“Прозорий палац”, або Як заробляти цілий рік

Сезонність виробництва в рослинництві завжди була нормою. Сезонність змушує господаря вкладати гроші перед початком, у процесі та після закінчення виробництва, а одержувати прибуток не раніше, ніж продукцію буде продано та сплачено кредит…

Сезонність у сільському господарстві є суттєвим недоліком, який серйозно пригальмовує розвиток господарств по всій країні. Всім агрономам відомо, що на формування одного врожаю озимої пшениці доводиться витрачати близько десяти місяців. При цьому прибуток, зазвичай, можна отримати після одно-шестимісячного зберігання. Тож переконливо можна говорити про те, що весь цикл виробництва для одержання одного врожаю пшениці займає 11–16 місяців! Багато це чи мало?
Тому й виникає чимало питань щодо того, чи можливо забезпечити сталий розвиток господарства; як утримати найкращих спеціалістів у господарстві до наступного сезону; за яку роботу їм платити взимку? Відповідь є: займатися овочами закритого грунту.
По-перше, це рентабельний бізнес, бо попит на продукцію щорічно підвищується. По-друге, ціни на якісні овочі постійно зростають, повністю покриваючи витрати на вирощування (навіть за високої ціни на природний газ), залишаючи господарю прибуток. По-третє, найбільше овочів в Україну завозять якраз в осінньо-зимовий період, коли всі роботи в полі на 95% завершено, тому для виробника, який повністю виконає технологічні прийоми і збере якісну продукцію, настає час зайняти свою нішу на ринку. По-четверте, спеціалістам (агрономам, механізаторам, інженерам) ніколи буде розхолоджуватися, навчаючись нової, цікавої та прибуткової справи.

Правильний вибір
Для господарств із різним рівнем прибутків можна вибрати різні види теплиць та потрібного обладнання — як за ціною, так і за походженням (російські, українські чи голландські). Перш ніж обрати вид продукції, треба вивчити попит на різні види овочів у найближчих торгових точках. Маючи таку інформацію, ви зможете прийняти правильне рішення про країну- виробника, кількість та площу теплиць. Наприклад, якщо господарство міститься від обласного центру на відстані 50 км, ви маєте прекрасну можливість швидко нарощувати обсяги виробництва. Тому для вас будуть придатними капітальні високозатратні теплиці, які за правильної культурозміни та професійного виконання елементів технології окупляться за два-три роки. В таких теплицях для досягнення високих урожаїв відпрацьовують кожну дрібницю. Мікроклімат у них регулюють комп’ютерною програмою: температура, вологість повітря й грунту, освітленість. Щоб зменшити витрати природного газу на підтримку потрібної температури в теплицях, встановлюють енергоощадні котельні, використовують прийом “зашторювання” для кращого збереження тепла… Але розпочати можна з малих теплиць на природному обігріванні та з малими обсягами виробництва, щоб, як кажуть, набити руку. І в разі успіху, в чому не варто сумніватися, ви зможете перейти до капітальних споруд.

Установлення плівкових теплиць
Для зручності експлуатації теплиці встановлюють розміром 30 х 10 метрів та заввишки з ріст найвищого збиральника. Плівку завтовшки 100 мк накладають на каркас. У першому варіанті цей каркас зроблено з дерева, і теплиця має прямокутну форму. В другому, легшому варіанті, ставлять сім-дев’ять дуг із металевих прутів (арматур). Після цього завозять підготовлену грунтосуміш.
У таких теплицях можна вирощувати у великих кількостях різні культури: кабачки, огірки, помідори, капусту, зелень, ранню картоплю. Найбільшим стимулом, який може спонукати вирощувати овочі в таких теплицях, є те, що без штучного обігрівання можна одержати продукцію на півтора-два місяці раніше, ніж у відкритому грунті, та на місяць-півтора пізніше після закінчення сезону грунтових овочів.
Для прикладу можна розглянути досвід кількох господарств у Харківській та Полтавській областях.
Перший напрям використання теплиць — вирощування овочів.
Витрати на вирощування огірків на шести сотках: насіння — 1800 шт. гібридів Мірабел, Маша. Ціна — 360 гривень.
Плівка коштує приблизно 1000 грн. Прикореневе удобрення та листкове підживлення, фунгіциди — 400 грн. Прути коштують майже 200 гривень.
Усього витрат — близько 2000 грн (без оплати праці).
Збирання продукції
У господарстві на Полтавщині, де вирощували огірки, зібрали 12 т цих овочів. Збирати плоди розпочали 9 травня, а закінчили 10 вересня. Для цього насіння на розсаду для теплиці висіяли 8 березня. Якщо перевести врожай на 1 га, то матимемо 200 т! Якщо порівняти з відкритими посівами, то врожайність у 12–15 разів більша (відкритий грунт —14–18 т y центральних областях). Собівартість нижча, тоді як ціна реалізації у травні на ринках або посередникам висока.
У господарстві Харківської області вирощували помідори. Насіння на розсаду висіяли в кількості 2,5–3 тис. насінин 15 січня. Висадили розсаду в теплицю для подальшого вирощування в кінці третьої декади березня — на початку першої декади квітня. Перші товарні плоди почали збирати 10 травня. Завершили збирання 15 липня. Чистий заробіток становив близько 5 тис. грн (без урахування витрат на збирання). Багато це чи мало? Вирішуватиме кожен самостійно. Але отримати “перші” чи “пізні” цьогорічні гроші з такої невеликої площі — досить приємно, погодьтесь. Звичайно, технологія першого року вирощування завжди потребує вдосконалення, шліфування. Виникатимуть запитання, коли поливати, коли підживлювати, але з часом усі ці тонкощі ви відпрацюєте.
Другий напрям використання — отримання розсади.
Виростити якісну розсаду з потенційно закладеним високим урожаєм — не проста справа. І все ж таки іноземний досвід підказує, що створення конвеєрного типу вирощування розсади високоякісним насінням під замовлення різних видів рослин — високоприбутковий бізнес.
Умови таких теплиць дають змогу вирощувати овочі ( про технологію вирощування петрушки та кабачків див.: “Пропозиція”, № 3, 7 за 2007 рік) і в осінній період. Простота та дешевизна конструкцій, додатковий прибуток від вирощування овочів, зайнятість спеціалістів — усе це основа сталого розвитку вашого господарства. Радимо спробувати.

Юрій Юркевич