Спецможливості
Новини

Названо основні проблеми біоенергетичного ринку України

21.09.2017
1982
Названо основні проблеми біоенергетичного ринку України фото, ілюстрація
Найбільшими проблемами, що заважають активізації використання енергії біомаси, на сьогоднішній день є газове лобі та монополісти на ринку централізованого теплопостачання

Найбільшими проблемами, що заважають активізації використання енергії біомаси, на сьогоднішній день є газове лобі та монополісти на ринку централізованого теплопостачання. Такі висновки оприлюднив голова правління Біоенергетичної асоціації України, радник голови Держагенції з енергозбереження, к. т. н Георгій Гелетуха, виступаючи на семінарі «Перспективи вирощування сировини для біопалива в Україні», пише propozitsiya.com.

Зокрема, Постанова Кабміну № 217 від 18 червня 2014 року, на думку Г. Гелетухи, дискримінує тих, хто виробляє тепло не з газу, а з біомаси. Адже оплата тепла споживачами спочатку йде на загальний рахунок, а потім розподіляється згідно встановленої урядом черги, де постачальники природного газу поставлені першими, а виробники тепла з біомаси опинились останніми. Тому експерт закликає внести зміни до даної постанови.

Привілейоване становище постачальників природного газу закріплює і чинний механізм субсидій на опалення, якими користуються близько половини українських родин: виходить так, що субсидії отримують тільки ті, хто опалює газом.

Суттєвою перешкодою для використання біомаси (деревної стружки, деревних і солом’яних пелет, лушпиння соняшника, кукурудзиння, соняшничиння і т. п.) стає монополізація централізованого виробництва тепла та доступу до тепломереж.

Серед інших проблем Г. Гелетуха назвав складність процедури відведення землі під об’єкти відновлюваної енергетики (для її спрощення Біоенергетична асоціація України вже розробила законопроект № 2529а) та нерозвиненість ринку біопалива. Остання призводить до того, що ті, хто наважився інвестувати в обладнання для виробництва пелет та їх спалювання для цілей теплопостачання або електроенергетики, не можуть зібрати достатньо сировини для стабільної роботи. І в цей же час маса соломи, пожнивних залишків або некондиційної деревини згниває або спалюється просто неба.

Для того, щоб змінити ситуацію, недостатньо напрацювати зв’язки між тими, у кого утворюються рослинні відходи і тими, хто хоче їх використати для виробництва енергії. За словами Г. Гелетухи, зараз спостерігається абсурдна ситуація: лісгосп має право розкидати порубкові рештки (деревина, що не годиться ні для деревообробної промисловості, ні на дрова – Ред.) по території вирубок, має право спалити їх, обігріваючи небо, але не має права продати їх тим, хто може переробити ці відходи на пелети. А не має права тому, що він не може прийняти порубкові решки на баланс: вони не обліковуються і не вказуються в т. зв. лісовому квитку (документі, який дає право на вирубку – Ред.).

Тож обсяги вирубки в Україні становлять лише 50% щорічного приросту деревини, тоді як у країнах Скандинавії - 85-90%. Щоправда, як підозрює експерт, це лише ті обсяги вирубок, що подаються до органів статистики, реальні ж обсяги порубок в Україні значно більші.

За словами фахівців, 70% вирубаної деревини залишається на місці вирубки. А, як зауважує Г. Гелетуха, поки не буде використана найбільш доступна й дешева сировина для виробництва енергії з біомаси - некондиційна деревина і лушпиння соняшника, доти не буде масового інтересу до вирощування так званих енергетичних культур (енергетичної верби, міскантуса, світчграса, тощо).

Тому голова правління Біоенергетичної асоціації України вважає за необхідне внести зміни в Лісовий Кодекс, які б дозволили лісгоспам продавати порубкові рештки, та зобов’язати тих, хто веде вирубку, звозити ці рештки до доріг, щоб хоч так стимулювати бізнес з переробки відходів деревини на пелети.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
Зараз багато говориться про деградацію грунтів. Сайт propozitsiya.com попросив детальніше прояснити суть проблеми і порадити шляхи її вирішення генерального директора Інституту охорони грунтів Ігоря Яцука. І він дав докладне інтерв’ю.   Як... Подробнее
Ольга Вергелес, менеджер проекту CUTIS
Верховна Рада України 14 березня ратифікувала Угоду про вільну торгівлю з Канадою. Тепер, щоб угода набрала чинності, її має підписати президент України, а також остаточно ратифікувати Сенат і

1
0