Спецможливості
Техніка та обладнання

Ефективність використання посівної техніки

05.06.2008
809
Ефективність використання посівної техніки фото, ілюстрація
фНаведено результати оцінки економічної ефективності використання вітчизняної посівної техніки (на прикладі сівалки УПС-12) порівняно із зарубіжними аналогами (сівалки Multikorn, Pneumasem), а також показники науково обгрунтованих норм витрат палива та норм продуктивності під час сівби кукурудзи.

Однією з основних польових операцій, що визначає майбутній урожай сільськогосподарських культур, є сівба, від якості якої залежить як динаміка сходів рослин, так і активність їх росту. Посівні роботи здійснюють сівалками та посівними комплексами вітчизняного або зарубіжного виробництва. Проте скрутний фінансовий стан сільськогосподарських підприємств спричинив від-чутне зниження фондозабезпеченості, технічної та енергетичної оснащеності. Брак коштів на закупівлю запасних частин не дає змоги виконувати потрібний обсяг ремонту наявної техніки, а тому через технічні несправності значну частину тракторів і сільськогосподарських машин не використовують.
Посилює негативну тенденцію ще й та обставина, що переважна більшість вітчизняної техніки значно нижчої якості, ніж зарубіжні аналоги. Це пояснюється тим, що випускають машини непрофільні підприємства. Не маючи достатнього наукового потенціалу в новій для себе сфері та конструкторського досвіду проектування машин, такі підприємства розробляють, у кращому разі, копії сільгосптехніки зарубіжних фірм. Тобто це просто близькі за значенням і характеристиками моделі, які по суті є малоперспективними. Хоча вітчизняні традиції у створенні машин для сівби мають кількадесятирічну історію.
Основним вітчизняним виробником посівної техніки було і є ВАТ “Червона зірка”. Воно постачає сільгоспвиробникові, порівняно із зарубіжними аналогами, рівні за значенням і способом агрегатування посівні машини. За основу розробки нових моделей просапних сівалок конструктори поклали принципи точного висіву — підвищення якості розподілу насіння в засіяному рядку. Точне висівання дає змогу підвищити врожайність завдяки оптимальному розміщенню рослин по площі живлення і скоротити витрати на формування густоти рослин. Окрім того, це сучасний дизайн, якість, зручність і надійність у використанні. Все це має універсальна просапна сівалка УПС-12 для висіву буряків, кукурудзи та інших просапних культур (соняшнику, сорго, гречки тощо). За якістю висіву вона не поступається сівалкам Multikorn, Pneumasem та іншим зарубіжним аналогам і, до того ж, удвічі-тричі дешевша. І, що дуже важливо, вітчизняні виробники не копіюють західні моделі, а самі створюють нові вузли та агрегати, спираючись на досягнення агрономії та національні особливості агротехнологій.
Пневматичні висівні апарати сівалки дають змогу висівати насіння за заданою густотою, що значно економить посівний матеріал, а також забезпечує низький процент пошкодження насіння в процесі висівання. Конструкція сівалки така, що її можна переобладнати для висіву з широким діапазоном міжрядь (45, 60, 70, 90, 45х90, 60х20 см).
У лабораторії нормативів на нову техніку НДІ “Украгропромпродуктивність” упродовж 2002–2005 років проведено дослідження і визначено, згідно з методами економічного оцінювання техніки (ДСТУ 4397:2005), показники економічної ефективності використання сівалки УПС-12 порівняно із зарубіжними аналогами Multikorn і Pneumasem. Результати досліджень наведено в табл. 1.
Аналіз результатів досліджень свідчить, що, за показниками економічної ефективності, сівалка УПС-12 має переваги перед зарубіжними аналогами, а саме: порівняно із сівалкою Multikorn, прямі експлуатаційні витрати знижуються на 53,1%, а сума приведених витрат — на 52,2%, при цьому річний економічний ефект становить 18234,50 грн, а з сівалкою Pneumasem — 48,0%, 47,1% і 14868,65 грн, відповідно.
Для вирішення більшості економічних питань, у т. ч., підвищення продуктивності праці та ефективності виробництва, велике значення має застосування економічних норм і нормативів. Норми потрібні на всіх рівнях управління, а в аграрному секторі країни в період ринкових відносин вони особливо актуальні. У цих умовах нормування праці є важливим чинником підвищення ефективності виробництва, основою прогнозування та оперативного його планування мірою праці, споживання, важелем встановлення цін на продукцію та послуги, критерієм рівня організації і засобом оцінки конкурентоспроможності підприємств.
Працівники лабораторії нормативів на нову техніку НДІ “Украгропромпродуктивність” упродовж кількох років проводили фотохронометражні спостереження за роботою сівалки УПС-12 для визначення науково обгрунтованих норм виробітку та витрати палива на сівбі різних культур. Норми розраховували на семигодинну робочу зміну з урахуванням чинної технології виконання робіт і належної організації виробництва. Розрахунок норм передбачав раціональне використання робочого часу зміни та оптимальний склад посівного агрегату. Норми виробітку розраховували за допомогою аналітично-дослідного методу.
Розраховуючи продуктивність і витрати палива для механізованих польових агрегатів, використали встановлені наукою основні чинники, через які позначається вплив багатьох подібних умов роботи на продуктивність та витрати палива вказаних агрегатів. Цими головними чинниками є природні умови: вимоги агротехніки та якості виконуваних робіт; тягові та енергетичні ресурси; питома енергоємність робіт (або питомий опір машин-знарядь) і затрати часу за елементами. В Україні нормоутворюючі фактори, залежно від їх впливу на виробіток тракторних агрегатів, зведено в 14 груп за умови виконання механізованих робіт, з яких вісім груп охоплюють рівнинні райони, а решта — малі фермерські господарства, гірські та передгірні райони Карпат і Криму, що, за даними паспортизації полів, лук, культурних пасовищ і багаторічних насаджень, зараховано до IX–XIV груп полів. Відповідно до даних паспортизації земельних угідь, у кожному середньому за розмірами господарстві використовують не менше двох і не більше чотирьох груп полів (за винятком малих підприємств). На підставі фактичних умов розробляють норми продуктивності та норми витрат паливно-мастильних матеріалів. Згідно з чинними методичними рекомендаціями, прийнято групи полів, які відповідають певним довжинам гонів (див. табл. 2).
VIII група є похідною від VI або VII групи за наявності на ділянках інших нормоутворюючих чинників (крутість схилу, складна конфігурація поля, перешкоди тощо). Норма виробітку на цю групу полів зменшується відносно VII групи на 10–15%, а витрата палива збільшується на 12–18%.
Результати наукових досліджень, проведених у підприємствах протягом 2002–2005 років щодо норм виробітку та витрат палива на сівбі кукурудзи сівалками УПС-12, Multicorn, Pneumasem в агрегаті з трактором МТЗ-80.1, наведено в таблиці 3.
Отже, за результатами проведених досліджень, можна зробити висновок: сівалка УПС-12, виробництва ВАТ “Червона зірка”, поступається зарубіжним аналогічним сівалкам у витраті палива, переважає за показниками економічної ефективності, але норми продуктивності в них однакові. Окупність сівалки УПС-12 буде в межах 3–4 років, а зарубіжних аналогів Multicorn і Pneumasem, відповідно, — 9–11 років за терміну служби сівалок 8 років.

Інтерв'ю
координатор проекту "Купуймо разом!" Томаш Будзяк
Сільське господарство відноситься до тих галузей, де об'єднання може принести до значного підвищення конкурентноздатності. За ініціативи найбільшої в Польщі гастрономічної закупівельної групи Horeca GGZ в Україні буде створена вітчизняна... Подробнее
Ранньою весною, коли раптом всі прокинулися і кинулися купувати добрива, західноукраїнським аграріям почали дзвонити від імені відомого місцевого дилера сільгоспхімії з вигідними пропозиціями на умовах передоплати. Коли товар не приходив і... Подробнее

1
0