Спецможливості
Агробізнес

Порядок обчислення лізингових платежів

15.07.2008
1249
Порядок обчислення лізингових платежів фото, ілюстрація
Не вистачає вільних коштів на придбання нової техніки чи інших необоротних активів? Розмірковуєте, чи варто орендувати її на умовах фінансового лізингу? Тоді довідаймося, як розраховують лізингову плату.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 14 “Оренда”, норми якого поширюються на підприємства, установи, організації та інші юридичні особи незалежно від форми власності (крім бюджетних установ). Розрізняють два види оренди — фінансову й операційну (їхню характеристику було наведено на сторінках додатку “Агрокомпас”, журнал “Пропозиція”, №6/2006).
Основні риси договору фінансового лізингу, що відрізняють його від інших орендних цивільно-правових договорів:



  1. у відносинах, пов’язаних з договором фінансового лізингу, беруть участь три сторони: лізингодавець (юридична особа, яка передає право володіння та користування предметом лизингу), лізингоодержувач (фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця) та постачальник (фізична або юридична особа, в якої лізингодавець придбав річ, що надалі буде передана як предмет лізингу лізингоодержувачу);

  2. лізингодавець від самого початку не є власником речі, що підлягає передачі за договором, на нього покладається обов’язок придбати її у власність. Отже, відносини фінансового лізингу поєднують орендні зобов’язання та зобов’язання з купівлі — продажу;

  3. предмет фінансового лізингу надають не лише у користування, а й в усіх випадках — у володіння лізингоодержувача, що тягне за собою додаткові гарантії для лізингоодержувача;

  4. майно передають на термін, який не може бути менше 1 року.

Примітка. Майно, передане за договором фінансового лізингу, зараховується на баланс лізингоодержувача (орендаря). Амортизаційні відрахування на предмет лізингу обчислюються відповідно до законодавства. Договором лізингу може передбачатися прискорена амортизація предмета лізингу.
Договір фінансового лізингу має укладатися у письмовій формі і містити такі умови:



  • предмет лізингу;

  • термін лізингу;

  • розмір лізингових платежів.

Якщо в договорі не буде передбачено цих трьох істотних умов, то його вважатимуть неукладеним, тобто таким, що не спричиняє будь-яких наслідків для сторін. Інші умови в договорі сторони мають право встановлювати на свій розсуд.
Примітка. У процесі визначення порядку розрахунків сторонами зазвичай погоджуються загальна сума лізингової операції, форма (при непрямому фінансовому лізингу грошова форма лізингових платежів є, як правило, обов’язковою умовою, а при прямому — за узгодженням сторін можуть припускатися компенсаційні платежі у формі товарів і послуг) та графік здійснення лізингових платежів, система штрафних санкцій за прострочений платіж (частіше у формі пені за кожний день прострочення чергового платежу), а також умови закриття угоди при фінансовій неспроможності лізингоотримувача.
Предметом договору фінансового лізингу є неспоживана річ (призначена для неодноразового використання, що зберігає при цьому свій початковий вигляд протягом тривалого часу), визначена індивідуальними ознаками і віднесена, згідно з законодавством, до основних фондів.
Предметом фінансового лізингу можуть бути:



  • нерухомість;

  • транспортні засоби;

  • промислове та торгівельне устаткування (що його можна демонтувати без втрати споживчих властивостей);

  • інше майно, що може бути віднесене до основних фондів.

Забороняється укладати договір фінансового лізингу з приводу земельних ділянок та інших природних об’єктів, єдиних майнових комплексів підприємств, їхніх структурних підрозділів.
На практиці в лізинг найчастіше передається різноманітне технологічне устаткування з високими темпами морального старіння, дорогі машини, верстати, прилади, будівельна техніка, легковий та вантажний автотранспорт, морські та річкові судна, сільгосптехніка, будівлі, споруди тощо.
Привабливість лізингу для клієнта полягає в тому, що для його здійснення не потрібна одноразова мобілізація фінансових ресурсів у розмірі повної вартості активу. Перевагою лізингу також може бути певна гнучкість щодо здійснення платежів. Оскільки строки і розмір виплат встановлюються за взаємною домовленістю лізингодавця та лізингоодержувача, то в укладеній лізинговій угоді можна враховувати інтереси кожного з них. Так, наприклад, виходячи зі свого фінансового стану, лізингодавець і лізингоодержувач можуть домовитися про відстрочку першого платежу, поступове наростання лізингових виплат або, навпаки, про авансовий платіж, зниження об’єму виплат до кінця строку лізингу. Крім того, лізингові платежі можуть здійснюватись з виручки від продажу виробленої на даному устаткуванні продукції, і не тільки в грошовій формі, а частково чи повністю в формі зустрічних послуг.
Загальна сума лізингової операції (сума лізингових платежів) повинна забезпечувати відшкодування лізингодавцю усіх витрат щодо придбання об’єкта лізингу, кредитного відсотка за відволікання на тривалий період грошових ресурсів, комісійної винагороди, що покриває його операційні витрати щодо обслуговування лізингової операції, а також податкові платежі із забезпеченням одержання лізингодавцем чистого прибутку.
Відповідно до українського законодавства, сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати:



  • суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу (що амортизується за строк, за який вносяться лізингові платежі);

  • платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

  • компенсацію відсотків за кредитом для придбання майна за договором лізингу;

  • інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов’язані з виконанням договору лізингу (сума компенсації страхових платежів за договором

страхування майна, якщо майно застраховане лізингодавцем, суму митних платежів та/чи інших податків, які лізингодавець виплачує за предмет лізингу, якщо таке передбачене чинним законодавством).
До загальної вартості лізингу можуть бути включені витрати на транспортування майна до місця його експлуатації, монтажні роботи, технічне обслуговування, навчання спеціалістів лізингоодержувача для роботи на лізинговому обладнанні, якщо в цьому зацікавлений лізингоодержувач і це встановлено договором.
Отже, сума лізингових платежів не зводиться тільки до вартості повної чи часткової амортизації майна, як це іноді вважають.
Загальну суму лізингових платежів можна розрахувати за такою формулою:
ЛП = АВ + ПК + КВ + ДП + ПДВ, де
ЛП — загальна сума лізингових платежів, грн;
АВ — сума амортизаційних відрахувань, грн;
ПК — плата за кредитні ресурси, які використані лізингодавцем на придбання лізингового майна, грн;
КВ — комісійна винагорода лізингодавцю за надане майно в користування за лізинговим договором, грн;
ДП — плата за додаткові послуги лізингоодержувачу, що передбачені лізинговим договором, грн;
ПДВ — податок на додану вартість, грн.
Амортизаційні відрахування розраховуються за формулою:
АВ = БВ ґ На / 100, де
БВ — балансова вартість лізингового майна, грн;
На — норма амортизаційних відрахувань, %.
Плата за кредитні ресурси, які використані лізингодавцем на придбання лізингового майна, розраховується за формулою:
ПК = КР ґ СТк / 100, де
ПК — плата за використані кредитні ресурси, грн;
КР — кредитні ресурси, грн;
СТк — ставка за кредит, % річних.
При цьому мається на увазі, що в кожному розрахунковому році плата за використання кредитних ресурсів співвідноситься із середньорічною сумою погашеного кредиту в поточному році:
КРа = Q ґ (ЗВп + ЗВк) / 2, де
КРа — кредитні ресурси, які використовуються на придбання майна, плата за які здійснюється в розрахунковому році, грн;
ЗВп і ЗВк — залишкова вартість майна, відповідно, на початок і кінець року, грн;
Q — коефіцієнт, який враховує питому вагу позичкових коштів у загальній вартості придбаного майна. Якщо для придбання майна використані тільки позичкові кошти, коефіцієнт Q = 1.
Комісійна винагорода може встановлюватись, за домовленістю сторін, у процентах:
1) від балансової вартості лізингового майна;
2) від середньорічної залишкової вартості лізингового майна.
Відповідно до цього, за першим варіантом розмір комісійної винагороди лізингодавцю розраховується за формулою:
КВ = БВ ґ Р / 100, де
Р — ставка комісійної винагороди, % річних від комісійної вартості майна;
БВ — балансова вартість лізингового майна, грн.
Розмір комісійної винагороди лізингодавцю за другим варіантом розраховується за формулою:
КВ = (ЗВп + ЗВк) / 2 ґ Скв / 100, де
ЗВп і ЗВк — залишкова вартість майна, відповідно, на початок і кінець року, грн;
Скв — ставка комісійної винагороди лізингодавцю, яка встановлюється в процентах від середньорічної залишкової вартості лізингового майна.
Плата за додаткові послуги в поточному році розраховується за формулою:
Дп = (Р1 + Р2 +... + Рn) / Т, де
Дп — плата за додаткові послуги в поточному році, грн;
Р1,Р2,...,Рn — витрати лізингодавця за кожну послугу, що її передбачено лізинговим договором, грн;
Т — строк лізингового договору, років.
Розмір податку на додану вартість розраховується за формулою:
ПДВ = Вt ґ СПg / 100, де
ПДВ — розмір податку, який підлягає виплаті лізингодавцем у поточному році, грн;
Вt — виручка від проведення операції за лізинговим договором у поточному році, грн;
СПg — ставка податку на додану вартість, %.
У суму виручки включаються: амортизаційні відрахування, плата за використані кредитні ресурси, сума винагороди лізингодавцю і плата за додаткові послуги лізингодавця, передбачені договором:
Вt = АВ + ПК + КВ + ДП
Отже, підсумуємо. З точки зору лізингоодержувача, перевага лізингових договорів проявляється у появі зручного джерела фінансування, економії засобів, зменшенні ризиків і стимулюванні оновлення виробництва. Але в той самий час лізинг є відносно дорогою формою фінансування і ставить досить високі вимоги до платоспроможності.
Серед переваг для лізингодавця та постачальника можна виділити розширення кола операцій і зростання числа клієнтів, зменшення небезпеки збитків від неплатоспроможності клієнта, полегшення збуту майна високої вартості. Разом з тим лізингодавцю потрібно враховувати ряд негативних моментів: відносне уповільнення обороту капіталу, необхідність резерву фінансових засобів. І все ж таки всі негативні риси лізингу не переважують позитивних.
Розвиток лізингових відносин в Україні надасть можливість українським підприємствам — виробникам аграрного сектору економіки — оновити свої основні засоби без необхідності вилучення з обігу великих обсягів власних обігових коштів, що сприятиме стабілізації їхнього фінансового стану. 


С. Дерев’янко,
канд. екон. наук, доцент,
Національний аграрний університет

Інтерв'ю
Petro Melnyk2
Компанія Agricom Group спеціалізується на рослинництві. Обробляє землю на Чернігівщині та Луганщині, вирощує олійний льон, соняшник, кукурудзу, овес та гречку. Але більш відома як виробник товарів із
Володимир Шульмейстер. Народився в Миколаєві. Закінчив Миколаївський кораблебудівний інститут ім. адмірала С. О. Макарова за спеціальністю «турбінобудування», інженер-механік. Захистив докторську дисертацію з матеріалознавства. З 24 грудня 2014 року по 30 грудня 2015 року обіймав посаду першого заступника міністра інфраструктури України
Український інститут майбутнього - незалежний аналітичний центр, який прогнозує зміни і моделює різноманітні сценарії розвитку подій в Україні, пропонує альтернативні рішення. Основні напрямки

1
0