Індексне страхування для аграріїв: суть та переваги

В Україні спостерігається певна закономірність неврожайності та повної втрати врожаю, а саме – циклічна неврожайність зернових відбувається раз на 4-5 років, а катастрофічні втрати, які здатні призвести до повної втрати врожаю, – раз на 20–30 років. Однак, жодні спостереження й дослідження не дають точної відповіді, коли саме настане та сама ризикова подія.

Забезпечити стабільну роботу АПК покликане агрострахування, зокрема й індексне, яке віднедавна почало запроваджуватися в Україні. Серед тих, хто долучився до його активного поширення, – Проект IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії. Про суть та переваги індексного страхування розповів Максим Назаренко, Національний прес-клуб «Українська перспектива», пише propozitsiya.com з посиланням на agropolit.com.

Основою індексного страхування є певний визначений параметр (індекс). Звідси й походить його назва.

Існує багато різновидів індексних страхових продуктів. Зокрема, можна виділити погодні та «врожайні» – це коли враховується, наприклад, середня врожайність щодо застрахованої культури в межах району, області чи у країні загалом. Індекси вираховують за статистичними даними, зібраними на визначеній території за тривалий період. Наприклад, за 15 років. Такий термін залежить від продукту та наявності необхідних даних.

Індексне страхування передбачає право страхувальника на відшкодування в тому випадку, якщо врожайність застрахованої ним культури впаде нижче від гарантованого рівня. Приміром, деякі страхові компанії можуть його встановити на рівні 70% від багаторічної врожайності даної культури на визначеній території, інколи він буває меншим.

Індексне страхування здійснюється від тих погодних ризиків, які вимірюються певними параметрами. Тому вони обмежені температурою, опадами, силою вітру, товщиною снігового покриву тощо. А от град до цього переліку не потрапляє. Індексом можна застрахувати осінню посуху, неможливість розпочати посів через відсутність опадів чи їхню надмірність.

На відміну від традиційного страхування, індексне не передбачає обов’язкового передстрахового огляду посівів та оцінки понесеного господарством збитку.

Вже зараз можливостями індексного страхування можуть скористатися виробники провідних в Україні сільгоспкультур. До таких, зокрема, належать пшениця, жито, ячмінь, соняшник, кукурудза, цукровий буряк, гречка.

Як зазначає М. Назаренко, індексне страхування передбачає прозорість та виключає суб’єктивні підходи в процесі оцінки. Страхові виплати в разі настання страхових випадків здійснюються на підставі незалежних загальнодоступних метеорологічних даних.

Також індексне страхування значно спрощує оцінку та процеси виплат. Передусім це пов’язано з тим, що відпадає необхідність виїзду страховиків на поля з метою оцінки збитків. Швидкість виплати залежить від обраного параметру (індексу).

Такі підходи до того ж знижують фінансові ризики для банків, які надають сільгоспвиробникам свої кредити. В цілому це створює сприятливі передумови для збільшення фінансування аграрного сектору.

Точно розрахувати індекси доволі складно. Особливо, коли йдеться про погодний індекс. Адже потрібно опрацювати великий масив інформації, яка стосується кількості опадів, кількості посушливих днів тощо.

На жаль, ресурс українського Гідрометцентру обмежений. Він експлуатує лише 164 метеостанції. Часто вони знаходяться на великій відстані від окремих сільгоспугідь, і тому промоніторити ситуацію, яка складається на них або поблизу них, буває непросто.

Серед новацій, на особливу увагу заслуговують синтетичні мережеві дані. Їх надають міжнародні та незалежні провайдери. Дані мають мережеву структуру, оскільки вся територія поділена на певні осередки, кожен із яких має історичні та оперативні дані. Ці дані розраховуються за моделлю, яка ґрунтується на відомостях офіційних метеостанцій, супутників, топографії тощо. Така новація вже приживається в Україні, а індексне страхування її використовує.