Спецможливості
Досвід господарств

Як в UkrLandFarming перекрили лазівки злодіям за допомогою телеметрії та систем безпеки

20.10.2017
4902
Як в UkrLandFarming перекрили лазівки злодіям за допомогою телеметрії та систем безпеки фото, ілюстрація

«Бабій так дістав, що красти доводиться відрами», — говорили нечисті на руку співробітники UkrLandFarming про заступника керівника Управління інформаційних технологій компанії Володимира Бабія. На III нетворкінг-конференції AgroTalks DAY у Києві він розповів, яким чином і скільки грошей можна заощадити агрокомпанії за рахунок використання систем телеметрії в агровиробництві, а також поділився досвідом роботи з технологіями моніторингу транспорту Bitrek.

На сьогодні агрокомпанії в своїй роботі стикаються з такими проблемами, як складність контролю великого і різноманітного парку техніки, великі витрати на організацію системи безпеки, а також банальними крадіжками. Для вирішення цих проблем компанія UkrLandFarming застосовує BiTrek.

заступник керівника Управління інформаційних технологій компанії UkrLandfarming Володимир БабійЯк контролюється техніка

До трактора приєднується ряд сенсорів, які передають різні показники до терміналу передачі даних. «Це дає змогу контролювати використання техніки, робити облік і підтверджувати якість робіт. На основі показників підключених сенсорів формується шляховий лист, до якого заноситься інформація про водія, кількість виконаних робіт, використаного палива на конкретне виконання робіт. Шляховий лист в такому випадку отримується не від обліковця, а автоматично від системи», — пояснив В. Бабій.

Остання новинка у циклі захисту даних UkrLandFarming – підключення до точної антени, що дозволяє контролювати маршрут техніки. Один з основних параметрів, що контролюють сенсори — це швидкість. «Певні технічні операції потребують дотримання певної швидкості. UkrLandFarming сіє кукурудзу і соняшник на швидкості не більше 8 км/год. Збирання сої відбувається на швидкості не вище 4 км/год. Якщо швидкість перевищується, агроному автоматично приходить СМС і він бачить, що в нього неякісно виконується робота», — розказав Володимир Бабій.

Кількість підключених супутників, впливає на точність «вимальовування» маршруту машини. «Аналіз підключених супутників дає нам картину глушіння сигналу. Ми розуміємо наперед, коли механізатор-тракторист з метою зловживання хоче заглушити GPS-трекер. Кількість супутників показує нам саме падіння-зростання, тоді ми розуміємо, що щось відбувається не так. І в той же момент можемо відреагувати», — продовжив фахівець.

Ще один суттєвий критерій — живлення трекера.  «Коли живлення GPS-трекера йде з батарейки, це означає, що з часом дані можуть пропасти. Маємо 5–6 годин для оперативного реагування, виправляючи помилки по передачі даних», — пояснив представник UkrLandFarming.

Він додав, що зараз багато агрокомпаній стикаються з «вилітанням» трекерів, коли деякі показники губляться.  Контролюючи кількість супутників і напругу, можна тримати термінал передачі даних постійно на зв’язку, щоб збір даних відбування без прогалин.

Де працювала техніка?

За допомогою датчиків рівня пального можна обліковувати його витрати під час конкретних робіт. «Ми використовуємо підключення всіх тракторів до канів, далі підтягуємо інформацію до бортового комп’ютера. Також враховуються мотогодини, витрачені на роботу. Бо буває, що тракторист-«розумник» разом зі своїм сервісним інженером ставить техніку на відстій, дочікується, поки батарейка в трекера сідає. Потім йде в роботу на інші поля. Повернувшись, знову підключається. А по факту мотогодини назад відмотати неможливо. Вони покажуть, що він «засинав» з 1500 мотогодин, а прокинувся з 1550. Де були витрачені 50 мотогодин? Напевно на полях сусіднього фермера».

Крім того, слідкувати за кількістю відпрацьованих мотогодин необхідно ще й тому, щоб знати, коли потрібно проводити технічне обслуговування, замінювати мастила.

 

Причіпне обладнання

Останні напрацювання агрохолдингу пов’язані з причіпним обладнанням, на яке встановлюються датчики рівня. «Ми розуміємо, коли розкидач порожній, а коли повний. Звичайно, точності до 100 кг досягти неможливо. Проте, використовуючи певні алгоритми, розраховуємо, яка реальна кількість добрив чи ЗЗР вноситься. Адже я можу поставити задачу внести 100 кг нітрамофоски, а механізатор вирішив внести 60 кг, а 40 кг вкрасти. А такі механізми показують нам кількість внесених МТЦ, тож можна бути певним, що в поле пішла необхідна їх кількість. Порівнюючи дані заповнення бункеру з кількістю пройдених гектарів, вираховуємо норму, з якою вносили добрива».

Ще один корисний показник — потужність двигуна. «Оберти демонструють простій техніки. Вона не має стояти на холосту, інакше це в майбутньому викличе проблеми з двигуном. Коли операція, як-то оранка, потребує потужної роботи техніки, мінімальні оберти — це сигнал того, що роботи виконуються неякісно. У майбутньому — це ваш недорід».

Кожна крапля пального враховується

Основний процес, який можна відслідковувати — це прихід, тобто відпуск пального. Це здійснюється як за допомогою як трекер-міток, так і R-Fit картками. «Контролюючи видачу пального на АЗС через наливний покій, видачу з пістолетів, а потім уже в техніці, ви розумієте повний процес». По пальному застосовується норма витрати і контроль від заправки до заправки.

Оскільки проточні лічильники пального досить дорогі (від €400), в холдингу їх не використовують. «Проточники» себе не окуплять. Крім того, буде ментальна проблема з кадрами. Зараз крадуть пальне, але по 5-10 л, за день можуть украсти до 50 л», - пояснив спеціаліст.

Для чого потрібні метеостанції

Ще одна новинка на полях UkrLandFarming — метеостанції.  

«Зараз збираємо аналітику по температурі, в розрізі вологості, аналітику по прогнозу», — пояснює В. Бабій. Прогноз потрібен, щоб розрахувати оптимальний час внесення ЗЗР та поливів. Коли вологи бракує на певній глибині, полив вмикається автоматично. Це мінімізує вплив людського фактора та економить воду. За рахунок більш точних моделей піднімається і врожайність.

Контроль під час посіву

В холдингу використовують сівалки точного висіву з датчиками на кожному сошнику. Підключивши ці датчики до суматора і передавши інформацію за допомогою трекера, легко зрозуміти, як відбувається сівба в розрізі кожного сошника, тобто яка кількість насінин проходить через кожен сошник. «Використовуємо марковане насіння, щоб відділити «свого» від «чужого». На своїх заводах у кожен біг-бег вносимо певну кількість маркованого насіння, що під час проходження через встановлені датчики підраховується, і ми розуміємо, що насіння саме з цього мішка висівається саме в це поле», — поділився Бабій.

Зернятко до зернятка

Найбільше крадіжок відбувається під час збирання врожаю. Систему обліку врожаю в  UkrLandFarming запустили в 2015–16 роках, а цього річ вона була вдосконалена. «Завдяки BiTrek нам вдалося вбудувати «залізо», що включає трекер, модулі на R-Fit, датчики контролю об’єму бункера. Це дозволяє вивантажуватись виключно з використанням певних карток зі своєю аналітикою і формує закритий цикл по системі збирання врожаю. У програмному забезпеченні це виглядає як документ, в якому сконсолідовані усі вивантаження з комбайнів: час, поле, комбайн, водія, кількість літрів, тон — на основі цього будується картина урожайності поля або його окремих ділянок. Ці дані можливо ув’язати з «1С». Далі вантаж переїхав на елеватор, там відбирається проба по натурі, її перевели у літрах нетто, автоматично звірили: скільки завантажились, скільки привезли… Похибка на рівні 800 кг. Але включаючи інші аналітики, можна дослідити, чи мала місце крадіжка врожаю».

Усі можливості для злодійства система не закрила, розказав фахівець. «Але я радий, коли в нас кажуть: «Бабій уже настільки всіх дістав, що примушує керівника підприємства самому залазити до комбайна і відрами відсипати собі пшеницю». Тобто крадуть, але не підводами і не причепами».

Як крадуть?

Охорона чи служба безпеки не допоможе вберегтися від крадіжок, особливо, коли молотять такі культури, як кукурудза, соняшник, переконаний Володимир Бабій. «Чим більша спокуса, тим більше людей в долі. Водій, що везе 60 т насіння, фактично має за спиною 500– 600 тис грн. Скидаючи 3–4 т, він заробляє 10 тис. Тому потрібна незалежна від людини система. Контроль, який забезпечують GPS-навігатори, потрібно використовувати повністю, а саме: порівнювати, що культивували, сіяли, збирали. Якусь частину врожаю без відома агронома і служби безпеки можуть зібрати конкуренти, можливо, навіть випадково».

В 2015 р. в холдингу виявили цікаву систему махінацій: механізатори знайшли «чорну діру» в комбайнах, причому різних марок. «Комбайн можливо включити і вивантажити без подачі живлення на вивантаження. Задіявши механічну частину, крючком зачепити паз на вивантаження, і вивантаження вмикається. В обхід соленоїда можна ввімкнути вивантаження. Цю проблему ми перекрили датчиками контролю об’єму. Коли бункер падає без вивантаження, зрозуміло, що збіжжя зсипається не в ту машину», — так побороли злочинну схему в Управлінні інформаційних технологій.

З’їзди з маршруту з метою висипання зерна можна дослідити за допомогою навігації. «У нас заборонено з’їжджати з вантажем, де б ти не був. Дозволено заїжджати лише на заправку», — підкреслив Володимир Бабій. За його словами, на з’їздах зсипають від 50 кг до 5 т. Останній приклад: використовуючи насосні труби, з машини висмоктали 5 т кукурудзи за 4 хвилини! 

Також часто застосовують схему передачі трекерів в легковий автомобіль. «При передачі прилада в легковий автомобіль з машини зникло 4 т сої. Під час короткої зупинки трекер «засинає», потім прокидається з іншою напругою. Знову зупинка – трекер повертається до звичної напруги. По маршруту рухається не ваша вантажівка, а інша або легковик. Був варіант, коли трекер вийняли з прикурювача на швидкості 40 км/год».

Щоб запобігти нечесним схемам потрібно звіряти дані по посіву, використанню ЗЗР та обмолоту. «Коли за цим слідкують, люди бояться», — підсумував Володимир Бабій.

Для надійної роботи кожен прилад потрібно калібрувати. В UkrLandFarming намагаються застосовувати сенсори, що потребують калібрування лише 1 раз на рік.

 

Світлана Цибульська, s.tsybulska@univest-media.com

Інтерв'ю
Тиждень тому президент Зеленський підписав закон, який назвали законом про земельну децентралізацію. Сайт «Пропозиція» вирішив поцікавитися у завідувача кафедри землевпорядного проєктування НУБіП (колишня УСГА), доктора економічних наук... Подробнее
Богдан Шаповал, директор UFEB
Хто з сільгоспвиробників (навіть невеликих за обсягами виробництва) не мріє експортувати продукцію та отримувати за неї тверду валюту? Порадити кому варто розпочинати експорто-орієнтовану діяльність,

1
0