Спецможливості
Агрохімія

Особливості нормування протруйників насіння зернових культур

20.03.2017
19982
Особливості  нормування протруйників насіння зернових культур фото, ілюстрація

Насіння багатьох сільськогосподарських культур є джерелом інфекції, містячи низку збудників хвороб різної природи як усередині (наприклад, летюча сажка зернових колосових культур), так і на поверхні (спори, плодові тіла) та в насіннєвій оболонці  (міцелій грибів, бактеріальні клітини). За висівання ураженого насіння ці чинники призводять до його загибелі чи ослаблення рослин у період сходів, а згодом і до ураження дорослих рослин гельмінтоспоріозами, фузаріозами, аскохітозами.

 

Насіннєвий матеріал може бути засмічений домішками: ріжками злакових культур, склероціями сірої та білої гнилей соняшнику, які, проростаючи у грунті, заражують рослини. Низка збудників хвороб і шкідників перебувають у грунті, уражують проросле насіння чи рослини, грунтові шкідники пошкоджують насіння, паростки і кореневу систему, а наземні — наземні органи рослин у період сходів, що загалом призводить до зрідженості посівів і недобору врожаю на рівні до 30% і більше.

Для обмеження негативної дії шкідливих організмів застосовують протруювання насіннєвого (посадкового) матеріалу.

Сучасна передпосівна обробка насіннєвого (посадкового) матеріалу — більш комплексний захід, ніж протруєння, оскільки у перебігу цього процесу на насіннєвий (посадковий) матеріал, окрім фунгіцидних чи інсекто-фунгіцидних протруйників, наносять ще й захисно-стимулюючі матеріали, що містять стимулятори росту рослин, комплексні мікродобрива, окремі мікроелементи та плівкоутворювальні речовини, що забезпечує як захист, так і стимуляцію ростових процесів рослин.

Захисно-стимулююча композиція містить низку компонентів різного спрямування (одну-дві д. р. інсектицидів, одну-три д. р. фунгіцидів, регулятори росту рослин, мікродобрива тощо), що потребує наукового підходу до їхнього дозування. При цьому обов’язково слід враховувати норму висівання насіння (млн шт./га), фракційну масу 1000 насінин (г), яка в різних сортів та гібридів і за різних умов вирощування дуже варіює. За витрати протруйників на тонну насіння це надзвичайно впливає на результативність його протруювання.

Класифікацію маси 1000 насінин різних фракцій насіння основних польових культур наведено в табл. 1. Кількісну норму висівання насіння і масу посівної одиниці різних фракцій насіння подано в табл. 2. Для визначення норми витрати інсекто-фунгіцидних протруйників у розрахунку на тонну насіння на посівну одиницю в табл. 3 наведено параметри середніх мас посівних одиниць (кг/га).

Є препарати, дія яких, згідно з нормою використання на посівну одиницю, спрямована проти шкідливих організмів.

Оскільки у кожному конкретному господарстві (з урахуванням домінування шкідливих організмів, особливостей сорту, грунтово-кліматичних умов зони, строків сівби) маса посівної одиниці буде значно різнитись, то розрахунок конкретної норми витрати препаратів на посівну одиницю здійснюють за формулою:

Œ Нпо = Hm . П . М1000,

де Нпо — норма препарату на посівну одиницю насіння, мл, г/п. о.;
Нm — норма протруйника, л, кг/т насіння;
П — норма висівання насіння, млн шт./га;
М1000 — маса 1000 насінин, г.
Перед протруюванням насіння має бути очищеним, відкаліброваним, доведеним до високих посівних кондицій із вологістю, що не перевищує установлену для кожної культури.

Вибір тих чи інших протруйників визначає агроном господарства, керуючись фітосанітарним станом полів, біологічними особливостями шкідників і патогенів, ступенем зараженості насіння збудниками хвороб, імунологічними особливостями сорту, запрограмованою врожайністю культури, технологією вирощування та призначенням урожаю.

Перед протруюванням насіння має бути очищеним, відкаліброваним, доведеним до високих посівних кондицій і з вологістю, що не перевищує установлену для кожної культуриДля правильного визначення застосування найефективніших протруйників потрібно заздалегідь здати насіння у спеціалізовану насіннєву лабораторію для визначення інфекційного складу збудників хвороб.

Із урахуванням посівних площ, якості насіннєвого матеріалу, норми висівання насіння агроном господарства встановлює загальний обсяг протруювання насіння, визначає препарати для протруювання кожної культури і завозить у господарство відповідні асортимент і кількість протруйників та інших компонентів (плівкоутворювачів, мікродобрив, регуляторів росту рослин та ін.).

Задля підвищення якості протруювання, запобігання осипанню протруйників із насіння та поліпшення санітарно-гігієнічних умов у захисно-стимулюючих сумішах, окрім протруйників, використовують плівкоутворювальні речовини: полівініловий спирт (ПВС), натрієву сіль карбоксилметилцелюлози (NаКМЦ), а також рідкі добрива комплексні (РДК) — марок 10–34, 8–24, СМАН-20. Для приготування 10 л такої рідини на 1 т насіння застосовують 100–200 г ПВС, або 100–200 г NаКМЦ, або 3 л РДК; 1,5 л СМАН-20.

За використання композиції, що містить інсекто-фунгіцидні протруйники, регулятори росту рослин, мікроелементи та плівкоутворювачі, в 0,2%-ву інкрустуючу рідину вливають маточний розчин регулятора росту рослин, мікродобрив та протруйники насіння у формі рідких препаратів (т. к. с., к. с., к. е., в. с. к.).

За використання сучасних протруйників у рідких препаративних формах без додавання прилипачів препарати розбавляють певною кількістю води. Для протруювання насіння витрата препарату становить: для колосових культур — 8–10; гороху, сої, люпину — 8; соняшнику — 12–15; кукурудзи — 6–8; ріпаку — 10; картоплі — 5–6 л/т.

Обробку насіння захисно-стимулюючими речовинами здійснюють за допомогою універсальних протруювачів різних типів.

Розрахунок потрібної кількості води і протруйників проводять так: наприклад, для протруювання 1 т насіння пшениці потрібно 0,4 л Круїзеру 350 FS, т. к. с., і 2 л Кінто Дуо, к. с. Цю кількість препаратів потрібно розбавити у 7,6 л води. Ємність резервуара протруювача ППШ-5 «Господар» — 100 л. Отже, для заправки резервуара потрібно 76 л води, 4 л Круїзеру 350 FS і 20 л Кінто Дуо, к. с. — це норма для протруєння 10 т насіння.

Процес протруювання насіння потребує дотримання таких вимог:

  • вологість насіння після протруювання не повинна підвищуватись більше ніж на 1%;
  • для завчасного протруювання (інкрустації) допустимо використовувати насіння із вологістю, що на 1–3% менша від нормовано кондиційної;
  • уникати травмування насіння у процесі протруювання;
  • забезпечити повне і рівномірне покриття насіння захисно-стимулюючими речовинами;
  • дотримувати запрограмованої норми витрати препаратів для кожної партії насіння (допустиме відхилення

± 10%);

  •    насіння вологістю понад 14% можна обробляти не раніше ніж за два-три дні до висівання.

Норму витрати препарату на посівну одиницю культури для забезпечення захисту польових культур від шкідників та хвороб слід розраховувати з мінімальною шкодою для екології та дотриманням усіх технологічних вимог до протруювання.

 

С. Трибель, д-р с.-г. наук, професор,

О. Стригун, канд. с.-г. наук,
Інститут захисту рослин НААН

ж. Пропозиція, 2014, №2

Інтерв'ю
Каролін Спаанс, радник із питань сільського господарства Посольства Королівства Нідерланди в Україні
Каролін Спаанс із серпня 2016-го обіймає посаду радника з питань сільського господарства в Посольстві Королівства Нідерланди в Україні. Ми вирішили поцікавитися найбільш перспективними напрямками
Активні військові дії на території України перевернули з ніг на голову життя мільйонів українців. Але не слід забувати, що в стані гібридної війни Україна перебуває із 2014 року і страхіття окупації до 2022 року пережила значна частина... Подробнее

1
0