Спецможливості
Технології

Хлібні жуки - загроза врожаю зернових культур

12.08.2016
14684
Хлібні жуки - загроза врожаю зернових культур фото, ілюстрація
zdorove pole pshenytsi

Істотної шкоди посівам озимих та ярих хлібів у степовій та лісостеповій зонах завдає комплекс шкідників, серед яких і хлібні жуки, зокрема жук-кузька, жук-красун та жук-хрестоносець.

 

Домінуючим видом фітофагів агроценозу зернових культур є хлібний жук-кузька (фото 1). В останні роки в окремих господарствах втрати врожайності озимих та ярих зернових культур від пошкодження жуком-кузькою становили 20–40%, щороку в середньому недобирають близько 5–10% зерна.

Шкідник Кузька хлібний

Кузька хлібний (Anisoplia austriaca H.) поширений у південно-східних районах Західної Європи, крім північно-західних районів Полісся. Найсильніше шкодить у Південному Лісостепу і Степу (Вінницька, Київська, Полтавська та Харківська області). Жуки щкідники пошкоджують зерно пшениці, жита, ячменю, а їхні личинки — кореневу систему злаків та інших культур.

kyzka hlibnyi1

Тіло хлібного жука завдовжки 13–16 мм, чорного кольору, при цьому голова, передньоспинка і щиток — із зеленуватим металевим блиском, надкрила червоно-бурі, з чорною квадратною плямою біля щитка. Черевце і ноги зеленувато-чорного кольору. Яйце хлібного жука шкідника до 2 мм у діаметрі, біле, овальне. Личинка завдовжки 30–35 мм, біла, С-подібно вигнута, з буро-жовтою головою і добре розвиненими ногами (фото 2). Лялечка хлібного жука вільна, біла, завдовжки 15–17 мм.

Розвивається хлібний жук шкідник упродовж двох років, що обумовлює масову появу шкідника через рік, переважно у парні роки. Розвиток яєць, личинок та лялечок хлібного жука шкідника відбувається у грунті. У перший рік личинки жука шкідника живляться перегноєм і невеличкими корінцями, а на другий рік — вже суттєво пошкоджують підземну частину рослин, що пригнічує розвиток і може стати причиною їхньої загибелі. Личинки хлібного жука шкідника першого року життя зимують у грунті на глибині 30–55 см, другого — 20–45 см. Одна личинка другого року життя може знищити три-п’ять рослин. На полях, заселених личинками хлібного жука-кузьки, відбувається значне зрідження посівів культур, які вирощуються у відповідний період. Заляльковування хлібного жука відбувається наприкінці травня — на початку червня у грунтових колисочках на глибині 10–15 см залежно від вологості грунту. Стадія лялечки триває до двох тижнів.

Жуки шкідники з’являються на посівах під час наливання зерна — з кінця травня (озимі культури) до початку серпня (ярі культури). Так, перші жуки з’являються на пирії, після чого вони перелітають на озимі злаки, а в міру того як твердіють зерна, — переселяються на пізніше достигаючі ярі злаки. Таким чином хлібні жуки шкідники заселяють посіви зернових колосових і живляться зерном у фазах молочної і воскової стиглості. Шкідники найрухливіші у гарячі сонячні години дня, коли літають у пошуках корму, сидять на колосках і живляться. Увечері значна частина їх спускається вниз і ховається під грудками або у щілинах та тріщинах грунту. Самці хлібного жука шкідника живуть від 16 до 24 діб, самиці — 21–35. Яйця самиці починають відкладати через 10–12 діб після появи, розміщуючи їх невеликими купками у вологому шарі грунту на глибині 8–20 см. Кожна самка хлібного жука шкідника може відкласти до 30–40 яєць у два-три прийоми. Найчастіше вони відкладають яйця на ярій пшениці (у північних районах), а також на парах і просапних культурах. Слід пам’ятати, що через 7–10 діб після відродження до 80% самиць хлібного жука шкідника стають статевозрілими, запліднюються та мігрують у грунт для відкладання яєць. Тому для підвищення ефективності хімічного захисту дуже важливо провести цю операцію своєчасно — на початку масового заселення посівів хлібними жуками шкідниками.

Багаторічними дослідженнями встановлено, що наймасовіші розмноження хлібного жука-кузьки спостерігаються у теплі та посушливі роки, тоді як холодні та дощові викликають різкий спад їхньої чисельності.

Шкідник Кузька посівний, або жук-красун

Кузька посівний (A. segetum H.) значно поширений в Україні, високу чисельність відзначено у степовій зоні та в Криму.

Тіло жука шкідника завдовжки 8–12 мм, голова і передньоспинка чорні з зеленим металевим відтінком, надкрила — червоно-коричневі без чорного малюнка. Личинка С-подібно вигнута, завдовжки 30–35 мм, біла, голова жовто-бура.

lichinka kuzky

Зимують личинки в грунті, перетворюючись на лялечку навесні. Жуки шкідники заселяють посіви у фазах цвітіння і наливання зерна пшениці озимої, живляться пиляками, зав’язями і зерном, яке формується. Самки відкладають яйця в грунт на просапних культурах або парах. Личинки жука шкідника пошкоджують коріння, розвиваються 10 місяців.

Шкідник Жук-хрестоносець

Жук-хрестоносець (A. agricola Poda.) поширений повсюдно, частіше — на Поліссі та в північній частині Лісостепу. Він пошкоджує зерно пшениці, жита, ячменю, а личинки — кореневу систему зернових злаків.

Тіло жука завдовжки 10,5–13 мм, чорного кольору з зеленувато-металевим відтінком, надкрила буро-жовті з чорним малюнком у вигляді хреста. Цикл розвитку — як у кузьки хлібного.

Шкідливість жуків шкідників

Шкодять як жуки, так і личинки. У фазі наливання жуки шкідники вигризають внутрішню частину зерна. Під час дозрівання вони виїдають ендосперм із боків, ближче до зародка. Таке зерно під час обмолоту потрапляє у відходи. Зріле тверде зерно жуки не пошкоджують, а вибивають із колоса. Один жук шкідник протягом життя з’їдає 7–8 г зерна. Але ще більша шкода від хлібного жука-кузьки у тому, що, розшукуючи м’які зерна, він вибиває уже затверділі; таким чином він здатен знищити 9–10 колосків, або 50–90 зерен (фото 3). Підраховано, що за масової появи жуків шкідників втрати становлять понад 100 кг/га зерна. Мінімальні втрати врожаю зерна на одному гектарі посівів за наявності на 1 м2 поля одного жука шкідника становитимуть 40–50 кг, трьох жуків — 120–150, десяти — 400–500 кг. В умовах затримки збирання урожаю втрати зерна можуть збільшитися у два рази. За чисельності понад 10 жуків і середньої густоти посіву до 250 стебел на 1 м2 втрати врожаю зерна досягають 50%. У сприятливі роки по краях полів концентрація жуків шкідників може сягати 60–100 особин на 1 м2. Личинки жука харчуються коренями та проростками злаків, що може викликати сильне зріджування сходів.

Urazennya kuzkou

Заходи захисту від хлібних жуків шкідників:

  • Яровизація та ранні строки сівби ярих культур.
  • Проведення глибокої оранки (щоб позбавитись від личинок жука шкідника), перед цим — обов’язкове лущення стерні.
  • Застосування міжрядного обробітку грунту на глибину 9–12 см (наприкінці травня — на початку червня) для знищення личинок і лялечок жука. У вологі роки міжрядний обробіток грунту проводять на глибину 8–10 см, у посушливі — 12–14 см та глибше.
  • Передпосівна обробка насіння інсектицидами, внесення аміачної води та безводного аміаку в грунт для знищення личинок жука шкідника.
  • Не допускати забур’янення полів, застосовувати гербіциди для знищення небажаної рослинності з метою зменшення площі харчування.
  • На початку воскової стиглості необхідно проводити швидке роздільне збирання, підбираючи валки.
  • Застосовувати інсектицидні обробки посівів у разі перевищення порогу шкідливості (3–5 дорослих особин на 1 м2), починаючи з крайових смуг. Рекомендовано суміші фосфорорганічних інсектицидів з піретроїдами за половинних норм їхньої витрати. Обираючи інсектицид для боротьби з жуком-кузькою, потрібно визначитись, який із дозволених (згідно з Реєстром) препаратів є найприйнятнішим для застосування у тій чи іншій грунтово-кліматичній зоні із забезпеченням високої біологічної та економічної ефективності не лише проти жука шкідника-кузьки, але й проти комплексу інших шкідників.

Отже, вибір препаратів для захисту зернових колосових від хлібних жуків шкідників повинен проводитись із розрахунком різних чинників: початкової токсичності препарату, тривалості його захисної дії, персистентності, фізіологічного стану популяції, чисельності фітофага, фенофаз рослини, погодних умов.

 

І. Ниска, В. Петренкова, Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН

Інтерв'ю
Коли на землі буде впевнений власник, який міцно стоїть на ногах, він дбатиме про її благополуччя, сприятиме збагаченню рідного краю. Опорою для розвитку села є сільгоспвиробники середнього рівня, сімейні фермерські господарства. З початку... Подробнее
Олександр Карпенко, директор із маркетингу та технічної підтримки компанії «Адама Україна»
Агрохімічний ринок в Україні нібито великий з чималою кількістю учасників, але водночас усі одне одного знають, і події, які відбуваються на ньому, дуже швидко стають темами для активного обговорення.

1
0