Фінансове забезпечення сільськогосподарських підприємств

Дослідження фінансового забезпечення підприємств АПК, у тому числі сільськогосподарських товаровиробників, свідчить про те, що вони здебільшого працюють за рахунок власних ресурсів. Хоча частка самофінансування господарської діяльності значна, проте її недостатньо для забезпечення всіх потреб. Досвід різних країн підтверджує, що для забезпечення розширеного відтворення, сільськогосподарські підприємства використовують залучені фінансові ресурси, серед яких значне місце займає державна підтримка. Оскільки аграрний бізнес має певні особливості, це накладає відбиток на інструменти накопичення та використання фінансових ресурсів у цьому секторі економіки.

Інвестиції сільського господарства

В умовах нарощування обсягів виробництва сільськогосподарської продукції інвестиційна активність у сільському господарстві України залишається низькою.

За офіційною статистикою, у 2014 році в галузь було залучено 8,6% капітальних інвестицій від загальних вкладень в економіці України. В умовах експортної орієнтації сільського господарства галузі вкрай не вистачало фінансових ресурсів, що позначалося на технічному оснащенні виробництва, обсязі внесених добрив, використанні засобів захисту рослин та загалом на дотриманні норм технологічного процесу. У 2014 році рівень технічної оснащеності сільськогосподарських підприємств в Україні зменшився майже в три рази та становив 4,8 од. тракторів на 1000 га посівної площі.

Акумулювання власних фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств з метою технічного переоснащення на сьогоднішньому етапі розвитку сільського господарства є вкрай проблематичним, адже за результатами 2014 року 15,2% сільськогосподарських підприємств є збитковими, а середній рівень їхньої рентабельності вже два роки поспіль ледве перевищує 8%.

За даними, наведеними в [World Economic Forum; Global Competitiveness Report 2015-2016; Date of data collection or release: 1st September 2015; www.weforum.org/gcr Competitiveness, 2015], серед найвпливовіших факторів, що перешкоджають веденню бізнесу в Україні, є доступ до фінансування сільськогосподарських підприємств (15,3%), корупція (14,0) та податкові правила (13,6%). Крім того, глибока політична та економічна криза, воєнні дії, нестабільна, непрогнозована та непрозора державна політика, незахищеність прав кредиторів та землевласників, неефективність реформ, пов’язаних із оподаткуванням і використанням землі, недостатнє фінансування сільського господарства та інші чинники об’єктивно не сприяють залученню зовнішнього фінансування. Як наслідок, надходження іноземних інвестицій у вітчизняний аграрний сектор також обмежене.

У структурі прямих іноземних інвестицій в економіку України інвестиції в сільське господарство з кожним роком зменшуються. Зокрема з 2010 по 2015 рік відбулося зниження їхньої частки відповідно від 1,7 до 1,3% [Сільське господарство України: Статистичний збірник за 2014 рік].

Разом з тим, присутність іноземців на ринку оренди землі в Україні збільшується. За результатами досліджень науковців Оклендського університету (Нова Зеландія) встановлено, що наразі під контролем іноземних компаній перебуває понад 2,2 млн га, або близько 5,3%, сільськогосподарських угідь України. Серед основних гравців ринку — компанії Данії (Trigon Agri), Саудівської Аравії, Франції та США (при цьому американською компанією NCH Capital укладено орендні договори з правом викупу земельних ділянок після скасування мораторію на загальну площу 450 тис. га), а також змішані вітчизняно-іноземні компанії за участю Кіпру, Австрії, Люксембурга. Наприклад, найбільший земельний банк наразі має UkrLandFarming (654 тис. га), а 5% її акцій належать іноземній компанії Cargill. У свою чергу, 65% боргових зобов’язань агрохолдингу «Мрія» (300 тис. га) належать інвестиційним групам США та Великої Британії. У серпні 2014 року «Мрія Агрохолдинг» мав заборгованість перед кредиторами та контрагентами на суму 1,3 млрд дол. Це був найбільший дефолт серед українських аграрних компаній. На сьогодні низка агрохолдингів (у тому числі Trigon Agri, UkrLandFarming, «Мрія Агрохолдинг») проводять реструктуризацію боргів, а той самий «Мрія Агрохолдинг» отримав від міжнародних інвесторів пропозицію щодо фінансування обігового капіталу сезону 2016 року в розмірі 50 млн дол. [Fraser, 2015; http://agroportal.ua/news ].

Крім цього, агрохолдинги мають доступ до світових ринків капіталу. На початковому етапі вихід на зовнішні ринки капіталу відбувався шляхом розміщення певної частки акцій на міжнародних біржах: у 2007 році — 36% «Кернел Груп» на Варшавській фондовій біржі; у 2008-му — 19,4% МХП та у 2010 році — 20% «Авангард» — на Лондонській фондовій біржі. Після розміщення акцій перед холдингами фактично відкрилися зовнішні ринки кредитного фінансування сільськогосподарських підприємств, і компанії почали залучати кредити за низькими ставками, таким чином отримавши ще одну конкурентну перевагу порівняно з іншими українськими агровиробниками. Доступ до зовнішнього ринку капіталу «Нібулону» забезпечила вдала домовленість зі Світовим банком, що надав холдингу у 1998 році 5 млн дол. США, після чого у компанії з’явилися інші зарубіжні кредитори.

Незважаючи на те, що рівень капіталізації майже всіх українських агрохолдингів після виходу на світові біржі знизився, за даними асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», станом на 22 березня 2016 року загальна капіталізація українських публічних аграрних холдингів, акції яких котируються на міжнародних фінансових біржах, становила 2,86 млрд дол. 

Банківське кредитування сільськогосподарських підприємств

У системі фінансової підтримки аграрного виробництва сільськогосподарських підприємств банківське кредитування забезпечує 25–26% фінансових ресурсів і посідає друге місце після внутрішнього самофінансування. За даними Національного банку України (НБУ), залишки кредитів на рахунках банків станом на кінець лютого 2016 року становили майже 842 млрд грн (станом на кінець грудня 2015 року — 787,8 млрд грн), з яких 40,6% — кредити, надані в національній валюті, 59,4% — в іноземній. З них лише 50,5 млрд грн (6,0%) — кредитні кошти, надані підприємствам сільського, лісового та рибного господарств (станом на кінець грудня 2015 року — 48,4 млрд грн, або 6,1%) (табл. 4).

Із загальної суми прострочених кредитних зобов’язань (187,6 млрд грн, з яких 18,6% — у національній валюті та 81,4% — в іноземній) тільки 3,6% (6,68 млрд грн) — кредити, надані підприємствам галузі. Станом на кінець грудня 2015 року загальна сума прострочених кредитів становила 157,1 млрд грн, з яких 5,9 млрд грн (3,8%) — надані підприємствам сільського, лісового та рибного господарств. Відбулося збільшення загальної заборгованості майже на 30 млрд грн та за кредитами, наданими підприємствам галузі — на 0,79 млрд грн.

Упродовж останніх років значна кількість банків визнана неплатоспроможними. За даними НБУ, станом на 1 січня 2016 року в Україні діяло 117 банків проти 182 — на початок 2010 року. Протягом 2012–2016 років відбулось зменшення кількості іноземних банків від 22 до 17 (рисунок). 

 До найбільших банків України належать: ПАТ КБ «ПриватБанк», ВАТ «Державний ощадний банк України», ВАТ «Український експортно-імпортний банк України», ПАТ «Промінвестбанк» (Державна корпорація «Банк розвитку і зовнішньоекономічної діяльності (Зовнішекономбанк, Росія), ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» (Росія), АТ «Райффайзен Банк Аваль» (Райффайзен Банк Інтернаціональ АГ, Австрія), ПАТ «Укрсоцбанк» (UniCredit Bank; Группа «ЮниКредит», Італія), ПАТ «Альфа-Банк» (ABH Ukraine Limited, Кіпр), АТ «УкрСиббанк» (фінансова група BNP Paribas, Франція, та Європейський банк реконструкції та розвитку), ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» (ТОВ «СКМ Фінанс»), ПАТ АБ «УкрГазБанк», ПАТ «ВТБ Банк» (Росія), ПАТ «ОТП Банк» (OTP Bank Plc, Угорщина). Всі банки цієї групи мають програми з обслуговування підприємств сільськогосподарських підприємств АПК, у тому числі кредитного та гарантійного характеру. Крім них, кредитним обслуговуванням підприємств АПК в Україні займаються ПАТ «Креді Агріколь Банк» (Група Credit Agricole S.A., Франція), ПАТ «Банк Кредит Дніпро» (Науково-виробничо-інвестиційна група «Інтерпайп»), ПАТ «АгроКомБанк», ПАТ «Агропросперіс Банк», ПАТ «Банк “Юнісон”». При цьому більшість цих банків мають іноземний капітал.

Серед банків, які працюють на фінансовому ринку України, лише одиниці у нинішніх умовах продовжують фінансувати аграріїв, сільськогосподарські підприємства. Незважаючи на те, що банки мають ліквідні кошти, вони не поспішають спрямовувати їх у надто ризиковий агарний сектор.

Аналіз даних сайтів банків та оперативної інформації дає можливість визначити кредитні програми, що пропонують банки у сфері фінансування:

• на поповнення обігових коштів — програма спрямована на фінансування обігового капіталу, а саме придбання добрив, ремонт техніки та виплату заробітної плати (овердрафт, кредитна лінія, строковий кредит);
• на впровадження інвестиційних проектів — програма спрямована на фінансування інвестиційних проектів з будівництва основних фондів, таких як елеватори, склади тощо, а також закупівлю обладнання для облаштування цих об’єктів;
• на купівлю сільськогосподарської техніки — програма кредитування на придбання техніки іноземного, вітчизняного виробництва.

Умови кредитування сільськогосподарських підприємств, які пропонують банки, роблять це джерело залучення ресурсів недоступним для більшості виробників сільськогосподарської продукції. Особливо це стосується малих підприємств.

Банки прискіпливо ставляться до оцінки кредитоспроможності позичальників. Тож взагалі відсутнє кредитування сільськогосподарських підприємств без застави. Найкращою заставою для більшості банків є ліквідне майно. Проте в якості кредитної застави можуть використовуватися складські свідоцтва та інші товаророзпорядчі документи на сільськогосподарську продукцію.

Станом на 1 грудня 2015 року кредити, надані підприємствам агропромислового комплексу,сільськогосподарським підприємствам становили близько 115,5 млрд грн. Процентні ставки, під які залучалися кредити підприємствами АПК у 2015 році у національній валюті, коливалися в межах 14,4–35,0%, в іноземній — 10,0–19,1% річних. При цьому, за даними НБУ, за грудень 2015 року розмір ставки кредиту для суб’єктів сільського господарства становив 20,2%, що вище порівняно з середньою ставкою за галузями економіки (17,7%), промисловістю (17,1) та торгівлею (18,4%).

Альтернатива

Наразі аграрії розглядають альтернативні варіанти поповнення обігових фондів. Тож як альтернативу банківському кредитуванню сільськогосподарських підприємств для забезпечення потреб у засобах захисту рослин, добрив і посівному матеріалі можуть застосовуватися авалювання векселів та  аграрних розписок. Такі підходи дають можливість отримати відстрочку платежу за придбані ресурси (авалювання, табл. 6) або фінансові ресурси на придбання обігових фондів, при забезпечені майбутнім урожаєм сільськогосподарських підприємств (використання фінансових аграрних розписок). Партнерами банків виступають потужні компанії, зокрема серед виробників та постачальників засобів захисту рослин такі, як «Байєр», «Сингента»,  BASF.

Аграрна розписка — це товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов’язання боржника (із забезпеченням заставою) здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених умовах. Відповідно до Закону України від 6 листопада 2012 року №5479-VI із змінами «Про аграрні розписки» аграрії зможуть отримати кошти в обмін на гарантію поставки продукції чи оплати розписки у майбутньому. Привабливість механізму аграрних розписок для сільськогосподарських виробників полягає у простоті оформлення та обігу цього інструменту, забезпеченні заставою майбутнього врожаю з визначеної земельної ділянки, можливості розрахунків сільськогосподарських підприємств за розпискою майбутнім урожаєм, функціонуванні єдиного реєстру аграрних розписок з можливістю пошуку обтяжень як за конкретною особою, так і за земельною ділянкою.

В Україні для пілотного проекту впровадження аграрних розписок обрана Полтавська обл. У 2015 році до нього приєдналися Вінницька, Черкаська та Харківська обл. 

Перша аграрна розписка на 32 т насіння соняшнику видана 13 лютого 2015 року компанією «ПЗК-Агро», що на Полтавщині. Кредитором за розпискою було сільськогосподарське підприємство «Комбікормовий завод». Договірна вартість розписки становила 192 тис. грн. Станом на березень 2016 р. фермерськими господарствами України укладено 12 аграрних розписок. Середній розмір зобов’язань за однією розпискою становить 3 млн грн, загальна сума зобов’язань — понад 50 млн грн. Тож в Україні існують лише одиничні приклади оформлення аграрних розписок. Загалом застосування цього товаророзпорядчого документу поки що не набуло популярності серед аграріїв, і основними перепонами можна вважати:

• відсутність достатньої обізнаності у використанні інструменту всіма учасниками;
• відсутність схеми обліку інструменту (включаючи податковий) та оподаткування для всіх учасників кредитування загалом;
• неготовність правової, судової та виконавчих систем вирішувати питання, пов’язані з відносинами, які виникають на кожному етапі обігу аграрних розписок і, звичайно, на етапі виконання зобов’язань;
• низький рівень захисту прав кредиторів, що обумовлює застосування додаткових методів зниження ризиків шляхом страхування, проведення моніторингу забезпечення тощо;
• недостатній розвиток системи страхування сільськогосподарського виробництва;
• відсутність досвіду банківських установ як можливих учасників обігу аграрних розписок;
• відсутність єдиного реєстру земельних ділянок і прав на них.

Із 4 лютого 2016 року ПАТ «Агропросперіс Банк» («АП Банк») став першим в Україні банком, який розпочав фінансування виробників зерна сільськогосподарських підприємств під аграрні розписки. Банк надає професійне фінансування обігового капіталу малим і середнім виробникам зерна. Єдиним акціонером ПАТ «АП Банк» є «Агро Холдінгс (Юкрейн) Лімітед» — дочірня компанія NCH Capital (США). До того ж «Агро Холдінгс (Юкрейн) Лімітед» у липні минулого року уклав угоду з придбання ПАТ «Астра Банк», визнаного Нацбанком неплатоспроможним. Ця угода стала першим випадком купівлі неплатоспроможного банку і приведення його нормативів капіталу та ліквідності у відповідність до законодавства.

Доцільно також зазначити, що введення в обіг аграрних розписок сільськогосподарських підприємств передбачає їхнє нотаріальне посвідчення та внесення до єдиного реєстру. В Україні створено спеціальний реєстр розписок, але до його ведення залучено лише 11 нотаріусів. Разом з тим, основними ризиками використання аграрних розписок для виробників сільськогосподарської продукції є загроза втрати прав на землю або боргової кабали у разі неврожаю чи його втрати. Своєю чергою, проведення кредиторами страхування заставного майна, оцінки посівів та/або врожаю збільшуватиме їхні витрати. 

Державна підтримка

Пряма державна фінансова підтримка суб’єктів господарювання агропромислового комплексу, сільськогосподарських підприємств здійснюється через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів. Здешевлення кредитів проводиться в режимі кредитної субсидії та полягає у субсидуванні частини плати (процентів) за використання кредитів, наданих банками в національній та іноземній валюті. Компенсація лізингових платежів полягає у частковому відшкодуванні сплачених суб’єктами господарювання агропромислового комплексу лізингових платежів за придбані техніку та/або обладнання на умовах фінансового лізингу.

Надання фінансової підтримки агровиробникам за рахунок державного бюджету в 2015 році становило: 25,6 млн грн — кредити фермерським господарствам; 71,7 — виділено Аграрному фонду; 300 млн грн — фінансова підтримка заходів АПК шляхом здешевлення кредитів. За підсумками минулого року, фактично використано кошти в сумі 290,6 млн грн, залишок становив 9,4 млн грн. Фінансова підтримка підприємств АПК сільськогосподарських підприємств за рахунок коштів місцевих бюджетів у 2015 році становила 114,7 млн грн, або 81,7% від передбаченого.

На думку експертів, спрямовані бюджетні кошти дали змогу здешевити кредити сільськогосподарських підприємств загальним обсягом 7,8 млрд грн, у тому числі: 3,2 млрд — ті, що залучені у 2014 році, та 4,6 млрд грн — кредити поточного року.

У свою чергу, Законом України «Про бюджет України на 2016 рік» поточного року передбачено всього 300 млн грн фінансової підтримки заходів у агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів та 50 млн грн — на державну підтримку тваринництва

Висновок:

Аграрії України залучають для ведення господарської діяльності зовнішні фінансові ресурси для сільськогосподарських підприємств. Разом з тим, вертикально інтегровані агроформування мають ширші можливості зовнішнього фінансування порівняно з малими та середніми за розмірами підприємствами. Так, дрібно товарні агровиробники мають обмежений доступ до значної частини фінансових ресурсів, у тому числі й традиційного банківського кредитування. На фінансовому ринку України вже достатньо тривалий час залишається складна ситуація. Проте з’являються компанії з новими видами послуг.

Переважно — це іноземні компанії, які мають інтерес до аграрного сектору України та готові до партнерства з аграріями, вирішуючи, з одного боку, питання забезпечення ресурсами виробників сільськогосподарських підприємств, а з другого — досягаючи власних бізнес-інтересів.

Н. Маслак, канд. екон. наук, доцент кафедри економіки, 

О. Маслак, канд. екон. наук, доцент кафедри логістики та виробничого менеджменту, 

Сумський НАУ