Спецможливості
Статті

На білу гречку впали роси…

18.08.2008
1095
На білу гречку впали роси… фото, ілюстрація

Літо. Пригріває сонце, гудуть бджоли, пахне медом і сирим сіном... Солодкий щем огортає серце, коли споглядаєш обабіч дороги білосніжні, пахучі, “медові” поля: квітне гречка...

Літо. Пригріває сонце, гудуть бджоли, пахне медом і сирим сіном... Солодкий щем огортає серце, коли споглядаєш обабіч дороги білосніжні, пахучі, “медові” поля: квітне гречка...

Ця культура здавна займала шановане місце в сівозмінах. І не дивно, бо має вона надзвичайні властивості. Гречана каша — смачна й поживна, а змелене зерно — основа запашних гречаників. Але для того, щоб мати смачні страви на столі, доведеться потрудитися в полі.

Біологія
Вегетаційний період гречки різних сортів може тривати 70–90 днів. Рослини гречки — від висіяної насінини до зрілого стану — проходять фази розвитку, які не мають чітких меж переходу від однієї до другої. Прикладом є те, що через вісім-десять днів після появи сходів починається гілкування й майже одночасно з ним — бутонізація.
Вибаглива до температурного режиму й освітлення. Насіння проростає за температури 7°C, причому сходи з’являються через 18–20 днів; за температури 12°C — через десять, за 15°C — через сім-вісім днів.
Цвітіння починається через 18–28 днів від появи сходів і триває 30–35 днів, а то й довше. Якщо температура піднімається до 27°C, рослини пригнічуються. За таких умов нектарники висихають, погіршується запліднення, рослини стають схожі на напівсформовані плоди, утворюється багато невиповнених плодів.
Отже, на дорослій рослині одночасно є бутони, квітки, плоди, які ще тільки формуються, і стиглі плоди.
Плід достигає через 25–30 днів після розкриття квітки й запліднення. Маса 1000 плодів (горошин), у середньому, — 25–35 г, плівчастість — 16–30%, вихід крупи — 60–75%. Особлива коренева система гречки слабко розвинена, але має високу здатність до засвоєння поживних речовин. Маса коренів — 8–10% від маси рослини, в грунт коріння проникає на глибину до 90 см; основна маса коренів міститься в орному шарі грунту завглибшки 30 см. Така здатність кореневої системи дає змогу культурі добре рости за рН 5–7 на всіх грунтах, у т. ч. на осушених торфовищах, окрім засолених, кислих та важких глинистих запливаючих. Один центер зерна виносить з грунту 3–4,5 кг азоту, 1,3–2,6 фосфору, 3,6–7,2 кг калію.

Ріст і розвиток
Для розвитку культури до цвітіння оптимальна температура — близько 20°C. У період цвітіння й плодоутворення кращими є температури 20...25°C, за мінливої хмарності й відносної вологості повітря близько 60 відсотків.
До вологи вимоглива, особливо з початком цвітіння. Транспіраційний коефіцієнт — 450–550. Під час проростання насіння поглинає невелику кількість води — 40–50% власної маси.
Перехреснозапилювана рослина, пилок переносять бджоли. На рослині утворюється від 500–600 до 1500–2000 квіток. Повноцінні плоди утворюють тільки 10–15% квіток. Добрий медонос: 60–100 кг меду з 1 гектара.
Технологія вирощування
Попередники. Для одержання високих урожаїв гречку треба розміщувати на родючих, чистих від бур’янів, полях. Кращими попередниками є удобрена рання картопля, яку вирощували за інтенсивної технології, а також льон, люпин, горох.
Обробіток грунту. Враховуючи те, що гречка — культура другої хвилі посівів, обробіток грунту проводять комплексно і в стислі строки. Він має максимально спрямовуватись на знищення бур’янів після попередника та збереження вологи.
Як водиться, після ярих зернових проводять дискування в два сліди. Передпосівну культивацію краще проводити буряковими культиваторами УСМК-5.4 А на глибину 3–4 см. Якщо грунт пухкий та недостатньо вологий, то перед сівбою його треба закоткувати, щоб зменшити випаровування вологи. Якщо дворазове дискування оптимально не підготувало грунту до передпосівної культивації, то, замість останньої, проводять неглибоку оранку, щоб забезпечити вологу для майбутнього проростання. На практиці цей прийом збільшує вихід зерна.
Удобрення. Під гречку не рекомендується вносити гній та аміачні мінеральні добрива, щоб запахом не відлякувати бджіл. Органічні добрива краще вносити під попередник. Мінеральні можна застосовувати під час сівби влітку. Не слід використовувати й хлорвмісні калійні добрива (КСl, калійна сіль тощо). Добрі результати дає рослинний попіл.
У рядки під час сівби вносять по 40–60 кг гранульованого суперфосфату. На родючих грунтах азот вносять під час сівби по 10–12 кг. Для повноцінного розвитку рослин, інкрустуючи насіння, слід додавати солі мікроелементів бору, міді, молібдену, цинку — 25–50 г мікроелемента на гектарну норму насіння.
Сівба. Для вирощування потрібно брати сорти, рекомендовані для даної грунтово-кліматичної зони: Іванна (С), Аеліта (П), Астра (Л), Вікторія (ЛП), Глорія (С), Зеленоквіткова (П), Кара-Даг (С), Київська (СЛ), Крупинка (СЛ), Лілея (ЛП), Лада (ЛП), Любава (СЛП), Майська (Л), Орлиця (П), Роксолана (П), Скороспєлка (С), Степова (С), Сумчанка (СЛ), Українка (СЛП). Обирати сорт для літнього висіву треба з урахуванням того, щоб до настання стійких температур (15°С) рослини встигли сформувати врожай, і він був зібраний. Під час сівби слід використовувати великі фракції виповненого насіння з чистотою не нижче 99% і лабораторною схожістю не нижче 92 відсотків.
Перед літньою сівбою насіння прогрівають на сонці або активним вентилюванням з температурою 35...38°С, а потім протруюють за методом інкрустування для захисту від сірої гнилі, борошнистої роси та інших хвороб з додаванням мікроелементів.
На чистих від бур’янів полях гречку сіють звичайним рядковим способом зерновими сівалками. На забур’янених — широкорядним (45 см) або стрічковим (45+15 см) способом буряковими сівалками ССТ-12А, ССТ-12 Б з пристосуванням СТЯ-27000.
Орієнтовні норми висіву за звичайного рядкового способу сівби на Поліссі — 4–5 млн (100–120 кг), в Лісостепу — 3–4,5 (75–100), в Степу — 2,5–3,5 млн (70–75 кг) схожих насінин на 1га; за широкорядного, відповідно — 2,2–2,5; 2,1–2,5; 1,9–2,2 мільйона.
Глибина висіву насіння на легких грунтах — 4–5, а на важких — 2–3 см. За сухої погоди глибину загортання слід збільшувати на 1–1,5 сантиметра.
Догляд за посівами. За сухої погоди і недостатньої вологості грунту після сівби поле обов’язково прикотковують котками ЗККШ-6, а в разі потреби боронують боронами ЗБП-0.6А. Якщо до появи сходів випадають дощі й утворюється щільна кірка, то посіви боронують легкими боронами упоперек сівби. Для боротьби з бур’янами посіви можна боронувати у фазі першого справжнього листка. Боронувати треба за сонячної погоди, вдень, коли рослини втрачають тургор.
Застосування гербіцидів. Зменшити дію та кількість бур’янів допоможе вчасне висівання гречки у підготовлений грунт. Тоді культура заглушить бур’яни, і вони не розвиватимуться. Для харчового та дієтичного продукту вирощування без використання гербіцидів є великою перевагою.
“Прибуткові” висновки. Під час проростання насіння гречка поглинає невелику кількість води — 40–50% власної маси. Тому літній висів гречки для господарства особливо вигідний. По-перше, вона добрий медонос. По-друге, за одну вегетацію після збирання попередника можна отримати другий врожай і додаткову кількість зерна. По-третє, здатність кореневої системи засвоювати недоступні сполуки фосфору, накопичувати їх у своїй соломі, яку потім приорють, підвищує загальну родючість грунту. По-четверте, рослина гречки літнього висіву, що росте без пестицидів, сприяє активному розвитку корисних комах та покращує водно-повітряний режим грунту під наступну культуру.
Тож сійте, і нехай родить!  

Юрій Юркевич

Інтерв'ю
Німецький досвід організації тепличного бізнесу — тема нашої розмови з директором з інноваційних технологій у рослинництві консалтингової компанії «Аграрний Центр Innovation» Юрієм Куликом, який нещодавно особисто його вивчав... Подробнее
З лютого цього року підрозділ Crop Science компанії «Байєр» в Україні очолив Франк Хатке, який водночас займає посаду керівника регіонального маркетингу в країнах Центральної та Східної Європи і нещодавно приїхав у нашу країну з Польщі.... Подробнее

1
0