Післязбиральне очищення насіння цукрових буряків

Аналіз заготовлюваного насіння, що було вирощене висадковим і безвисадковим способами і надійшло на насіннєві заводи в 2000–2005 роках, свідчить, що схожість та одноростковість насіння були високими за обох способів вирощування й становили, відповідно, 83–87 і 91–95%. Головний же технологічний показник — доброякісність заготовлюваного насіння, що показує потенційно можливу схожість насіння, яку можна одержати під час його передпосівної підготовки на насіннєвому заводі, — становив лише 94,4–96,6%. Водночас результати досліджень якості насіння, зібраного з індивідуальних насінників за висадкового й безвисадкового способів їх вирощування, свідчать, що біологічний потенціал його якості значно вищий, аніж насіння, одержаного у виробничих умовах. Так, схожість насіння становила 93–95%, одноростковість — 96% і доброякісність — 98,9–99,5%. Сказане вище є свідченням того, що зниження якості насіння зумовлено порушенням технології збирання насінників, післязбирального очищення вороху та зберігання заготовлюваного насіння. Насамперед це стосується вологої невіянки, хоча й суху з вологістю менше 14% тривалий час зберігати неприпустимо через можливість появи зон самозігрівання в місцях скупчення вологіших домішок: стеблинок, бур’янів і пилу. Технологія післязбирального очищення невіяного насіння цукрових буряків має бути такою, щоб насіння в період цієї обробки не знизило доброякісності й схожості і в короткі терміни було доведено до вимог стандарту (ДСТУ 4231:2003 “Насіння цукрових буряків. Вимоги щодо заготовляння.”) за всіма показниками з мінімальними втратами схожого насіння у відходах. Післязбиральне очищення насіння рекомендується проводити в єдиному потоці з обмолотом насінників або з невеликим розривом між ними. За такої технології можна запобігти зниженню доброякісності та схожості насіння, що надходить від комбайнів на очищення.
Особливістю вороху насіння цукрових буряків є те, що, залежно від регулювання комбайнів, строків обмолоту, забур’яненості насінників, він може містити близько 50% домішок стеблинок і листків насінників, грудочок землі, пилу та зеленої маси бур’янів і майже 6000 шт./кг стеблинок. Вологість невіяного насіння перебуває в межах від 8 до 40%. Тому основними критеріями під час вибору технологічної схеми післязбирального очищення є вологість і чистота насіння.
За вологістю невіяне насіння умовно розділяють:
Сухе — до 14%; вогке — від 14 до 22% і вологе — 22% й вище.
За чистотою:
Засмічене — понад 70% і не дуже засмічене — менше 70%.
Залежно від чистоти й вологості вороху, а також наявності насіннєочисних машин, агрегатів, комплексів і сушарок, його обробку проводять за однією із наведених нижче технологічних схем.
1. Сухе невіяне насіння з чистотою понад 70% обробляють за першою схемою. З автомобіля його вивантажують у завальний бункер зерноочисного агрегату типу ЗАВ або КЗС і спрямовують на повітряно-решітні машини. Очищене на повітряно-решітних машинах насіння надходить для очищення від стеблинок у трієрні циліндри, де розподіляється на дві частини: очищене насіння й відходи.
2. Сухе невіяне насіння з чистотою менше 70% обробляють за схемою 2. З автомобіля його вивантажують на тік, де попередньо очищають на пересувних машинах типу ОВС-25, ОВП-20А. Після проведення попереднього очищення ворох спрямовують у завальний бункер зерноочисного агрегату. Подальше очищення аналогічне схемі 1.
3. Вологий ворох із чистотою понад 80% обробляють за схемою 3. З автомобіля його вивантажують у завальний бункер комплексу типу КЗС, де на машинах попереднього очищення    відокремлюють великі й дрібні домішки. Після цього ворох надходить на сушіння й очищення на машинах комплексу.
4. Вологе невіяне насіння із чистотою менше 80% обробляють за схемою 4. Попереднє очищення проводять на машинах типу ОВС-25, ОВП-20А на току. Після попереднього очищення його спрямовують у завальний бункер зерноочисно-сушильного комплексу. Подальше очищення проходить за схемою 3.
Якісно висушити вологий ворох після попереднього очищення можна й на підлогових сушилках.
Попереднє очищення невіяного насіння проводять залежно від прийнятої технологічної схеми на зерноочисних машинах ЗД-10.000, ЗАВ-10.30.000, ЗВС-20, Р8УЗК 25, Р8УЗК 50, які входять до складу агрегатів типу ЗАВ і комплексів КЗС, а також на пересувних машинах ОВП-20А і ОВС-25. Машини за одне пропускання вороху мають забезпечити чистоту насіння не менше 90% та видалення не менше 50% стеблинок.
Для попереднього очищення невіяного насіння цукрових буряків на машині ЗД-10.000 рекомендується використовувати решета Б1 і Б2 з круглими отворами діаметром 8–10 мм, на ОВП-20А, ОВС-25 і ЗАВ-10.30.000 — Б1 і Б2 з діаметром отворів, відповідно, 7–8 і 7–10 мм, а також решета В і Г з круглими отворами 3,2–3,6 мм.
Основне очищення невіяного насіння проводять на переобладнаних зерноочисних агрегатах ЗАВ і зерноочисних сушильних комплексах КЗС. Переобладнання спрямоване на унеможливлення зависання невіянки в завальній ямі та насіннєпроводах завдяки збільшенню кута ковзання насіння. Після очищення насіння повинно мати чистоту не менше 94%, стеблинок в 1 кг насіння повинно бути не більше 700 шт., насіння інших культур — не більше 0,4%. Вміст кондиційного насіння у відходах має не перевищувати 0,5% від маси очищеного насіння.
За основної обробки насіння на повітряно-решітних машинах встановлюють решета Б1 і Б2 з непроштампованими полями з круглими отворами 5,5–7 та 7–8 мм, В і Г — 3,2–3,6 мм. Трієрні циліндри використовують з розмірами вічок 8,5, 9,5 або 11,2 мм.
Сухий ворох доцільно обробляти без попереднього очищення в єдиному потоці з обмолотом насінників. За такого очищення затрати праці на одиницю маси очищеного насіння зменшуються в 3,4 раза, продуктивність роботи збільшується в 2,1 раза. На якість заготовлюваного насіння попереднє його очищення істотно не впливає. Вологу невіянку обов’язково очищають попередньо на повітряно-решітних машинах, що забезпечує зростання продуктивності сушильного обладнання більше ніж у 1,2 раза, а енергозатрати на одиницю маси висушеного насіння зменшуються на 40%.
Контроль за якістю роботи насіннєочисних машин полягає в систематичному (не менше одного разу за годину) визначенні кількості виповненого насіння в аспіраційних відходах і стеблинок в очищеному насінні.

В. Доронін,
д-р с.-г. наук
М. Бусол,
ст. наук. співробітник,
Інститут цукрових буряків УААН