутній уро­жай «бу­ду­ють» в осінній період. Озимі зла­ки слід ви­ро­щу­ва­ти та­ким чи­ном, щоб во­ни вхо­ди­ли у зи­мо­вий період уже ча­ст­ко­во сфор­мо­ва­ни­ми — це має вирішаль­ний вплив на май­бутній уро­жай: що раніше рос­ли­на сфор­мує стеб­ло, то більше во­на має шансів на фор­му­ван­ня силь­но­го пра­пор­це­во­го ли­ст­ка і добірно­го ко­ло­са. Суттєве зна­чен­ня у цей період (для злаків) ма­ють фо­с­фор і калій, а та­кож мар­га­нець та молібден.

Фо­с­фор є ком­по­нен­том, який впли­ває на швидкість рос­ту ко­ре­не­вої си­с­те­ми, за­вдя­ки чо­му рос­ли­ни кра­ще за­без­пе­чу­ють­ся во­дою та по­жив­ни­ми ре­чо­ви­на­ми із грун­ту. На­весні рос­ли­ни швид­ше роз­по­чи­на­ють ве­ге­тацію і ха­рак­те­ри­зу­ють­ся кра­щим рос­том. Фо­с­фор та­кож спри­ят­ли­во впли­ває на зер­но­у­тво­рен­ня у ко­лосі, що збільшує вро­жайність. Калій важ­ли­вий для вод­но­го обміну рос­лин, їхньої успішної пе­ре­зимівлі, а ра­зом із фо­с­фо­ром він ре­гу­лює обмін цукрів та білків. Калій ра­зом із фо­с­фо­ром, сіркою та магнієм істот­ним чи­ном впли­ває на ефек­тивність вне­сен­ня азо­ту. Мар­га­нець відіграє ве­ли­чез­ну роль у підви­щенні стійкості про­ти гриб­них за­хво­рю­вань, особ­ли­во в умо­вах теп­лої осені, а та­кож сти­му­лює ріст ко­ре­не­вої си­с­те­ми. Цей мікро­е­ле­мент важ­ли­вий та­кож для нор­маль­но­го пе­ребігу про­це­су фо­то­син­те­зу, бе­ре ак­тив­ну участь у на­ро­щу­ванні біома­си. Роль молібде­ну — участь у син­тезі спо­лук, що відповіда­ють за збіль­шен­ня стійкості рос­лин до низь­ких тем­пе­ра­тур.

За­сто­су­ван­ня осінньо­го по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня у ви­ро­щу­ванні ози­мої пше­ниці має ви­со­ку ефек­тивність. Про це свідчать ре­зуль­та­ти, от­ри­мані на Дослідній станції із оціню­ван­ня сортів (Бон­кув, Поль­ща; рис. 1, 2). За­сто­су­ван­ня по­за­ко­ре­не­вих до­б­рив у фазі по­чат­ку кущіння злаків обу­мо­ви­ло у се­ред­нь­о­му 6%-ву при­бав­ку вро­жаю порівня­но з об’єкта­ми, на яких по­за­ко­ре­неві до­б­ри­ва бу­ло за­сто­со­ва­но ли­ше на­весні.

Осіннє піджив­лен­ня ріпа­ку

У ви­ро­щу­ванні ози­мо­го ріпа­ку ду­же важ­ли­вим еле­мен­том, що впли­ває на пе­ре­зимівлю, є оп­ти­маль­ний термін сівби — він має бу­ти, відповідно, раннім (в умо­вах Польщі — дру­га-тре­тя де­ка­ди серп­ня за­леж­но від регіону), щоб ство­ри­ти для рос­ли­ни умо­ви для без­пе­рерв­ної 9–10-тиж­не­вої ве­ге­тації. Та­кий підхід дає мож­ливість «відпра­ви­ти» ріпак у період зи­мо­во­го відпо­чин­ку з оп­ти­маль­ною кількістю листків (8–10), то­в­стою ко­ре­не­вою ший­кою і відповідно роз­бу­до­ва­ною ко­ре­не­вою си­с­те­мою (мо­же ся­га­ти 40–50 см уг­либ профілю грун­ту). Слід за­зна­чи­ти, що у ріпа­ку вже в цей період (по­чи­на­ю­чи від фа­зи п’яти-ше­с­ти пар ли­с­точків) ут­во­рю­ють­ся за­чат­ки бо­ко­вих па­гонів і (від фа­зи вось­ми пар ли­с­точків) по­чи­на­ють фор­му­ва­ти­ся суц­віття, тоб­то вже во­се­ни за­кла­дається ос­но­ва май­бут­нь­о­го вро­жаю.

У період осінньої ве­ге­тації слід уни­ка­ти надмірно­го вне­сен­ня азо­ту, що у поєднанні з надмірно гу­с­тим висіван­ням стає при­чи­ною то­го, що верхівко­вий бу­тон підне­сеть­ся до­сить ви­со­ко над по­верх­нею грун­ту і це при­зве­де до йо­го про­мер­зан­ня у період зи­мо­во­го відпо­чин­ку. Крім то­го, надмірне вне­сен­ня азо­ту спри­чи­нює збільшен­ня вмісту во­ди у рос­лині, в ре­зуль­таті чо­го спо­с­терігається зни­жен­ня мо­ро­зостійкості та стійкості проти хво­роб. Щоб ріпак в осінній період до­сяг­нув на­леж­но­го рос­ту, слід за­без­пе­чи­ти йо­го фо­с­фо­ром, калієм і магнієм, а з мікро­е­ле­ментів — пе­ре­дусім бо­ром. Слід пам’ята­ти про ці пра­ви­ла, оскільки у вес­ня­ний період ріпак не бу­де ма­ти ча­су і мож­ли­вості для то­го, щоб на­до­лу­жи­ти зга­я­не та до­сяг­ти та­кої са­мої уро­жай­ності, що й у рос­лин, які бу­ли до­б­­­ре піджив­лені во­се­ни. Фо­с­фор має знач­ний вплив на пра­виль­ний роз­ви­ток ко­ре­не­вої си­с­те­ми (до­б­ре роз­ви­не­на та, відповідно, дов­га ко­ре­не­ва си­с­те­ма за­без­пе­чує кра­щу пе­ре­зимівлю і до­ступ­ність во­ди й по­жив­них ре­чо­вин). Калій, своєю чер­гою, відіграє клю­чо­ву роль у фор­му­ванні ро­зет­ки ріпа­ку та йо­го пе­ре­зимівлі («згу­щує» клітин­ний сік, за­вдя­ки чо­му підви­щується мо­ро­зо­стійкість рос­лин). А та­кож він впли­ває на вод­ний обмін рос­ли­ни, що особ­ли­во важ­ли­во у періоди по­су­хи, оскільки ка­лій поліпшує жив­лен­ня азо­том.

Чер­го­вим важ­ли­вим ком­по­нен­том жив­лен­ня ріпа­ку є бор — осіннє піджив­лен­ня ріпа­ку бо­ром впли­ває на пра­виль­не фор­му­ван­ня ко­ре­не­вої ший­ки та на вда­лу пе­ре­зимівлю.

Без­за­пе­реч­ним підтвер­д­жен­ням ве­ли­ко­го зна­чен­ня осінньо­го піджив­лен­ня є ре­зуль­та­ти, от­ри­мані на Дослідній станції з оціню­ван­ня сортів у Пав­ловіце. З аналізу да­них, пред­став­ле­них на діаг­ра­мах (рис. 3, 4), до­б­ре помітна різни­ця між рівнем уро­жаю, от­ри­ма­но­го на ді­лян­ках, де бу­ло про­ве­де­но по­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня, порівня­но із ти­ми, на яких по­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня про­во­ди­ли ли­ше на­весні.

Пред­став­лені ви­ще ре­зуль­та­ти, а та­кож літе­ра­турні дані засвідчу­ють по­тре­бу за­сто­су­ван­ня ок­ре­мих ма­к­ро- та мікро­­еле­ментів, од­но­час­но підтвер­д­жу­ють не­обхідність вве­ден­ня осінньо­го піджив­лен­ня у постійну прак­ти­ку ви­ро­щу­ван­ня ози­мих куль­тур. Слід пам’ята­ти, що до­б­ре піджив­лені во­се­ни рос­ли­ни віддя­чать уже на­весні ре­зуль­та­та­ми успішної пе­ре­зимівлі, а літом — підви­ще­ною вро­жайністю.

 

Д. Вечорек, канд. с.-г. наук,
«Екоплон а.о.», Польща

 

Інформація для цитування
«Будуй» свій урожай  уже з осені/ Д. Вечорек// Пропозиція/ — 2014. — № 10. — С. 56-57

Інтерв'ю
Щорічні демонстраційні поля та заходи, які компанія «Сингента» вже багато років проводить на базі потужних й авторитетних господарств в Україні, стали доброю традицією. Зустрічі та живе спілкування фахівців безпосередньо на полі є вкрай... Подробнее
Директор фірми "Скок Агро" Сергій Скок
Керівник стартапу, у якого вже з’явилося двоє конкурентів, - про важливість моніторингу ущільнення грунту, еволюцію методів вимірювання ущільнення і боротьбу з останнім.    - Ваш стартап «Скок Агро» зосередився на вдосконаленні методів... Подробнее

1
0