Спецможливості
Статті

Цей солодкий кавун

05.06.2008
1931
Цей солодкий кавун фото, ілюстрація
Цей солодкий кавун

На початку XX століття, здавалося, вся Нижня Волга — від Астрахані до Комишина — почала відмовлятися від вирощування кавунів. На цю, раніше вигідну, культуру ціни впали: у Москві та Петербурзі кавуни коштували копійки, тому господарі твердили, що вирощують їх востаннє. Проте роки минали, а площі під цією культурою не лише не скорочувалися, а невпинно розширювалися. На Півдні України під неї відводили всі вільні землі. Дуже вже смачні й привабливі ці королі баштану. У колишньому СРСР кавуни вирощували на площі, що становила четверту частину світових площ, виробляючи їх більше, ніж Туреччина і Китай (друга й третя частини світових площ) разом і уп’ятеро більше, ніж уся Південна Америка. У Туркменістані, у місті Байрам-Алі, колись було побудовано царський курорт, де нирки лікували кавунами. Лікування просте — жодних ліків, самі солодкі місцеві кавуни. Нирки відпочивають. Сік містить найкорисніший цукор — фруктозу, а також фолієву кислоту та легкозасвоювані мінеральні речовини. На острові Фіджі кавуни продають невеликими частками, вважаючи неабиякими ласощами. У Туреччині зберігся звичай дарувати їх на свята.

Проте соковита м’якоть плоду цікавить не всіх. Так, зайці до неї байдужі, вони обгризають шкірку. Естафету від них приймають ворони. Роздовбуючи кавуна, вони намагаються дістатися до насіння.

Із насінням пов’язані деякі проблеми цієї культури. Спільна для всіх культур закономірність, за якої що крупніше насіння, то більше в ньому поживних речовин (а отже, дрібне для сівби непридатне й вибраковується), кавуна не стосується. Тут усе навпаки. Ще класик М. Ритов застерігав: від великого насіння багато бадилля й мало плодів. Вирізняється кавун і швидкістю цвітіння: уже на 30–40-й день після появи сходів рослини зацвітають. Однак це не є ознакою скоростиглості, адже першими зазвичай зацвітають чоловічі квітки і лише за 3–7 днів — жіночі. А через 30–40 днів, залежно від сорту, достигають плоди.

Час від часу спалахує інтерес до кавунів без насіння. Колись їм пророкували щасливе майбутнє. Особливо раділи агрономи — безнасіннєві кавуни стійкіші до вілту. Проте вирощувати їх дуже складно, причому щороку знову й знову доводиться вирішувати проблему з насінням, адже свого в них немає. Однак головна проблема кавуна — в іншому. Він належить до таких культур, за зовнішніми ознаками яких важко визначити стиглість плоду. Загальновідомо, що ознаками біологічної стиглості є засихання плодоніжки та вусика в пазусі листка біля плодоніжки, затвердіння й глянцюватість кори, глухуватий звук при постукуванні, пожовтіння світлої плями на боці, повернутому до землі. А втім, навіть досвідчені баштанники помиляються. Поза сумнівом, кожен із нас бодай раз помилився, купивши на базарі кавуна і пересвідчившися на практиці, що він або недостиглий, або не такий смачний, як очікували. Надрізати кавуни погоджуються не всі продавці. Та й на полі перевіряти стиглість у такий спосіб не можна, адже надрізані кавуни на продаж уже не відправиш.

Передусім слід зазначити, що й візуальна оцінка за забарвленням не завжди слушна, адже стиглі кавуни, залежно від сорту, можуть мати не лише червону м’якоть, а й рожеву (сорт Любимець хутора, П’ятигорська 286), жовто-червону (сорт Стокса 647/649), навіть білу.

Одна з перших спеціальних наукових методик визначення стиглості кавунів полягала в розрізанні їх уздовж екватора, cуб’єктивній дегустаційній оцінці за дев’ятибальною шкалою. А за кордоном використовують семибальну шкалу. Окрім різниці в шкалах, за цією методикою треба різати кожен плід, тому її застосовують лише при дегустаційних випробуваннях нового сорту.

Інший метод поділяє сорти кавуна на дві групи: плоди вагою 2,5 кг і більше належать до першої, а 1,5–2,5 кг — до другої. За цими даними, у плодах першої групи більше цукрів і сухої речовини. Тут спробували знайти залежність вмісту цукрів від одного з біометричних показників — маси. Проте для цього слід відбирати плоди однорідні за стиглістю. Проблема визначення її не вирішується і в такий спосіб. То невже покупці приречені на “сліпий вибір”?

Безпомилкове визначення стиглості плодів без пошкодження їх у світовій практиці вирішують, мабуть, найефективнішим на сьогодні способом. Треба знати, що плоди кавуна не достигають. Хоча в недостиглих кавунах м’якоть під час зберігання й червоніє, проте це почервоніння не можна вважати достиганням, оскільки вміст цукрів все одно не змінюється, вони залишаються водянистими, несмачними. Найбільшу поживну та дієтичну цінність мають саме стиглі плоди.

Встановлено: при достиганні плодів активність їхнього дихання послаблюється, витрати цукрів зменшуються. Тому, починаючи з 30–40-денного віку в них відбувається інтенсивне накопичення цукрів. З цукрів у м’якоті 15–20-денних плодів міститься переважно глюкоза. Лише пізніше збільшується вміст фруктози та цукрози, поліпшуються смакові якості. За цим методом через 30–40 днів (залежно від сорту) від моменту утворення зав’язі з квітки плід можна вважати стиглим. Тобто від зазначеної на етикетці кількості днів від сходів слід відняти дні до утворення зав’язі. Термін достигання (днів) відомих сортів кавуна такий:

Крісбі F1 — 58–62;
Трофі F1 — 62–65;
Леді F1 — 62–65;
Думара F1 — 72–78;
Ред Стар F1 — 60–64.

Звісно, при цьому слід звертати увагу і на загальновідомі ознаки стиглості. Ця кількість днів розрахована для оптимальних умов. Якщо ж температура низька, достигання гальмується. Цим пояснюється певна розкиданість у кількості днів (наприклад, Думара F1 — 72–78 днів). Описаний метод призначений, певна річ, для баштанників. А покупцям рекомендуємо під час купівлі плід все-таки розрізати, пробуючи на смак.

Прагнучи мати свіжі плоди, їх намагаються завозити з Півдня. Проте, хоча кавуни більш транспортабельні, ніж дині, тут слід бути обережним. В Афганістані жартома кажуть, що їхні кавуни такі солодкі, що тріскаються від незначного поштовху, навіть якщо за півкілометра пробіжить верблюд. Саме на Півдні це дітище пустелі формує найбільш солодкий соковитий плід. А втім, були спроби зробити й тепличний баштан.

Для вирощування в теплицях кавунів як десертної культури використовують ранньостиглі сорти з підвищеною цукристістю — Думара F1, Крісбі F1, Мадера F1, Nun 7510, Огоньок, Хелен F1. У зимових теплицях при вирощуванні розсади з електродоосвітлюванням висаджують 25–30-денну розсаду на початку січня, у плівкових — у ті самі строки, що й огірки, залежно від способу обігрівання (квітень). Схема висаджування — 100 х 100 або 140 х 70 см. Висаджену розсаду підв’язують шпагатом до шпалери.

Зав’язь кавунів утворюється на кінцях пагонів, тому спочатку їх не обрізають. Коли на рослині утвориться зав’язь діаметром 4–5 см, на одному пагоні залишають один плід, після якого над 4–5-м листком його прищипують. Якщо якийсь бічний пагін зав’язі не утворив, то його прищипують над 7–8-м листком. Рослини гібридів можна вирощувати й без прищипування, систематично обкручуючи навколо шпагату. Плоди, що почали наливатися, вміщують у спеціальні сітки й підв’язують до шпалери, аби вони не зсувалися і не обривали рослини. З початком цвітіння завозять вулики з бджолами або джмелями (два–три на гектар). Джмелі популярніші, оскільки не агресивні щодо персоналу, менше забруднюють виділеннями скло, вулик з ними значно легший, вони виявляють більшу пошукову активність.

Температура до утворення плодів має становити: удень — 25...27°С, вночі — 18...20°С, відносна вологість повітря — 70% (за 25–30 днів до плодоношення її знижують до 60%). Поливають рослини рідко, у разі зниження вологості грунту (субстрату) до 60%. Надмірна вологість у цей період затримує достигання плодів, призводить до зниження в них вмісту цукрів, потовщення шкірки та ураження хворобами. Це один із ключових елементів технології. Впливає на вміст цукрів і освітлення. Брак світла знижує його. Тому такими важливими є вибілювання внутрішніх елементів конструкції та оптимальне розміщення рослин. Можна вирощувати кавуни як ущільнювачі інших культур.

Актуальною залишається й проблема зберігання плодів. Індійський спосіб покриття їх воском подовжує термін зберігання, проте лише на 10–12 днів. Створено низку сортів для засолювання — Борисфен, Гарний, Думара F1, Крісбі F1, Огоньок, Обрій F1, Чорногорець, Астраханський 1, Десертний 83, Кармінний, Січеслав, Таврійський, Мелітопольський 60, Трофі F1.

Що ж до моди на кавуни нетрадиційної форми (квадратної), то їх можна вкласти щільніше, вони займають менше площі, не так травмуються при перевезенні, проте через надто малі проміжки між ними, а отже, й через дефіцит повітря вони гірше зберігаються.

Назагал українське баштанництво, як і раніше, зосереджене на Півдні, а криза, що охопила його, не дає змоги застосовувати передовий досвід, забезпечуючи потреби споживачів.

Ю. Слєпцов, Національний аграрний університет

Інтерв'ю
Коли на землі буде впевнений власник, який міцно стоїть на ногах, він дбатиме про її благополуччя, сприятиме збагаченню рідного краю. Опорою для розвитку села є сільгоспвиробники середнього рівня, сімейні фермерські господарства. З початку... Подробнее
доцент Львівського національного аграрного університету, канд. с.-г. наук Ігор Дидів (ліворуч) і співвласник компанії "Тетра-Агро" Сергій Прокопенко (праворуч)
Доцент кафедри садівництва і овочівництва Львівського національного аграрного університету, кандидат сільськогосподарських наук розповів сайту «Пропозиція» про нові дослідження і їх результати.                     - Зараз пора літніх... Подробнее

1
0