Спецможливості
Статті

“Викраплювання” томатів по-скадовському

05.06.2008
826
“Викраплювання” томатів по-скадовському фото, ілюстрація
“Викраплювання” томатів по-скадовському

Цей матеріал виник у результаті відвідин кореспондентом “Пропозиції” Павлом Коротичем кількох фермерських господарств у Скадовському районі Херсонської області. Спільними рисами відвіданих господарств є спеціалізація на вирощуванні томатів, застосування систем крапельного зрошування, партнерські стосунки зі шведсько-українським проектом “Сканагрі” та Скадовською філією компанії “Чумак”.

Українське прислів’я “де верба — там вода” на аграрному Півдні можна перефразувати так: “де вода — там овочі”. Бо де немає води, там зернові, баштан і соняшник. Саме за цим принципом формують свої сівозміни фермери Скадовщини, хоча, звісна річ, усі вони прагнуть ту воду мати. Особливо це прагнення посилилося останніми роками, коли компанія “Чумак” перебрала під свій контроль Скадовський консервний завод, який тепер переробляє великі обсяги томатів на пасту й сік, забезпечуючи замовленнями на сировину десятки навколишніх фермерів. Розвиток виробництва, своєю чергою, підштовхнув технологічний прогрес у фермерських господарствах: вони почали більше уваги приділяти новим гібридам томатів, системам удобрення, захисту рослин, зрошенню. У зрошенні почали відходити від традиційного дощування і дедалі більше вдаватися до крапельного поливу. Всі ці процеси потребували нових знань, одержувати які допомагав (і допомагає понині) шведсько-український консалтинговий проект “Сканагрі” — велике йому за це спасибі.

Але повернемося до води. Впровадження систем крапельного зрошення в овочівництві можна назвати одним із найбільш революційних явищ у вітчизняному аграрному виробництві останнього десятиріччя. Пов’язані з крапельним поливом технології дали змогу значно підвищити врожайність овочів, стабільність їх виробництва, якість плодів, зменшити витрати води і призупинити ерозійні процеси на зрошуваних землях. Попит на системи крапельного поливу в Україні дуже високий — це визнають і самі їх продавці. Відсутність у “Пропозиції” реклами цих фірм — зайве свідчення того. Проте все одно цікаво було дізнатися думку щодо крапельних технологій у безпосередніх користувачів. Тому бесіди з фермерами та агрономом-консультантом проекту Наталією Пшець велися, здебільшого, довкола саме таких технологій. Вибрані місця з цих бесід читайте далі.

Віталій Соценко, фермер:
— Я фермерую з 1994 року разом з двома своїми братами — Сергієм і Василем. На трьох маємо 47,1 га фермерської землі, а тепер ще й близько 150 га оренди, виділених сільрадою із земель запасу і незапитаних паїв. Із громадою села Улянівка живемо у злагоді, намагаємося допомагати і місцевій владі, і жителям.

Крапельним зрошенням займаємося з 2001 року. До цього застосовували арикову систему поливу, а врожайність томатів мали на рівні 30 т/га. Оскільки технологія була доволі трудомісткою, вирощували томати у невеликих обсягах: почали з 2–3 га, а потім дійшли до 8. На решті земель сіяли зернові, соняшник, садили кавуни й дині. Тоді, у 2000–2001 роках, овочівники Півдня України знали чи не єдину систему крапельного зрошення — “Ті-тейп”: конкурентів їй майже не було. Ціни “Ті-тейп” тримала на високому рівні: 2–2,5 тис. доларів за гектар облаштованого поля. Але у 2001 році на ринок України почалося входження фірми “Євродрип”. Щоб відвоювати собі місце під українським сонцем, вона запропонувала фермерам нижчі ціни. Успіх не забарився: протягом трьох років ця фірма зрівнялася за обсягами продажу з “Ті-тейп”, а ціни на ринку впали більш ніж удвічі.

Отож, ми собі обрали більш дешевий “Євродрип”. Для придбання зрошувальної системи на 10 га довелося заставити два житлові будинки — свій і батьківський, а також трактор і автомобіль. Під заставу банк дав 6 тис. доларів, проте й цього було мало, бо система коштувала 10 тис.: отож, вартість облаштування 1 га зрошуваного поля потягнула тоді на тисячу “зелених”. Тепер ціни дещо нижчі: гектар уже “вписується” у 800 доларів.

У принципі, функціонально “Євродрип” і “Ті-тейп” не відрізняються. Усі комплектуючі — трубки, фільтри — є ідентичними, хіба що мають різне маркування. Найважливіший елемент системи — крапельна трубка. Вона випускається у різних варіантах: однорічна, багаторічна, з різними проміжками між крапельницями. Я віддаю перевагу багаторічній трубці: вона не на багато дорожча за однорічну, проте використовувати її можна три роки. Щоправда, однорічна має свої переваги. Після використання її утилізують, багаторічну ж треба змотати, а потім зберігати протягом зими. Якщо наступного сезону конфігурація полів змінюється, треба змінювати довжину крапельних трубок, тобто різати і з’єднувати їх наново: це пов’язано із затратами часу і коштів.

Із застосуванням крапельного зрошення прибутковість нашої праці підвищилася. За арикового поливу великі трудозатрати йшли на підживлення нітроамофоскою, забезпечення протоку води. За крапельного зрошення більше стали витрачати на матеріально-технічну частину. Крім того, добрива купляємо якісніші і дорожчі. Проте процеси підживлення і поливу значно спростилися і подешевшали: все це може забезпечувати одна людина. У цілому ж з переходом на крапельне зрошення собівартість помідорів у мене зросла. Але зросла й урожайність. А за рахунок збільшення обсягів виробництва, їх стабільності загальна прибутковість збільшилася.

Наступного року на зрошуваному полі плануємо, крім томатів, посадити ранні овочі. Думаю, вони можуть дати більшу рентабельність, аніж томат, проте до кожної культури треба ще знайти підхід.

Наталія Пшець, агроном-консультант “Сканагрі”:
— Є у районі і такі фермери, які працюють з однорічною трубкою і щороку її міняють. Трапляються випадки, коли однорічну трубку використовують по кілька років, проте це характерно, здебільшого, для невеличких полів і городів. Адже на великих площах контролювати стан кожного метра трубки і оперативно її ремонтувати дуже складно. Для серйозних фермерів це не хобі, а бізнес, і якщо в полі десь день-два вода не покрапає, то це позначиться на кінцевому фінансовому результаті.

У Скадовському районі нині є різні системи крапельного зрошення: грецька “Євродрип”, американська “Ті-тейп”, ізраїльська “Нетафім”, італійська “Симпласт”. Першою з них з’явилася в Україні “Ті-тейп”. На початку своєї діяльності вона гаряче пропагувала технологію, згідно з якою трубку треба закопувати в грунт. Тож і ми спочатку так робили: закопували трубку, а потім з великими труднощами її витягували, адже коріння томату доволі міцне. Ще один момент: з кінця серпня полив припинявся, а вибирання помідорів тривало ще протягом вересня-жовтня. Можете собі уявити, наскільки за цей час грунт ущільнювався! Ми підорювали ту трубку, ніби цукрові буряки, два роки витягували її шматками. А різниці в урожайності... Закопуючи трубку, ми одержували 80 т/га, зверху вона лежала — ті самі 80 т/га. До того ж, у грунті трубка більше пошкоджується шкідниками: дротяник “лупить” її зі страшною силою! Ми робили кілька протруювань лише для того, щоб зберегти трубку від грунтових шкідників. А якщо вона лежить на поверхні, її стан авжди видно, відремонтувати — легко. І та ж таки “Ті-тейп” нині вже не рекомендує своїм клієнтам трубку закопувати.
Важливо, щоб на трубці було правильно встановлено відстань між крапельницями. Вона має бути такою, аби волога і розчинені в ній поживні речовини потрапляли до коріння. Мені відомий випадок, коли господарство у Каховському районі придбало трубку з відстанню між крапельницями 50 см і змушене було від неї відмовитися: адже для того, щоб змочені ділянки грунту зімкнулися, потрібна була велика ширина замокання, і далеко не вся волога йшла до коріння культури. Це призводило до перевитрат поживного розчину. Отож, оптимальна для томатів відстань між крапельницями — 30 см.

Коли фермер робить капітальні затрати на крапельне зрошення, він свідомо йде на збільшення собівартості продукції. Але виграє він в іншому: вдвічі-втричі збільшується віддача гектара, зводиться до мінімуму кількість бракованих плодів, з’являється можливість планувати врожай. У фермерів-”крапельників” помідор виростає дуже якісний, лежкий, транспортабельний, має гарний товарний вигляд — тому й ціна на нього завжди вища, і беруть його краще.

До речі, в Україні крапельне зрошення застосовується давно: на виноградниках — з 1974 року. Система тоді була дещо інша: трубку підв’язували до нижнього дроту шпалери, і вода звідти крапала на землю. Цей принцип зрошення був поширений на значних територіях, усе було продумано, випробувано і давало непогані результати. Потім виноградники знищили, з ними зникли і системи зрошення. Закордонні ж фірми цей принцип перейняли і тепер продають нам наші ж технології за великі гроші.

Анатолій Артеменко, фермер:
— У нас в районі застосовують переважно систему “Євродрип”, проте з “Ті-тейп” вона майже не різниться — лише типом крапельниць. У першої крапельниця приклеєна зсередини трубки, в другої — вмонтована в її стінку. За функціональністю і доглядом обидві системи однакові, у процесі експлуатації жодної різниці не відчувається. При наявності у поливній воді забруднень чи солей крапельниці однаково блокуються і там, і там. За ціною також особливої різниці на сьогодні немає.

Але якщо з-поміж цих двох систем вибирати, то для нашого регіону краще придатна “Євродрип”. Офіс фірми близько — у Каховці. Якщо трапиться якась проблема, їхня людина протягом доби приїде й усуне неполадки. З “Ті-тейп” дещо складніше: фірма базується в Одесі і консультує здебільшого по телефону. Отож, якщо вибирати — я вибиратиму швидший сервіс.

Крім того, я звертаю увагу на те, якою апаратурою комплектується система, як працює управління редукторами. Зрозуміло, якщо вам продадуть двоходові редуктори, то їх доведеться під час кожного поливу регулювати; а з триходовими — відрегулював “пілот”, і він тримає заданий тиск: хоч дві атмосфери в магістралі, хоч п’ять — у трубці все одно піватмосфери. Її не рве, штуцери не зриває. У тих, хто займається реалізацією крапельних систем, є і такі редуктори, і такі, проте замовник сам повинен розібратися і вибрати — кому що по кишені.

Інтерв'ю
Щороку дистриб’юторам українського аграрного ринку стає дедалі важче працювати. Вони вимушені переглядати своє ставлення до процесу дистриб’юції, трансформуватися із просто продавців матеріально-технічних цінностей (МТЦ) у постачальників... Подробнее
Наразі багато країн світу шукають спосіб, як поліпшити екологічні умови та знайти нові джерела енергії. Одним із рішень цієї глобальної проблеми є вирощування унікального дерева, яке вже відоме у всьому світі під назвою «павловнія». Це... Подробнее

1
0