Спецможливості
Архів

Досвід і практика зорянської “академії”

05.06.2008
947
Досвід і практика зорянської “академії” фото, ілюстрація

Уже понад 50 років очолює агрокорпорацію “Зоря” Рівненського району Рівненської області Володимир Антонович Плютинський. Він зумів разом із колективом не зрадити хліборобській долі, залишаючись керівником-організатором навіть тоді, коли інші зупинилися. 

 

Під керівництвом цієї досвідченої вольової людини, яка вчиться сама і заохочує інших, у нинішні непрості часи корпорація “Зоря” будується, створює нові виробництва, збільшує поголів’я худоби, дбає про ефективне використання землі, підвищення її родючості.

Про все це свідчать стрічки кінофільмів, сторінки книг, а головне, вдячні відгуки тих, хто приїздив до зорянської “академії” за досвідом і порадою. Серед них були й ми, науковці різних за напрямами науково-дослідних установ УААН, що приїхали в господарство на прохання Володимира Плютинського, аби разом із спеціалістами господарства розробити програму соціально-економічного розвитку ЗАТ Агропромислова корпорація “Зоря” на перспективу (2005 рік).

За розпорядженням президента УААН М. В. Зубця і під безпосереднім керівництвом першого віце-президента академії В. П. Ситника таку програму було розроблено . Засноване товариство у 1998 році й розташоване у перехідній зоні Лісостепу в Поліссі (села Зоря, Грабів, Орисів, Білів, Дерев’яне, Олишва, Новостав, Сморжів, центральна садиба — у с. Зоря) і має сприятливі грунтово-кліматичні умови для вирощування всіх сільськогосподарських культур, районованих у цій зоні. У корпорації працює 910 осіб. Земельний пай становить 1,5 га на колишнього члена КСП “Зоря комунізму”. Кожен власник уклав угоду з корпорацією щодо надання в оренду землі терміном на 10 років. Орендна плата становить 1% вартості землі. По закінченні року на бажання орендодавців виплату орендної плати здійснюють грішми та натурою.

Соціально-економічний стан господарства має тенденцію до поліпшення. Так, за 1998–2000 рр. істотно зросли обсяги господарської діяльності підприємства. Про це свідчить збільшення валюти балансу з 13736,6 тис. грн на початку 1998 р. до 61643,3 тис. грн на кінець 2000 р., або мало не в 4,5 раза. Виручка від реалізації продукції підвищилася з 3332,7 тис. грн до 11316,5 тис. грн, а чистий доход — з 214,6 тис. грн до 1420,0 тис. грн. Рівень рентабельності виробництва продукції рослинництва у 2000 р. сягнув 32%, а тваринництва — 25%. Виробництво майже всіх видів сільськогосподарської продукції було рентабельним.

Між засновниками укладено угоду про створення закритого акціонерного товариства. Загальними зборами акціонерів затверджено Статут закритого акціонерного товариства “Агропромислова корпорація “Зоря”.

Статутний фонд товариства становить 50 217 460 грн. Він створений за рахунок майнових внесків в обмін на акції товариства і поділений на 5 021 746 простих іменних акцій номінальною вартістю десять гривень. Товариство є власником майна, не тільки переданого йому засновниками, а й одержаного в результаті його фінансової господарської діяльності.

Внутрішньогосподарська структура виробництва свідчить, що агропромислова корпорація є багатопрофільним підприємством. Одинадцять підрозділів містить організаційна структура. Вони наділені правами виробничої самостійності. Зокрема, тракторний парк, автопарк, племзавод, механізований тік, елеватор, комбінат громадського харчування та торгівлі, м’ясокомбінат, “Агронива”: Зорянське відділення, Дерев’янське відділення, Білівське відділення, філія в Сухівці.

Крім того, орендні підприємства: свинокомплекс, очисні споруди, служба зв’язку, будівельний комплекс. У складі центральної служби — адміністрація (бухгалтерія, кадри); служби: газова і енергетиків; спорткомплекс; фірмові магазини; охорона; Будинок культури; склад ПММ, оздоровчо-лікувальний комплекс. Загальні збори акціонерів є вищим органом управління корпорації. Управління здійснюється правлінням. До його складу обрано 19 членів, у їх числі голова, два заступники, головний бухгалтер і п’ятнадцять членів. Згідно з рішеннями, ухваленими правлінням, голова видає накази та інші розпорядження щодо діяльності корпорації.

Забезпечення кадрами задовільне. Усього населення — 9 тис. чоловік, працездатних дорослих — 4 тис., дітей до 18 років — близько 3 тис., пенсіонерів — 2 тис. Керівників і спеціалістів — 50 осіб. Агрономічну службу очолює головний агроном Василь Шекель.

Нині виробництво конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції можливе лише на основі всезростаючої культури землеробства, оптимального розміщення, набору та співвідношення польових культур у системі сівозмін. Оптимізація структури посівних площ. Завданням системи землеробства є раціональне використання землі, відновлення і підвищення родючості грунту, створення сприятливих агротехнічних та організаційних умов для одержання високих урожаїв за найменших витрат праці та коштів на одиницю сільськогосподарської продукції. Значна увага приділяється оптимізації структури посівних площ і сівозмін. Основним завданням землеробства у господарстві було і залишається виробництво зерна продовольчого (озимої пшениці) і фуражного, особливо фуражних культур (кукурудзи, ячменю, гороху), сировини цукрових буряків і кормів. Крім цих культур, вирощують просо, гречку, картоплю тощо.

Значну питому вагу мають також і кормові культури: багаторічні та однорічні трави на зелений корм і сіно, кукурудза на зелений корм і силос, коренеплоди тощо.  У господарстві є сприятливі умови для впровадження післяукісних і післяжнивних культур. У 2002 році перевага надається також зерновим культурам, які в структурі посівних площ займають 62,8% землі в обробітку. Зокрема, озима пшениця — близько 39%, ячмінь — 6,3, кукурудза на зерно — у межах 9–10, горох — 4,6, цукрові буряки — 5,7, кормові культури — 16,3%. Серед кормових культур чільне місце належить кукурудзі на зелений корм і силос, багаторічним травам, культурним пасовищам і сінокосам. У перспективі у 2005 році землекористування господарства розшириться до 10000 га завдяки орендним та іншим землям (табл. 2). Структура посівних площ передбачає значні площі зернових культур — 6000 га, або 60%, великою мірою зміниться співвідношення і набір культур зернової групи. Тут основні площі відводяться під озиму пшеницю — 3000 га (30%) та кукурудзу на зерно — 2000 га (20%), у тому числі 1000 га (10%) — на товарне зерно і 1000 га (10%) — на насіння. Ячмінь, горох, овес висіватимуть на 1000 га (10%). Цукрові буряки займатимуть 400 га (4%), озимий ріпак — 500 га (5%). На 3000 га (30%) висіватимуть кормові культури, з них кукурудзу на силос і зелений корм — на 1500 га (15%), багаторічні трави — на 1200 (12%), однорічні трави — на 150 (1,5%), кормові буряки — на 150 га (1,5%). У кормовій групі культур, залежно від типу годівлі тварин, набір і співвідношення культур можуть бути іншими. Зокрема, площі під багаторічні трави розширені до 1950 га, під кукурудзу на силос і зелений корм — скоротяться до 870 га, під однорічні трави — залишаться в межах 180 га. За такої структури посівних площ і відповідних цін вартість валової продукції (ВВП) рослинництва становитиме 10664 тис. грн. Грунтове агрохімічне обстеження сільгоспугідь проведено Станцією хімізації в 1997 році. Встановлено всього 9 типів грунтів і 71 різновид. Найпоширеніші грунти — чорноземи опідзолені сильнозмиті легкосуглинкові, дерново-підзолисті глинисто-піщані на піщаних відкладеннях та чорноземи опідзолені середньозмиті легкосуглинкові. На полях господарства введено чотири польові, одну кормову лукопасовищну, одну польову грунтозахисну сівозміни, пасовища та сінокоси. Крім того, будуть введені сівозміни у приєднаній до господарства Суховецькій філії та на орендних землях. Прийняті раніше довгоротаційні сівозміни трансформуватимуться в короткоротаційні з щорічним корегуванням та удосконаленням. Проводиться щороку укладання культур у полях кожної сівозміни, складаються ротаційні таблиці. Структуру посівних площ у цих сівозмінах, набір і співвідношення культур наведено в таблиці 3. Відповідно до розробленої структури посівних площ проведено укладання культур у полях кожної сівозміни на 2002 рік з урахуванням розміщення сільськогосподарських культур за попередні роки, як це показано на прикладі польової сівозміни №2 (табл. 4). З урахуванням ринкових умов відбувається і вдосконалення сівозмін, які за науково обгрунтованого розміщення сільгоспкультур у полях сівозмін мають забезпечувати виробництво не лише конкурентоспроможної продукції зерна, сировини технічних культур, а й виробництво кормів для громадського тваринництва. Концепція раціоналізації землеробства, яка стає світовою тенденцією його розвитку, визначає тут особливий статус сівозміни, висока продуктивність якої досягається на основі сприятливої сумісності культур і максимального використання біологічних ресурсів. Крім продуктивності, на сівозміну як систему землеробства покладається важлива фітосанітарна функція. Перераховані вимоги найкраще задовольняються в такій сівозміні, де структура культур дає можливість здійснити їх чергування за принципом плодозміни, коли послідовно поєднуються різні у біологічному відношенні культури (зернові колосові, бобові, просапні, багаторічні трави, добре сумісні щодо вимог до попередників). Добір кращих попередників забезпечується за оптимальної концентрації різних культур у сівозміні. Деякі з них, насамперед, найчутливіші (самонесумісні) проявляють негативну реакцію не тільки за повторного вирощування, а й частого повернення на попереднє місце. Тобто насичення сівозмін такими культурами обмежується мінімально допустимим періодом повернення. Дуже чутливі люпин, льон, соняшник, капуста, конюшина, люцерна. Недоцільно послідовно поєднувати різні бобові культури, розміщувати пшеницю після ячменю, овес після ячменю і буряки після ріпаку і навпаки тощо.

Розміщення культур після кращих попередників ускладнюється в спеціалізованих сівозмінах, яким важлива висока концентрація окремих культур. У таких випадках потрібний розумний компроміс, що дає змогу забезпечити стійку продуктивність агросистеми: допустима насиченість, яка забезпечує потрібну періодичність чергування вимогливих культур, правильне поєднання їх за сумісністю, додаткові заходи, що поліпшують чергування (проміжні посіви, внесення мінеральних добрив, сидератів тощо). Наприклад, у разі потреби в сівозміні можна мати 75–100% зернових, правильно поєднуючи з озимими (20–30%) кукурудзу, ячмінь, овес та інші культури без зниження їх продуктивності.

До профілактичних заходів належить також застосування підвищених доз органічних добрив, побічної продукції, періодичне виведення полів під пар або залуження. Найближчим часом протягом 2002–2003 рр. слід провести нове землевпорядкування з введенням і поступовим освоєнням 4–5-пільних сівозмін з таким орієнтовним чергуванням: горох — озима пшениця — кукурудза — ячмінь, овес багаторічні трави — озима пшениця — кукурудза — ячмінь, овес + багаторічні трави; горох — озима пшениця — кукурудза — кукурудза; горох — озима пшениця — цукрові буряки — кукурудза — кукурудза, ячмінь, овес; гречка — озима пшениця — кукурудза — ячмінь тощо. Особливо це стосується щойно приєднаних і взятих в оренду земель. Враховуючи ерозійну небезпечність регіону для ведення землеробства, слід покласти край руйнуванню грунтів і широко використовувати систему грунтозахисних сівозмін з вилученням з орних земель усіх сильно змитих і розмитих грунтів із переведенням їх до категорії, що підлягає залісненню або ж постійному залуженню. При введенні короткоротаційних сівозмін значення сівозмінного фактора настільки зростає, що за агротехнічною ефективністю він не поступається, а за економічною — навіть перебільшує такі заходи, як оновлення сортів, зміна технологій обробітку грунту. Відновлення родючості грунтів і заготовлення органічних добрив
Підвищення родючості грунтів є конче потрібною основою для запровадження раціонального використання місцевих грунтово-кліматичних ресурсів, засобів інтенсифікації у системі сівозмін. Фізичні та агрохімічні властивості орних земель визначаються не лише генетичними наслідками їх походження. У сівозміні вони змінюються під впливом вирощування сільськогосподарських культур і агротехнологій. Принцип правильної плодозміни складається з чергування культур, що використовують, з одного боку, родючість грунту, а з іншого, — сприяють його відновленню. У правильній сівозміні відкриваються можливості для регулювання водного режиму, кругообігу органічних і поживних речовин у системі грунт — рослина, фізичних режимів. Внесення мінеральних добрив і гною свідчить, що їх кількість останнім часом значно зменшилась. Цьому питанню нині приділяється велика увага, і об’єми внесення відновлюються. Тому в господарстві все робиться для того, щоб максимально використати реальні можливості для збільшення нагромадження, правильного збереження та внесення органічних добрив. Тут є реальні можливості, виходячи з кількості поголів’я, збільшити виробництво і внесення органічних добрив. Крім того, планується заготовляти по 15 тис. т торфу щороку. При цьому дотримуються технології приготування, кагатування, збереження органічних добрив. Зокрема, компости: по свинокомплексу — 1 т рідкого гною + 0,5 торфу + 200 кг подрібненої соломи; Дерев’яне, Білів — 1 т соломи + 1 т торфу + 1 т гноївки з молочного комплексу. Кагати формуються масою 1,5 тис. т. Виходячи з кількості поголів’я тварин (станом на 1.01. 2001 року кількість ВРХ — 3522 гол., свиней — 1966 гол.), є можливість щороку виробляти понад 50 тис. т органічних добрив і вносити близько 18–20 т/га ріллі. Із запланованої кількості зернових культур із площі зернових близько 200 га заорюватиметься побічна продукція озимої пшениці, гороху, гречки, стебел кукурудзи. Щороку на площі близько 300 га вирощують на сидерат післяукісні й післяжнивні посіви (редька олійна, гірчиця тощо). У системі сівозмін запроваджуються передові агротехнології під кожну польову культуру, особливо це стосується зернових культур, оскільки основою продовольчого і фуражного фондів, визначальним чинником розвитку інших галузей є виробництво зерна. Зростання виробництва зерна в господарстві пов’язане з інтенсифікацією технологічного процесу вирощування, спрямованого на підвищення продуктивності, поліпшення якості зерна і зведення нанівець його втрат від бур’янів, хвороб і шкідників за умов збереження екобезпеки довкілля. Насамперед це стосується таких зернових культур, як озима пшениця, озимий ріпак, ячмінь, овес, горох, кукурудза на зерно тощо, а також технічних і кормових культур. Освоєння новітніх технологій потребує мінімального обробітку грунту, використання комплексних і широкозахватних грунтообробних агрегатів після попередників, строків внесення мінеральних добрив з урахуванням забезпеченості грунту елементами живлення. Належне місце відводиться питанням біологізації. Це використання побічної продукції попередників, проміжних посівів на зелений корм і сидерати, застосування систем інтегрованого захисту посівів від хвороб, шкідників, бур’янів і вилягання. При цьому оптимально поєднуються організаційно-господарські, агротехнічні та хімічні заходи. Під час сівби дотримують строків і способів норми висіву, глибини загортання насіння згідно з вимогами технології. Під час проведення захисту рослин чітко визначена потреба в засобах захисту. Пропонується варіантність вибору різних засобів під польові культури залежно від наявності. Виняткове значення у підвищенні врожайності належить сорту та гібриду. Тому добір їх здійснюється з врахуванням особливостей грунтово-кліматичних умов і є визначальним чинником кожної технології. Заплановано розвивати в господарстві й насінництво сільськогосподарських культур. Враховуючи вищий рівень окупності всіх затрат на насінницьких посівах (порівняно з товарними), а також формування насіння з підвищеними урожайними властивостями за оптимальних умов вирощування з урахуванням сортових особливостей слід: кращі попередники відводити під насінницькі посіви, оптимально і першочергово забезпечувати добривами та засобами захисту, всі агротехнічні заходи виконувати в оптимальний термін. У господарстві доцільно мати насінницькі ділянки з урахуванням висіву на товарні цілі зернових культур не нижче ІІ репродукції та загальної площі посіву. Розрахунки норм висівання насіння в кілограмах проводити з урахуванням сортових особливостей та рекомендованих норм для зони: озимої пшениці — 4,5–5,5; ячменю — 4,5–5,0; вівса — 4,5–5,0; гороху — 1,2–1,4 млн схожих насінин на 1 га. При підборі сортів варто враховувати, що якнайповніше реалізувати генетично закладені властивості сорт може за наявності та створення для нього відповідних умов. Для вирощування зерна озимої пшениці з високими показниками якості потрібно у виробництві використовувати цінні та сильні сорти. За умов близьких за рівнем урожайності сортів інших культур перевагу потрібно надавати сортам із кращими показниками якості вирощеної продукції. У господарстві слід впроваджувати тільки сорти та гібриди сільськогосподарських культур, що районовані та визнані перспективними для даної зони. Організація системи кормовиробництва проводитиметься з урахуванням росту кількості поголів’я. Для зменшення транспортних витрат виробництво кормів зосереджуватиметься у прифермських кормових сівозмінах. Значне місце у кормовій групі відводиться кукурудзі на силос і багаторічним травам, бо вирощування останніх зумовлене найменшими витратами паливно-мастильних матеріалів і найнижчою їх собівартістю. Кукурудза забезпечує найвищий вихід обмінної енергії з 1 га, а також потребує великих затрат сукупної енергії — 23–25 ГДж/га. Збільшити виробництво корму з кукурудзи можна підвищенням продуктивності завдяки інтенсифікації — внесенням органічних і мінеральних добрив та вирощуванням її у сумішках із соняшником чи редькою олійною. Для забезпечення збалансованої годівлі важливо не тільки у весняно-літньо-осінній період, а й у стійловий налагодити технологію заготівлі, закладання у сховище та зберігання і використання консервованих і зневоднених кормів. На кінець 2005 року в господарстві створюється високопродуктивне племінне стадо української чорно-рябої молочної породи в кількості 2500 корів із надоєм 5000–5500 кг на корову. Формується племінний завод свиней великої білої породи. Усього за рік отримуватиметься 7200 поросят, які формуватимуться у технологічні групи за віком. Крім того, планується щорічне утримання 120 робочих коней і вирощування 70000 курей-бройлерів. Для забезпечення отримання надоїв 5000–5500 кг молока від корови на рік, 800–900 г середньодобових приростів великої рогатої худоби, 500–600 г середньодобових приростів свиней та 30–35 г середньодобових приростів курчат у господарстві в певному асортименті слід щороку виробляти достатню кількість кормів: зокрема, 18744 т концентратів, 24157 — грубих кормів, 58603 — соковитих кормів, 47170 т зеленої маси, 836 — незбираного і 2635 т збираного молока та закупити 1793 ц солі і 1567 ц фосфатів. На 01.01.02 р. кількість ВРХ — 3750 голів, свиней — 2893. Валовий доход за 2001 р. — 3325 тис. грн, середньомісячна зарплата — 173 грн, збільшення валютного балансу за 2001 р. — 69374,3. Виручка від реалізації продукції за 2001 р. — до 11169,7 грн. Чистий доход за 2001 р. — 1589,3 тис. Рентабельність у рослинництві — 32%, у тваринництві — 25%. Урожайність культур у 2001 р.: зернові — 35,5–50,2 ц/га, озима пшениця — 39,0–64,2; кукурудза на зерно — 35,6–48,8, горох — 27,2–35,0; ячмінь — 38,0–40,4; овес — 20,8–43,5; цукрові буряки — 308; кукурудза на силос — 244; зелена маса багаторічних трав — 314,1 ц/га. У планах — пошук нових економічно доцільних технологій та економічних механізмів у виробництві, фінансовому менеджменті, маркетинговій діяльності, управлінні корпорацією та вдосконаленні збору, обміну і передачі інформації як зовні, так і між підрозділами корпорації. Створюється маркетингова служба. Діє система обліку і складання щомісячних виробничих звітів за підрозділами. Ставиться мета — створення модельного сільськогосподарського підприємства для вивчення, узагальнення, аналізу та впровадження нових передових технологій у сільському господарстві. 

 

. П. Бойко,
завлаб сівозмін, д-р с.-г. наук, професор,
Н. Коваленко,
канд. с.-г. наук, ст. наук. співробітник,
Інститут землеробства УААН,
В. Польовий,
директор, канд. с.-г. наук,
М. Панасюк,
аспірант, Рівненська обласна
с.-г. дослідна станція
 

Інтерв'ю
Важливим елементом сучасних технологій вирощування кукурудзи є інтегрована система захисту посівів від шкідливих організмів, чільне місце в якій займає боротьба з бур’янами. Адже бур’яни є одним з основним чинників зниження врожайності та... Подробнее
Федір Шумейко, головний інженер ФГ «Агро Хорс»
Коротка дискова борона Heliodor 9 від LEMKEN – найлегша дискова борона в продуктовій лінійці компанії. Діаметром дисків цього агрегату становить 510 мм. Серед особливостей агрегату слід відмітити його маневреність, технологічність та... Подробнее

1
0