Спецможливості
Статті

Залежність родючості грунту від рівня господарювання

07.08.2008
698
Залежність родючості грунту від рівня господарювання фото, ілюстрація
Основним багатством будь-якої держави є земля. Проблема збереження й підвищення грунтової родючості стоїть на першому місці в усіх цивілізованих країнах світу.

1840 року великий німецький хімік Юстус Лібіх зазначав: “Причина виникнення й зникнення нації полягає в одному й тому самому: “розкрадання” родючості грунту обумовлює її загибель, підтримка цієї родючості — її життя, багатство й могутність”.
Пізніше (1936 р.) В. В. Докучаєв у своїй праці “Наши степи прежде и теперь” писав: “Якщо система рільництва призводить до втрат органічної речовини, збіднення грунту, розвитку водної та вітрової ерозії, то така система повинна бути замінена на іншу, що не дає означених негативних наслідків”.
Сьогодні, коли вплив людини на землю став набагато відчутніший, інтенсивніший, проблема збереження родючості землі набула ще більшої актуальності. Основним критерієм родючості грунтів є величина врожаю сільськогосподарських культур як функції природних і набутих властивостей, зумовлених складною системою процесів у землі, що регулюються діяльністю людини. Під час формування врожаю рослини використовують певну кількість елементів живлення. За даними Полтавського інституту АПВ імені М. І. Вавілова, з гектара посівної площі за один рік виноситься в середньому 100–150 кг азоту, 30–50 кг фосфору та 80–120 кг калію. Якщо не компенсувати землі те, що постійно з неї виносять, то порушиться основний закон землеробства — закон віддачі.
Нині, в постреформаторський період в АПК, село дедалі бідніє, із землі більше беруть, аніж віддають, через різні причини. За даними Полтавського центру “Облдержродючість”, у восьмому турі агрохімічного обстеження грунтів області середній вміст гумусу становив 3,4%, тоді як у 1965 р. — 4,3. Різко зросли площі із середнім вмістом гумусу (2,1–3,0%). Під час попередньої перевірки їх налічувалось 18% обстежених площ, а тепер стало 27,1 (збільшилось на 9,1%), тоді як площ із вмістом гумусу в грунті 4,1–5,0% зменшилось на 9,0% обстежених площ. Та, на нашу думку, з кожної ситуації є вихід. Над вирішенням проблем, які сьогодні хвилюють селян, працюють науковці Полтавського інституту АПВ імені М. І. Вавілова.
Розглянемо кілька варіантів. Досліди показують, що на типовому чорноземі в семипільній сівозміні застосування на двох полях соломи озимої пшениці на добриво забезпечує замкнутий цикл — 5% азоту, 11 — фосфору та 16% калію. За утилізації в грунт усієї малоцінної частини врожаю рециркуляція становить, відповідно, 18, 35 та 45%. З 10 т/га гною в грунт повертається, відповідно, 46% азоту, 71 — фосфору, 64% калію. З наведених даних видно, що навіть за комплексного підходу внесення органічних речовин баланс рівноваги елементів живлення в грунті порушується. Для отримання стабільних урожаїв сільськогосподарських культур з мінімальною шкодою для землі без мінеральних добрив не обійтися. У нинішній економічній ситуації їх потрібно застосовувати тільки під пріоритетні культури, оптимізувавши дози залежно від агрохімічних показників грунту та вносити найефективнішим способом, щоб забезпечити найвищу окупність одиниці діючої речовини приростом урожаю. Оптимальні варіанти внесення мінеральних добрив розроблено, вони є в агрохімічному відділі нашого інституту. Звичайно, дотримуватися балансу поживних речовин у грунті краще вдається тим господарствам, де є тваринництво.
Особливо хочеться підкреслити: в природі треба використовувати всі її можливості, про які іноді ми не знаємо або забуваємо.
Значно покращує стан землі використання в сівозміні багаторічних бобових трав, сої, гороху, які мають особливості (за допомогою бульбочкових бактерій) на кореневій системі фіксувати атмосферний азот і використовувати його для формування свого насіння, а частину залишати в грунті.
Як приклад наведемо дані по державному підприємству — дослідному господарству “Степне”. Загальна площа ріллі в ньому становить 3267 га. Із них під багаторічними травами — 648 га, або 19,8%, у структурі посівних площ. Це дає змогу накопичити біологічного азоту приблизно 77760 кг і заощадити для придбання відповідної кількості мінеральних добрив близько 194400 грн. Крім того, в господарстві висівають 700 га сої і 120 га гороху, які залишають після себе 34000 кг біологічного азоту, це додає 85000 грн прибутку до каси, одночасно поліпшуючи поживний азотний режим грунту.
У господарстві є 1160 умовних голів худоби, що “виробляє” близько 16300 т гною, який вносять на поля, і він забезпечує 81500 кг діючої речовини азоту, 40750 кг фосфору та 97800 кг калію. У перерахунку на вартість мінеральних добрив це становить 220050 грн. Такий підхід дає змогу з року в рік збирати стабільно високі врожаї, підтримувати потенціал продуктивності земель та сприяє наближенню до бездефіцитного балансу гумусу.
Відмінно себе зарекомендували на передпосівному та основному обробітках грунту під сільськогосподарські культури створені та запатентовані в господарстві комбіновані агрегати АГК-4 “Скорпіон-1”, АГ-4 “Скорпіон-2” та АГК-6 “Скорпіон”, які за ціною значно дешевші за імпортні аналоги, але за якістю обробітку не поступаються їм. Вони забезпечують ідеальну поверхню та дрібногрудкувату структуру посівного шару грунту з утворенням ущільненого насіннєвого ложа на глибині загортання насіння.
Ці комбіновані агрегати,  порівняно з одноопераційними машинами, сприяють зниженню витрат палива на 20–30%, підвищують продуктивність праці на 18–25%. Після проходу машини в обробленому шарі грунту питома вага часток розміром до 10 мм становить 60,1%, 10–25 мм — 17,7, 25–50 мм — 14,4%, а більших за 100 мм немає зовсім.
Унаслідок задіяння всіх можливих агротехнічних і економічних важелів урожай сільськогосподарських культур становив: озимої пшениці — 56,7 ц/га; кукурудзи на зерно — 92,8 і сої — 21,6 ц/га, що зберегло господарству економічну незалежність.
Застосовуючи енерго- та економічно ощадні агрозаходи (мінімальний обробіток грунту, висівання кормових культур біля тваринницьких ферм) та зменшуючи витрати на раціональному поповненні органікою землі за рахунок згаданих технологій, можна забезпечити 50% рентабельності в рослинництві та близько 40 — в тваринництві.
Земля родить один раз на рік, тож використати таку можливість потрібно з найбільшою економічною ефективністю для себе і якнайменше нашкодити землі, тому що ми повинні думати і про завтрашній день.
Господарям, які не мають тварин, треба солому та всі побічні рештки врожаю не спалювати, а вносити в землю, що дасть можливість зменшити деградаційні процеси в ній. Крім того, в разі спалювання соломи у валках або скиртах завдається велика шкода грунту і його мешканцям. За температури вище 100°С гумус у верхньому шарі землі втрачає свої якості або зовсім знищується. Важливим є й те, що в разі використання побічної частини врожаю колосових культур на добриво скорочується число проходів агрегатів у полі і, як наслідок, зменшуються ущільнення грунту, витрати праці, кошти знижуються в 4,7–6,3 і у 1,7–1,9 раза. Введення в сівозміни близько 25% сої, 3–5% гороху, 4% ріпаку, 15% бобових трав, насіння яких користується попитом, сприятиме нагромадженню біологічного азоту й зменшить енерговитрати для основного обробітку грунту.
Наведені дані про стан нашого основного багатства — землі — мають загальноосвітній характер. Якщо ж не зупинити на законодавчому рівні цей нестримний спад якості землі, нащадки не пробачать нам такого недбалого ставлення до майбутнього.
З родючістю землі дуже тісно пов’язані питання енергозабезпечення людей та перетворення сонячної енергії в біоенергетику. Вони актуальні вже сьогодні. Тому людина повинна з розумінням ставитися і до природи, і до землі теж.

Л. Глущенко, З. Троценко, Полтавський інститут АПВ
ім. М. І. Вавілова
П. Сокирко, О. Нагорний, ДП ДГ “Степне” Полтавського інституту АПВ ім. М. І. Вавілова
С. Швидь, С. Брегеда,
О. Біланович,
Полтавський центр “Облдержродючість”

Інтерв'ю
голова Української асоціації молодих фермерів Дмитро Мічурін
З розвитком агросектору України підвищуються і вимоги до фахівців аграрної галузі. Навчальні програми профільних вузів все ще часто не відповідають ні вимогам агрокомпаній, ні швидкості розвитку сучасних технологій в АПК. Тому все більший... Подробнее
Наразі багато країн світу шукають спосіб, як поліпшити екологічні умови та знайти нові джерела енергії. Одним із рішень цієї глобальної проблеми є вирощування унікального дерева, яке вже відоме у всьому світі під назвою «павловнія». Це... Подробнее

1
0