Спецможливості
Статті

Видовий склад шкідників садів Зони відчуження ЧАЄС (повна версія)

05.06.2008
903
Видовий склад шкідників садів Зони відчуження ЧАЄС   (повна версія) фото, ілюстрація
Зона відчуження Чорнобильської АЕС (ЧАЕС) упродовж останніх 10 років дає унікальну можливість для детальної, всебічної оцінки реакції різних типів ценозів, у тому числі агроценозів, на припинення господарської діяльності та радіоактивне забруднення території. Крім того, накладається і вплив низки об’єктивних чинників останніх 5–10 років, таких як різкі коливання температури, опадів (відносної вологості повітря), підвищеної сонячної активності, магнітних збурень, динаміки озонового шару атмосфери тощо. Комплекс такого впливу спричиняє появу нових екологічних умов, що складаються в усіх “диких” (ліси, луки, пустища) та колишніх “культурних” біоценозах (промислові та присадибні сади, поля, парки, лісосмуги). Цілком закономірно, що цей вплив позначається на такій ланці, як комахи — фітофаги. Вже на 3–4-й рік після аварії проведені дослідження дали можливість зробити висновок, що всі біоценози Зони відчуження ЧАЕС є місцем резервації (осередками) шкідливих видів комах, типових для цієї грунтово-кліматичної зони України. Однак вивчення проблеми є актуальним і нині потребує режиму постійного моніторингу видового складу, чисельності, домінування, ступеня розмаїтості та характеру розподілу видів, вивчення шкідливості та їх кормових зв’язків.

Регулярні маршрутні обстеження, обліки та прямі спостереження в період 2001–2004 рр., проведені в садах на залишених присадибних ділянках і в колишніх промислових посадках у Чорнобилі та Прип’яті, а також в колишніх населених пунктах Бенівка, Кошарівка тощо, виконувалися за стандартними класичними методиками. Одержані результати ретельно аналізували. Дослідження проводили на різних помологічних сортах раннього, середнього та пізнього термінів дозрівання, за різних схем посадки дерев і різних типів (форм) крони. Всі сади, які досліджувались, — це густо зарослі трав’янистою і чагарниковою рослинністю ділянки, фактично деградовані та перехідні у лісовий біоценоз.
Основними домінуючими видами комах-шкідників у всіх типах садів були: комплекс садових листовійок /Tortricidae spp./ — розанна /Archips rosana/, товстунка всеїдна /A.podana/, кривоуса смородинова /Pandemis ribeana/, кривоуса вербова /P. heparana/, різнобарвна плодова /Acleris variegana/, мінлива плодова /Hedya nubiferana/ і яблунева плодожерка /Laspeyresia pomonella/; мінуючі молі — яблунева нижньобічна мінуюча міль /Lithocolletis pyrifoliella/ і верхньобічна плодова мінуюча міль /L. corylifoliella/; плодові довгоносики — сірий бруньковий /Sciaphobus squalidus/, казарка /Rhynchites bacchus/, букарка /Coenorrhinus pauxillus/, яблуневий квіткоїд /Anthonomus pomorum/, яблуневий плодовий пильщик /Haplocampa testudinea/ (табл. 1).
Крім перерахованих видів, у меншій кількості зустрічались деякі види листовійок /Tortricidae spp./, довгоносики з групи Phyllobius spp. та п’ядуни /Geometridae spp./.
Навесні основних пошкоджень листю яблуні завдавали листовійки — 15,1%; листопошкоджуючі види довгоносиків, здебільшого з групи Phyllobius spp., пошкоджували листя у 2,3 раза менше. Міни мінуючих молей були тільки на 2,5% листя навесні (перша генерація) і вдвічі менше (1,3%) влітку (друга генерація). Яблуневий квіткоїд пошкоджував навесні бутони на всіх сортах яблуні, а зав’язь плодів пошкоджували жуки казарки та дещо менше — червонокрилого глодового трубковерта /Coenorrhinus aequatus/. Водночас навесні близько 28% зав’язі плодів було пошкоджено яблуневим пильщиком. Пошкодження плодів яблуневою плодожеркою та іншими видами листовійок (перша + друга генерації) були в межах 16–16,7%. Обліки, проведені паралельно у садах інших районів Київської області (К.-Святошинський, Броварський), свідчать, що ці шкідники пошкодили листя і плоди  менше, ніж листовійки, яблуневий пильщик (зав’язь) і довгоносики (плоди). Все це спостерігалося на тлі хімічних обробок дерев, тоді як у Зоні відчуження хімічні засоби захисту рослин не застосовують уже багато років. Обстеження і спостереження, проведені в 2004 році в колишніх садах приватного сектору і промислових насадженнях мм. Чорнобиль і Прип’яті, свідчать, що, порівняно з роками попередніх досліджень, пошкодженість плодів яблуневим пильщиком і листовійками збільшилася, відповідно, у 2,6 і 2,8 раза і становила — 28,0 і 56,8% у промислових садах (табл. 2).
Пошкодженість зав’язі плодів довгоносиками навесні та плодів урожаю яблуневою плодожеркою, навпаки, знизилася. Це пов’язано, ймовірно, з тим, що кліматичні чинники (температура і вологість повітря) у 2004 році були на оптимальному рівні для перших двох видів і негативно вплинули на розвиток інших шкідників.
Отже, дані досліджень дають підставу зробити висновок, що стан популяцій шкідливих комах у плодових насадженнях Зони відчуження ЧАЕС дуже динамічний. Основні показники у цій ситуації характеризуються природними коливаннями чисельності та поширення членистоногих, екологічними (кліматичними) чинниками і залежать від них. Культурні агроценози у цій ситуації поступово переходять у різні природні фітоценози та є резерваціями для дальшого нагромадження і поширення шкідників.



О. Бунтова, Г. Руденська,
Державне спеціалізоване
науково-виробниче підприємство “Чорнобильський радіоекологічний центр” (ДСНВП “Екоцентр”),
В. Гродський,
Інститут захисту рослин Української академії аграрних наук (ІЗР УААН)

Інтерв'ю
Гу­с­та­во Джан­кей­ра, пре­зи­дент Бра­зильсь­ко­го сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го то­ва­ри­ст­ва
Один із факторів успіху аг­росек­то­ру Бразилії — агра­ні роз­пи­ски. Детальніше про їх впровадження роз­повідає пре­зи­дент Бра­зильсь­ко­го сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го то­ва­ри­ст­ва Гу­с­та­во
Андрій Кожухар, генеральний директор компанії «Самміт-Агро Юкрейн»
Аграрне життя нашої країни, як і будь-яке життя, дуже насичене та наповнене різними подіями. Цей рік виявився драматичним, але в той же час військові події стали каталізатором потужних бізнес-процесів, відкрили надздібності аграрних... Подробнее

1
0