Глобальні тенденції проходять повз Україну, - FAO

Світова торгівля плодоовочевою продукцією становить у фізичному виразі $160 млн т, а у грошовому – $180 млрд, на Україну припадає лише частка відсотка від цього обсягу. Такі дані озвучив економіст інвестиційного центру Всесвітньої організації з продовольства при ООН (FAO) Андрій Ярмак на 13-й міжнародній конференції «Овочі та фрукти України», що проходить у Києві з 29 листопада по 1 грудня, повідомляє propozitsiya.com.

За його словами, Україна єдина в Європі за останні 5 років знизила експорт плодоовочевої продукції. Причини цього відомі багатьом: ембарго з боку Росії, на яку традиційно припадала левова частка нашого експорту. Втім, і без ембарго РФ скоротила плодоовочевий імпорт удвічі за останні 3 роки через зниження споживання.

Експерт відзначив, що міжнародна торгівля овочами відбувається переважно між сусідніми країнами, тоді як торгівля фруктами – часто-густо є міжконтинентальною. Тому якщо Україна хоче підкорити міжнародні ринки, варто розвивати експорт фруктів, на який припадає 61% усієї світової плодоовочевої торгівлі.

Найбільш привабливим, за його словами, на перший погляд здається ринок Європи – вона щорічно імпортує плодоовочевої продукції на $31 млрд. Проте найшвидше – на $2,2 млрд/рік – росте імпорт цієї продукції в Азію. Та й африканський ринок стає все цікавішим: попри те, що цей континент залишається нето-експортером плодоовочевої продукції, імпорт тут росте швидше, ніж експорт. При цьому, як розповів А. Ярмак, зростає популярність екзотичних для Африки і звичних для нас фруктів, наприклад, яблук. Утім, на різних континентах споживачі віддають перевагу різним сортам. «От де б українцям знайти свою нішу в умовах російського ембарго!» - привернув увагу українських плодоовочівників А.Ярмак.

Він пожалкував, що нині найбільшу вигоду від зростання імпорту в Азію і Африку отримують Латинська Америка і ПАР. І. А.Ярмак попереджає, що українців можуть обійти навіть центральноазіатські країни, які останніми роками перетворились на нето-імпортерів овочів і фруктів і у фаховому середовищі виступають прикладом примітивних технологій. І все через те, що глобальні тенденції поки що не сприймаються українськими плодоовочівниками.

Як приклад А. Ярмак навів тенденцію роботизації і точного землеробства, через яку країни з дешевою робочою силою втрачають свої конкурентні переваги. Або ж тенденцію продажів через Інтернет, на які в Південній Кореї припадає вже 12% обсягу торгівлі продуктами харчування. «Навіть зростання частки відсортованої та упакованої плодоовочевої продукції, що спостерігається у світі, поки що слабко виражене в Україні», - пожалкував економіст інвестиційного центру Всесвітньої організації з продовольства при FAO.