Спецможливості
Архів

"Нова бурякова доплата" як вирівнювання рівня цін зовнішнього та внутрішнього ринків

05.06.2008
614
"Нова бурякова доплата" як вирівнювання рівня цін зовнішнього та внутрішнього ринків фото, ілюстрація
Якими будуть втрати доходів у виробників буряків після проведення реформи, залежить і від того, як розподілятимуть між підприємствами заплановані компенсаційні виплати. Можна було б використати досвід цукрової фабрики “Фляшенгальс”.

У такий спосіб виробники буряків отримали б найкращу компенсацію. Але комісія ЄС відхиляє таку можливість, оскільки вона суперечить рішенню про премії, а це вже чітко визначено аграрною реформою. На переговорах СОТ буде складно впровадити виплати, що залежатимуть від виробництва.
Але, за планами ЄС, цукор залишається так званим вразливим продуктом. Тим самим держави – члени ЄС, — що прийняли рішення на користь премій за посівні площі, могли б виплачувати премію за цукор як тривалу виробничу премію буряківникам. Але чи дійде до цього — не відомо.


Допускаємо також, що майбутня премія за буряки — так само як премії за молоко та вирощування бугаїв — буде збережена за підприємствами тільки до 2009 року. З 2010 року до 2013-го вони “розтануть” та “перетечуть” у премію за посівні площі (дивись графік 3).
Наслідком було б те, що  окремий виробник буряків отримував би менше, а регіональні поземельні премії значно б підвищились. Ефект би різнився в регіонах. У 2013 році, коли доплати за цукор повністю б відпали, поземельна  премія підвищилась би, залежно від федеральної землі, — з 5 до 27 євро за га.
Незалежно від того, як довго премія за буряки зберігатиметься за підприємствами, виникає питання її обрахування. Основою можуть слугувати, наприклад, наприклад, посівні площі в 2000 –2002 роках.
Найгіршою альтернативою для господарств, що вирощують буряки, був би спішний поділ майбутньої премії за буряки на всі угіддя регіону. Від цього виграли б, звичайно, всі землеробські підприємства — але справжньої компенсації до зниження цін на цукрові буряки для цих підприємств уже не буде.

Інтерв'ю
Карлос Альберто Сесарі
В Україні за останні півтора десятки років чимало господарств пробувало впроваджувати нульовий або мінімальний обробіток грунту. І більшість, зіштовхнувшись із проблемою зниження врожайності, поверталися до традиційної технології.... Подробнее
Тиждень тому президент Зеленський підписав закон, який назвали законом про земельну децентралізацію. Сайт «Пропозиція» вирішив поцікавитися у завідувача кафедри землевпорядного проєктування НУБіП (колишня УСГА), доктора економічних наук... Подробнее

1
0