Спецможливості
Техніка та обладнання

Сучасна вітчизняна альтернативна технологія збирання цукрових буряків

15.07.2008
658
Сучасна вітчизняна альтернативна технологія збирання цукрових буряків фото, ілюстрація
Нині в Україні цукрові буряки збирають за одно-, дво- та трифазним способами. Доцільність застосування того чи іншого способу збирання визначається грунтово-кліматичними умовами вирощування. Чи є їм альтернатива?

Однофазний спосіб збирання провадять прямим комбайнуванням однією самохідною машиною (бурякозбиральний комбайн КСБ-6 “Збруч”), яка за один прохід виконує всі технологічні операції    збирання    гички  та  коренеплодів.
Двофазне збирання здійснюють двома окремими машинами: причіпними гичкозбиральними [БМ-6Б, МБП-6 та її модифікації (МГУ-6, МБК-2,7), МГР-6 (роторна), МГШ-6 (шнекова), універсальною — МГМ-6 (розробили ННЦ ІМЕСГ і ІЦБ УААН, виготовило ВАТ “Борекс”] і самохідними коренезбиральними — КС-6Б, КС-6В, КБ-6, РКМ-6 (01-06), МКК-6 (02-07); або причіпними чотири- та шестирядними машинами МКП-4, МКП-6, розробленими та виготовленими на ВАТ “Тернопільський комбайновий завод”, які агрегатують із орнопросапними тракторами ХТЗ-120/121, ХТЗ-161/163 Харківського тракторного заводу.
Трифазне збирання провадять трьома окремими машинами: гичкозбиральною (однією із зазначених вище), копачем-валкоукладачем КВЦБ-1,2 (ВАТ “Борекс” або АЗК-6-01 (ВАТ “Уманьферммаш”) і підбирачем-навантажувачем ПНБВ-1,6 “Борекс” або АЗК-6-03 “Уманьферммаш”.
Упродовж тривалого періоду машинобудівники в співдружності з профільними інститутами УААН проводили розробку та адаптування конструктивних схем бурякозбиральних машин до конкретних грунтово-кліматичних умов регіонів. Найважливіший експлуатаційний показник — продуктивність — збільшено завдяки: встановленню потужнішого, надійного двигуна ЯМЗ-236Д “Автодизель” (Ярославль); підвищенню робочих швидкостей і технологічної надійності та коефіцієнта використання часу зміни; вивільненню збиральних машин із жорсткої залежності від технологічного транспорту після обладнання їх бункерами-компенсаторами (3–8 м3) та бункерами-нагромаджувачами (10–12 м3).
Важливим показником ефективності застосування бурякозбиральної техніки вважають повноту збирання та фізичну засміченість сировини грунтом і рослинними рештками. Ці показники великою мірою визначаються як урожайністю коренеплодів, так і типом викопувальних та очисних робочих органів, а також істотно варіюють залежно від фізичного стану грунту (вологість, щільність та твердість).
Для середніх і важких умов роботи (важкі суглинки за вологості 20–28%, висока забур’яненість поля, підмерзання поверхневого шару грунту) найпрацездатнішими визнано приводні дискові копачі з просіювальними вікнами, які, порівняно з іншими, забезпечують краще подрібнення грунту. В сухих умовах роботи (за вологості 10–14%), якщо абсолютна швидкість дисків у місці затиснення коренеплодів під час викопування не спрямована вертикально вгору, спостерігається обламування хвостової частини коренеплодів під час викопування та високе (до 30%) засмічення їх грунтом, погіршується заглиблення дискових копачів і збільшуються витрати пального.
Універсальнішими щодо діапазону вологості (15–28%) і твердості грунту (2,5–3,5 МП а) є лемішно-коливальні копачі, якими оснащено переважну більшість зарубіжних машин і вітчизняних, виробництва ВАТ “Борекс”, а також змінні викопувальні пристрої до машин КС-6Б, КБ-6, КСБ-6 “Збруч”, МКП-4 і МКП-6. Досвід їх використання засвідчує, що вони чутливі до сухого й щільного чи підмороженого грунту, недостатньо стабільно втримують глибину ходу в грунті й не забезпечують належної повноти збирання. Ефективніше вони працюють на вологих легких і середніх незабур’янених грунтах за врожайності 500–700 ц/га і значно гірше за низької — 200–250 ц/га, коли втрачаються малі коренеплоди (діаметром 40–50 мм). Ефективними для таких умов залишаються ротаційно-вилкуваті копачі машин (РКМ-6, МКК-6), але вони поступаються лемішно-коливальним і дисковим копачам за надійністю та якістю роботи, оскільки утворюють і підбирають багато земляних грудок (15–20%) за вологості грунту 8–12%.
Тривалий строк експлуатації вітчизняних коренезбиральних машин за різних умов та із зазначеними вище типами викопувальних робочих органів дає можливість зробити висновок, що основною їхньою вадою є викопування коренеплодів із значною частиною грунту, в тому числі найважчого для очищення — прилиплого до коренеплодів.
Якщо під час збирання впровадити технології перевалкового способу з формуванням польових кагатів біля доріг із твердим покриттям або використати трифазний спосіб збирання з укладанням коренеплодів у валки комплексами машин для роздільного збирання, то можна уникнути вивезення робочого шару грунту на цукрові заводи. Остання технологія навіть за екстремальних перезволожених умов може забезпечити отримання (після провітрювання й просушування) сировини, прийнятної для переробки на цукровому заводі (ФЗ – 4–5%), але водночас на полі, де збирають цукрові буряки, вона спричиняє значне суцільне переущільнення грунту технологічним транспортом.
З економічних і технологічних міркувань для раціонального типажу бурякозбиральних машин слід було мати прості й дешеві машини для застосування технології збирання культури, щоб забезпечити стабільну економічну ефективність буряко-цукрового комплексу.
На підставі науково-дослідних робіт ІЦБ і ННЦ “ІМЕСГ” УААН було розроблено новий енерго-ресурсоощадний спосіб збирання цукрових буряків, який передбачає укладання їх у потужний валок із 30 рядків.
Запропонований та розроблений бурякозбиральний комбайн ГКЗК-30 (рис. 1) складається з енергетичного засобу (трактора ХТЗ-16131), на передню навіску якого змонтовано гичко-коренезбиральний модуль, а до задньої загрегатовано підбирач-валкоутворювач.
Ротор гичкозрізувального апарата містить привідний вал, на якому змонтовано лопаточні ножі. Їх встановлено на привідному валу шарнірно. Технологічний процес роботи ротора полягає в тому, що під час обертання ротора ножі зрізають гичку і, підхоплюючи її, закидають на транспортувальні пристрої машини (шнек).
Очисник головок коренеплодів складається з привідного вала, на якому змонтовано секції. На осях секцій шарнірно закріплено еластичні чотири-лопатеві елементи. Очищення коренеплодів відбувається так. Під час поступального руху очисника секції перебувають над рядками буряків. У процесі обертання вала шарнірно закріплені на осях еластичні елементи б’ють по головках коренеплодів, видаляючи залишки гички, які не зрізали ножі ротора гичкорізального апарата.
Обрізувач головок коренеплодів складається з копіра й пасивного ножа, які шарнірно підвішені на тягах паралелограмної підвіски. Для пом’якшення сили удару під час копіювання головок коренеплодів і зменшення зносу шарнірів застосовано амортизатори. За поступального руху машини копіри обрізувачів копіюють головки коренеплодів за висотою. Пасивні косі ножі встановлюють так, щоб вони зрізали головки на рівні або вище “сплячих” бруньок.
Викопувальні робочі органи складаються з лемешів і механізму їх коливання. Завдяки коливальним рухам лемешів, коренеплоди вдається інтенсивно викопати з грунту й передати на доочищення.
Шнекові сепаратори складаються з трьох валів, які мають ліву й праву гвинтову нарізку та редуктор їх приводу. Шнекові сепаратори забезпечують доочищення від гички та укладання коренеплодів у валок із шести рядків.
Перераховані робочі органи послідовно змонтовано на рамі гичко-коренезбирального модуля бурякозбирального агрегату.
Підбирач-валкоутворювач (рис. 2) складається з елеваторів підбирача, бункера, в якому закріплено пластини (нахилені в напрямі подачі коренеплодів) основної та кінцевої частин поперечного елеватора — для подачі коренеплодів у потужний валок. Керування основною та кінцевою частинами поперечного елеватора здійснюється гідроциліндрами.
Бурякозбиральний комбайн працює так. Перед збиранням цукрових буряків поле розбивають на загінки по 30 рядків (п’ять проходів по шість рядків) (рис. 3). Для формування потужного валка перший прохід комбайн здійснює по середині загінки.
Під час руху агрегату вздовж рядків цукрових буряків і ввімкненого ВВП ротор гичко-коренезбирального апарату з шарнірно закріпленими ножами, обертаючись, зрізає гичку і закидає на шнек, який транспортує її на смугу попереднього проходу машини, а під час першого проходу — на міжряддя ще не викопаних буряків.
Копіри обрізчиків копіюють головки коренеплодів за висотою. Ножі обрізчиків встановлюють на задану висоту зрізу. Колеса при цьому копіюють рельєф поля, забезпечуючи постійну висоту над грунтом рами гичко-коренезбирального модуля. Після дообрізання головок коренеплодів відбувається їх викопування. Коренеплоди подаються на шнекові доочищувачі, за допомогою яких очищаються від грунту і вже потім формуються валки на поверхні поля.
За першого проходу комбайна в загінці елеватор підбирача-валкоукладача (рис. 2) перебуває в транспортному (піднятому) положенні.
Під час роботи комбайна на сусідніх (2-му та 3-му) із центральним проходах сформований шнековими сепараторами валок підбирає підбирач (рис. 2), який опускають у робоче положення. Попередньо валкоутворювач переводять із транспортного положення А в робоче положення Б, що забезпечує доукладання підібраних коренеплодів через вікно, утворене між основною та кінцевою частинами поперечного елеватора, у потужний валок, сформований під час першого проходу комбайна.
Під час роботи комбайна на крайніх (4-му та 5-му) проходах поперечний елеватор підбирача-валкоутворювача переводять у положення С, унаслідок чого вікно між основною четвертою і кінцевою п’ятою частинами поперечного елеватора закривається. Отже, коренеплоди з основної частини елеватора подаються на кінцеву частину для доукладання в потужний валок, сформований у процесі попередніх чотирьох проходів комбайна.
Утворений із 30 рядків цукрових буряків потужний валок коренеплодів підбирають підбирачем типу СПС-4,2.
Переведення підбирача-валкоутворювача з транспортного положення А у робочі положення Б, С і навпаки (з робочих положень Б, С у транспортне положення А) здійснюється за допомогою гідроциліндрів керування кінцевою та основною частинами поперечного елеватора.
Попередні випробування запропонованого бурякозбирального комбайна ГКЗК-30 проводили восени 2005 року на базі дослідного господарства “Оленівське” УААН.
За новим способом збирання цукрових буряків із використанням потужного валка приведені витрати коштів становлять 402 грн/га (табл.). Під час застосування бурякозбирального комбайна КС-6Б приведені витрати коштів на збирання 1 га буряків сягають 523,8 грн/га, за використання комплексу машин ВАТ “Борекс” — 672,1 грн/га, а за використання комбайна Franz Kleine SF 10 приведені витрати на збирання 1 га зростають аж до 1668,3 грн/га. Отже, збирання 1 га буряків комбайном ГКЗК-30 забезпечує економію 270,1 грн/га, порівняно з традиційним комбайновим способом, що дає змогу одержати річний економічний ефект — 97,3 тис. грн. Порівняно з комплексом машин виробництва ВАТ “Борекс”, питомий економічний ефект становить 121,8 грн/га, що забезпечує економію 43,9 тис. грн за рік експлуатації нового комбайна. Збирання 1 га новим комбайном ГКЗК-30 дає можливість заощадити 1266,3 грн/га порівняно із використанням комбайна Franz Kleine SF 10, що забезпечує річний економічний ефект на рівні 456 тис. грн.
Гичко-коренезбиральний модуль, встановлений попереду трактора ХТЗ-16131, забезпечує якісне зрізання гички, доочищення та викопування коренеплодів цукрових буряків із дальшим укладанням їх у валок. Підбирач-валкоутворювач, який встановлено позаду трактора, забезпечує підбирання коренеплодів із валка, сформованого гичко-коренезбиральним модулем, транспортування їх повздовжнім і поперечним елеваторами та укладання в один потужний валок із п’яти проходів комбайна. Завдяки цьому комбайн ГКЗК-30 можна використовувати в різних грунтово-кліматичних умовах без обслуговування його технологічним транспортом, що є важливою перевагою перед іншими бурякозбиральними машинами вітчизняного та іноземного виробництва.
Продуктивність нового за конструкцією бурякозбирального комбайна збільшується на 30–40%, зменшуються пошкодження коренеплодів та поліпшується екологічний стан поля завдяки зменшенню ущільнювального впливу рушіїв технічних засобів і технологічного транспорту на грунт. Енергетичний засіб (трактор ХТЗ-16131), який задіяно в бурякозбиральному комбайні, можна вилучити після завершення робіт, пов’язаних із збиранням цукрових буряків, і використати на інших роботах, що підвищує ефективність його експлуатації упродовж усього року.


М. Роїк,
академік УААН
ІЦБ УААН
Я. Гуков,
член-кореспондент УААН
ННЦ “ІМЕСГ” УААН
А. Мазуренко,
канд. техн. наук,
ІЦБ УААН
Г. Бондаренко,
канд. техн. наук
ННЦ “ІМЕСГ” УААН
О. Ганженко,
канд. техн. наук
ІЦБ УААН

Інтерв'ю
Сергій Риженко — голова фермерського господарства «Вітчизна-Тиниця», що розміщене на Чернігівщині, неподалік від Бахмача. Нині його фермерське господарство — одне з найпрогресивніших у регіоні. Тут, незважаючи на несприятливі погодні умови... Подробнее
Оцалюк Олесь Анатолійович – директор ФГ «Фортуна Агро-Д», що в смт Антоніни на Хмельниччині. В обробітку біля 1500 га ріллі та одні з кращих результатів для даної зони вирощування сільгоспкультур. Як це йому вдається – він люб’язно... Подробнее

1
0