Монстри від АПК — за копійчану соцдопомогу селу викачують із буковинської землі мільярдні прибутки

Порівняно недавно кампанію таких монстрів АПК у Чернівецькій області «ощасливив» якійсь «Інтерконті» (назву змінено редакцією, — БукІнфо) з арабським душком. 

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на bukinfo.com.ua.

Кажуть, керує ним на свій копил хазяїн за тридев’ять земель, аж із Близького Сходу. І хазяйнує той «Інтерконті», що гай шумить. Не дотримуючись сівозміни культур, цей монстр займає поля від краю до краю одними і тими ж монокультурами — ріпаком та соняшником. Воно ніби і добре, бо ці культури також потрібні, а ще й вони вельми прибуткові. Та коли з року в рік «Інтерконті» практикує подібну агротехнологію, то опісля на полях навіть пирій не росте.

А що взамін нашому довірливому селянину? На одному місцевому телеканалі угідливо показали сюжетик, як представник цього агрохолдингу на всі лади розпинався про виконання «соціальної допомоги» селу, де хазяйнує. Наприклад у Сокирянах на мізерні кошти встановили щиток на баскетбольному майданчику, поправили бігові доріжки, аби школярики ніжки не повивихали — ото й вся «допомога». Словом, дупель пусто.

І ні слова про те, чому на тій же Сокирянщині практично вимерла вся бджола. З однієї причини: беручи взяток з десятки разів оброблених хімпрепаратами ріпаків та соняшників, вона масово гине, навіть не долітаючи до вуликів, не розуміючи людської підлості. І сталося це через «господарювання» чванливого «Інтерконті», який розщедрився аж на кільце на баскетбольному щитку в одній з сокирянських шкіл.

А тимчасом порадив би для тямки завітати на вуликове господарство Михайла Штефанка в Сербичанах. Довкола кожного з них — тисячі і тисячі загиблої бджоли, яка опісля взятку на смертельно оброблених для неї ділянках ріпаку та соняшнику вже ніколи на поля не повернеться. Я бачив сльози на очах Штефанка. Для науки добре та повчально було б побачити ці сльози представникам «Інтерконті» на пару з необ’єктивними телевізійниками. Та сюжетик зазняти.

Нема спасіння від цих агрохолдингів і на Вижниччині, де на полях від краю до краю з року в рік сіють ріпаки та соняшники. І так щільно, що в очах миготить та серденько болить. Отож відколи сюди внадилася інша фірма, не менш запопадлива, аніж той «Інтерконті», в річечках та потічках Вижниччини, не те що риба зникла — жаби не квакають. Приміром, у славній річечці Теплиця. До приходу агромонстра, коли поля доглядали колишні господарства, чітко дотримуючись сівозміни культур — ця річечка кішила фореллю, не кажучи про іншу рибну братію.

Та це, можна сказати, півбіди. Адже подібне «господарювання» агрохолдингів призвело й до різкого захворювання онкологією. Гай, гай таки дочекаємось, адже дзвін біди лунає все дужче: від Сокирян до Вижниччини, де в результаті «хазяйнування» монстра від АПК річка Теплиця, яка прибавляє сил Черемошу давно мертвою стала.