Спецможливості
Статті

Як стати маковим мільйонером

15.07.2008
2075
Як стати маковим мільйонером фото, ілюстрація
Заробити мільйон гривень упродовж одного сезону може кожен господар, який має в обробітку принаймні сто гектарів ріллі.

Уявіть таку схему: навесні засіємо сотню гектарів маком олійним і далі працюватимемо з таким розрахунком, аби зібрати з кожного не менше тонни насіння (хоча за старанного догляду можна мати й півтори, і дві). Реалізувати мак за ціною 10 грн/кг за теперішнього попиту харчової й переробної промисловості — не проблема. Забігаючи наперед, скажу, що наш інститут готовий закупити в товаровиробників, які засіють поля нашим насінням, увесь вирощений урожай.
А тепер підраховуйте: за мінімальної врожайності 1 т/га можна виручити 10 тисяч гривень. А якщо засіяти 100-гектарну площу, то зібраний і вдало реалізований урожай дасть до каси той самий мільйон гривень грошових надходжень. Завзятий господар, який постарається в полі, може навіть подвоїти цю суму.
Ця нетрадиційна, на перший погляд, культура стала економічно вигідною впродовж останніх років, після того як було знято табу на її вирощування. І хоч у народі побутує думка, що “сім років мак не родив, а голоду не було”, практично щодня хлібні та деякі інші магазини пропонують своїм покупцям смачні вироби з використанням маку. Що ж до боротьби з наркотичними речовинами, яка була основною перешкодою на шляху розширення посівів маку, то життя ще раз довело: одними заборонними заходами справі не зарадити. Багатий зарубіжний досвід, результати майже 10-річної роботи наукових установ України, серед яких провідне місце належить Івано-Франківському інститутові АПВ, засвідчили, що проблему треба розв’язувати створенням низькоморфійних, високопродуктивних і технологічних сортів маку, пристосованих до конкретних агрокліматичних зон України.
Отже, організація маківництва починається з виробництва насіння, чим зайняті науково-дослідні установи, і закінчується доведенням продукції безпосередньо до споживача-замовника з наскрізним контролем якості, який включає охорону посівів та утилізацію побічної продукції як наркотичної сировини. Саме така організація дає змогу сконцентрувати виробництво товарного насіння маку й забезпечити потреби споживача, здійснювати належний контроль на всіх етапах виробництва.
У цій культурі, залежно від господарського використання, виділяють дві групи: олійну й лікарську (опійну). В Україні культивують лише олійний мак, цінний насамперед насінням, в якому міститься 40–56% високоякісної висихаючої олії, майже 25% білкових речовин, 19% вуглеводів і близько 10% клітковини. За вмістом олії мак випереджає соняшник, ріпак і сою.
Олія, одержана методом холодного пресування, довго не гіркне. Її використовують як продукт харчування, а також у кондитерській, консервній і хлібопекарській промисловості. Гарячим пресуванням одержують технічну олію, з якої виготовляють оліфу, лаки, фарби та мило вищих гатунків. Макуха маку — цінний харчовий продукт, корм для тварин.
У колишньому Радянському Союзі мак займав близько 30 тисяч гектарів, у тому числі в Україні — 10–14 тисяч. Його вирощували в Київській, Полтавській, Вінницькій, Хмельницькій областях. У західному регіоні основні посіви маку було зосереджено на присадибних ділянках селян.
Після того, як уряд України прийняв “Національну програму протидії зловживанню наркотичним засобам та їх незаконному обігу”, науковим установам було доручено створити нові низьконаркотичні сорти маку олійного. На виконання цієї програми вчені Інституту хрестоцвітих культур УААН (тепер Івано-Франківський інститут агропромислового виробництва УААН) вивели сорт олійного маку Беркут, який містить 0,07–0,08% наркотичних речовин, що в кілька разів менше проти тих сортів, які вирощували в Україні до цього.
Закон України “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів” дозволив юридичним особам вирощувати мак олійний. Закон посприяв подоланню штучного дефіциту маку, захисту вітчизняного товаровиробника, наповненню внутрішнього ринку цінним харчовим продуктом. Досить високі ціни на продукцію маку зробили культуру високорентабельною. За найскромнішими підрахунками, ринок України нині потребує близько 100 тис. тонн товарної продукції маку.
Свого часу кожна господиня знала, як виростити на городі мак. Але все минає, ті набутки наших попередниць уже забулися. Тож нагадуємо сучасним товаровиробникам, як вирощувати мак, аби вони могли стати мільйонерами.


Де і коли сіяти
Мак олійний — однорічна рослина. Виділяють такі основні фази вегетації: проростання насіння, сходи, утворення листкової розетки, галуження, бутонізація, цвітіння й дозрівання. За сприятливих агрокліматичних умов, залежно від сорту, вегетаційний період триває 90–115 днів.
Інтенсивність росту, настання фаз розвитку, а також рівень урожаю та його якість залежать від комплексу чинників зовнішнього середовища: наявності світла, тепла, поживних речовин і т. д. Для вирощування маку найбільш придатні райони з сумою температур упродовж вегетаційного періоду не нижче 2000°С.
Проте мак — холодостійка культура. Насіння проростає за температури 2…3°С. За температури 10…11°С і наявності вологи сходи з’являються через чотири-шість днів. Вони можуть витримувати заморозки до -1...6°С. У разі нестачі вологи період сходів може тривати п’ять-шість тижнів.
Сходи маку розвиваються досить повільно. На початку вегетації рослини добре проростають в умовах прохолодної і вологої погоди. У фазі листкової розетки, коли з’являються два-три справжніх листочки, ріст маку уповільнюється. В цей період посіви можуть сильно піддаватися конкуренції бур’янів, тому своєчасне прополювання чи внесення гербіцидів має вирішальне значення для одержання високого врожаю.
Мак досить вимогливий до грунтів, найкраще родить на легких за механічним складом. Добре росте на легких супіщаних і суглинкових грунтах. А найкращими вважаються легкі чорноземи й суглинки. Непридатні для нього солонці, солончаки, сухі піщані грунти та ті, що легко запливають. Не придатні для маку поля, сильно засмічені осотом, пирієм, щирицею, мишієм, блекотою, а також заселені шкідниками: дротяником, совками, маковими прихованохоботниками.
Кращими попередниками для маку є культури, які залишають після себе поле, чисте від бур’янів і шкідників, з достатньою кількістю поживних речовин і вологи. В умовах західного регіону та Лісостепу добрими попередниками є озимі зернові й зернобобові, цукрові буряки і картопля, овочеві культури, ріпак, гірчиця. В грунтово-кліматичних умовах степової зони кращими попередниками вважаються пар, зайнятий пар та озимина, вирощувана після чистого пару. Можна використати також просапні культури.
Не рекомендується розміщувати посіви маку олійного після соняшнику, багаторічних трав, кукурудзи, суданської трави та інших культур, коренева система яких упродовж вегетаційного періоду проникає глибоко в грунт, обезводнюючи його. Неприпустима монокультура маку. На попереднє місце його висівають не раніше ніж через три-чотири роки. Сам же мак — добрий попередник для багатьох сільськогосподарських культур.


Підготовка грунту
За будь-якого попередника мак олійний потребує старанного обробітку грунту. Саме від підготовки поля залежать поява своєчасних і рівномірних сходів, розвиток кореневої системи, а в кінцевому підсумку — продуктивність культури.
Система основного обробітку грунту під мак приблизно та сама, яку застосовують під ярі культури в конкретній грунтово-кліматичній зоні. Після збирання колосових культур грунт орють на глибину 20–25 см, а на площах, забур’янених багаторічниками, дещо глибше. Після картоплі глибину основної оранки можна зменшити до 15 см. Основний літньо-осінній обробіток повинен передбачати підготовку за типом напівпарового, що сприяє знищенню бур’янів і збереженню вологи.
Навесні після дозрівання грунту зяб боронують, розпушують, вирівнюють і коткують.
Для одержання дружних сходів верхній шар грунту доводять до дрібногрудкового стану, щоб між насінням і грунтом був добрий контакт. Ці операції найкраще проводити комбінованими агрегатами, які за один прохід виконують усі процеси.
Мак олійний вимогливий до елементів живлення. Скажімо, для створення однієї тонни насіння й побічної продукції (солома, коробочки) рослина виносить із грунту 50–75 кг азоту, 30–34 фосфору, 75–90 калію і 65–75 кг кальцію. Додамо, що близько 15–20% поживних речовин мак використовує з грунтових запасів, а решту треба вносити у вигляді органічних і мінеральних добрив. Уносячи їх, завжди потрібно дотримуватись отпимального забезпечення поживними речовинами.
Як і більшість сільськогосподарських культур, мак олійний має велику потребу в азоті. Та до його внесення слід підходити обережно, пам’ятаючи, що перевищення норми збільшує вміст у рослинах морфіну. На родючих грунтах підживлюють рослини в міру потреби, зокрема після появи сходів. Норма азоту не повинна перевищувати 70 кг/га. Більше вносять на бідних грунтах і там, де мак вирощують після зернових. Зокрема, внесення 30–40 кг/га азоту за достатньої вологи у фазі розвинутої розетки (6–8 листків) підвищує врожайність насіння маку на 10–20%. За умов посухи це підживлення малоефективне. З урахуванням підвищеної чутливості маку до надлишкового азотного живлення в ранні фази розвитку азот доцільно вносити в кілька прийомів: в основне живлення — 20%, у фазу розвиненої розетки — 30 і в фазу бутонізації — 50%.
Мак олійний дуже чутливий до нестачі фосфору. Внесення фосфорних добрив справляє добрий вплив на розвиток сходів, ріст кореневої системи, що значною мірою сприяє підвищенню врожаю. Наші дослідження показали, що внесення в рядки 8 кг/га діючої речовини у формі суперфосфату прискорює появу фаз розвитку на чотири дні, рослини краще витримують несприятливі умови весни.
Рослини маку можуть засвоювати на гектарі близько 200 кг калію. Найбільше рослини потребують його в період інтенсивного розвитку до цвітіння. На грунтах, багатих на К2О і добре угноєних, досить буде 40–80 кг/га, на бідних і без гною — 80–120 кг/га. За нашими дослідженнями, на дерново-опідзолених поверхнево слабооглеєних грунтах, середньозабезпечених обмінним калієм, достатньо внести 70–90 кг/га К2О.
Серед основних поживних елементів, які впливають на рівень урожайності, є також кальцій. Мак краще росте на грунтах із рН сольового розчину — 6,6–7,2.
Потребуючи основних добрив, мак вимогливий і до мікроелементів. Найважливішими з них є бор і цинк.


Сівба і догляд за посівами
Висівають мак олійний рано навесні, як тільки дозріє грунт, одночасно з ранніми ярими, на глибину 1,5–2 см з дальшим коткуванням посівів. Спосіб сівби широкорядний із шириною міжрядь 45 см. У разі застосування гербіцидів ширину зменшують до 22,5–30 см.
Терміни сівби маку залежать від температурного режиму. Як водиться, висівають його у визрілий грунт, коли на глибині 10 см температура вища 3°С.
Зазвичай у наших умовах висівають 1,5–2 кг насіння на гектар, хоча при цьому виникає потреба формувати густоту посівів. Вважаємо, що за правильного виконання всіх агрозаходів достатньо висівати 0,2–0,4 кг/га насіння, що становитиме 500–800 тис. рослин.
Останніми роками в Інституті практикують осінні посіви маку, тим більше, що на Прикарпатті зими бувають переважно теплі. Посіви осінніх термінів дають рослини з добре розвинутою кореневою системою. Проте вони супроводжуються певним ризиком, пов’язаним з перезимівлею. До речі, в наших дослідах насіння маку дало дружні сходи навіть після 16-градусних зимових морозів.
Для сівби використовують сівалки точного висіву “Містраль”, “Клен”, “Акорд”, а також овочеві.
Посіви маку потребують старанного догляду. Для знищення кірки проводять досходове боронування легкими чи середніми боронами впоперек сівби або коткування кільчасто-шпоровими котками. У фазі однієї-двох пар справжніх листків виконують перше розпушення міжрядь на глибину 4–5 см, застосовуючи культиватори з односторонніми лапами-бритвами. У фазі двох-трьох справжніх листочків рослини проріджують боронуванням упоперек рядків, використовуючи середні зубові борони ЗБС-1. Можна застосовувати буряковий проріджувач УСМК-5,4. У цей період оптимальна кількість рослин повинна становити 60–70 шт/м2. Буде краще, якщо рослини в рядках проросли групами, по дві-п’ять штук у кожній на відстані одна від одної — близько 15 см. При цьому оптимальна кількість на погонному метрі становитиме 20–25 рослин.
Для проріджування посівів маку застосовують бурякові проріджувачі. Культиватор, обладнаний гострими лапами, пускають упоперек рядків, роблячи вирізи і залишають букети різних схем: 20 см виріз — 20 см букет; 10 см виріз — 20 см букет; 8 см виріз — 15 см букет. Після цього букети розбирають уручну, залишаючи в кожному по п’ять-шість рослин. Відстань між ними в букеті повинна становити 4–5 см, на одному метрі рядка залишається до 20 рослин маку. В зоні достатнього зволоження на гектарі посівів повинно проростати 400–500 тисяч рослин, в інших зонах — 350–400 тисяч.
Усі роботи, пов’язані з проріджуванням рослин, проводять не пізніше фази восьми справжніх листочків.
Через кожні 10–15 днів роблять міжрядне розпушення посівів. У районах із достатнім зволоженням глибина другої міжрядної культивації становить 8–10 см, третьої — 10–12, четвертої — 6–8 см, а в посушливих районах, відповідно, — 6–8, 8–10 і 6–8 см. Глибоке розпушення міжрядь проводять після рясних дощів. У посушливі роки, коли влітку нема дощів і грунт ущільнений, немає потреби виконувати глибокі розпушення.
Коли рядки змикаються, культивації припиняють. Під час останньої культивації рослини підживлюють аміачною селітрою.
Як і кожна рослина, мак олійний має своїх ворогів: шкідників, хвороби, бур’яни. Проти них застосовують засоби захисту рослин. У дослідах інституту випробовували гербіциди — Мерлін, Старане, Толурекс, Дікуран, Півот, Зеллек-супер; фунгіциди — Акробат, Ридоміл Голд, Байлетон і препарати міді; інсектициди — Актеллік, Базудин, Вантекс та інші. Однак проблема в тому, що всі ці препарати, за винятком Старане, не зареєстровані в Україні і не внесені до загальнодержавного Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до застосування. Це потрібно буде зробити в наступні роки, ініціюючи цю роботу перед фірмами-виробниками.
Найбільш небезпечними шкідниками рослин є прихованохоботник маковий одноплямистий, прихованохоботник маковий кореневий, довгоносик буряковий сірий, кореневий маковий довгоносик і мінуюча муха. Із хвороб — гельмінтоспоріоз, переноспороз, борошниста роса, сажка, альтернаріоз, біла гниль, сіра гниль. Найбільш злісними бур’янами маку є щириця, мишій сизий, лобода біла, ромашка непахуча, пирій повзучий.
До основних агрозаходів у боротьбі з бур’нами, хворобами й шкідниками належать:



  • чітке дотримання сівозміни (повертати мак на попередні ділянки можна не раніше ніж через чотири роки);

  • дотримання просторової ізоляції посівів від минулих маковищ і цілинних ділянок на три-чотири кілометри;

  • вилучення й знищення хворих рослин під час сортового прополювання;

  • оранки зябу плугом з передплужником на звільнених маковищах;

  • протруювання насіння за 10–12 днів до сівби.

Збирання врожаю
Збирають мак, коли дозрівають коробочки: вони стають жовто-бурими або жовто-сірими, чути, як у них пересипається насіння. Затягувати збирання не варто, тому що це призводить до втрат урожаю. Оскільки коробочки дуже крихкі й гігроскопічні, цю роботу виконують у суху погоду.
Для прискорення дозрівання маку, а також знищення бур’янів, застосовують десиканти (Реглон Супер, Скорпіон, Раундап). В оптимальних дозах вони не знижують урожаю й схожості насіння, не впливають на вміст морфіну в коробочках.
Збирають мак зерновими комбайнами, які забезпечують рівномірне зрізання з короткими стеблами. Щоб уникнути втрат насіння, в комбайнах ущільнюють вузли, через які воно може просипатися. Швидкість руху комбайна не повинна перевищувати 6,5 км/год.
Добре зарекомендували себе на збиранні маку комбайни “Лан”, “Славутич”. Можна також застосовувати комбайни зарубіжного виробництва, такі як “Сампо”, “Клаас-Домінатор”, “Бізон”.
Бункерну масу вивантажують із комбайна в автомашини, застелені брезентом, і перевозять на критий тік. Тут негайно відокремлюють насіння від подрібнених коробочок: найменша затримка з цією роботою призводить до самозігрівання й псування продукції. При цьому використовують зерноочисні машини. Очищають насіння з допомогою машин “Петкус-Гігант”, “Петкус-Селектра” та інших. Для продовольчих цілей насіння, як і коробочки, сушать за температури теплоносія до 60°С.
Зберігають насіння маку в сухому, прохолодному, вентильованому й захищеному від шкідників приміщенні. Вологість насіння не повинна перевищувати 8–9%. Найкраще зберігати мак у мішках, складених у чотири яруси (не більше!). За тривалого зберігання утримують насіння й насипом, але при цьому не рідше одного разу на місяць його перелопачують, контролюють температуру в приміщенні й вологість продукції, за потреби насіння підсушують. Харчовий мак може зберігатися рік-півтора. Реалізують зерно маку лише відповідної якості, враховуючи такі показники, як чистота, смак і непошкодженість зерна.
Затрати на вирощування 1 га посівів маку, залежно від рівня технології (включаючи добрива під запланований урожай, засоби захисту рослин, паливо-мастильні матеріали), становлять 1700–2500 грн. Певні затрати пов’язані з організацією вирощування та охороною посівів. За таких показників чистий прибуток з 1 га посіву становить 7,5–12 тис. грн, рівень рентабельності — 190–250%. З огляду на сказане, вважаємо, що вирощування маку є економічно вигідним та заслуговує на увагу товаровиробників.


Михайло Абрамик,
директор Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва УААН,
канд. с.-г. наук

Інтерв'ю
Коли на землі буде впевнений власник, який міцно стоїть на ногах, він дбатиме про її благополуччя, сприятиме збагаченню рідного краю. Опорою для розвитку села є сільгоспвиробники середнього рівня, сімейні фермерські господарства. З початку... Подробнее
Компанія Agrieye з'явилася тільки рік тому, але вже встигла вийти на ринки Перу, Еквадору, Пакистану, Малайзії, США, Норвегії, Кенії, Єгипту. Як говорить засновник і генеральний директор компанії AGRIEYE Андрій Севрюков: "Основний мій вид... Подробнее

1
0