Спецможливості
Новини

БезЦІННИЙ хліб, або Плюси й мінуси неврожаю та подорожчання зерна

27.08.2010
2099
БезЦІННИЙ хліб, або Плюси й мінуси неврожаю та подорожчання зерна фото, ілюстрація

У країні триває битва на полях за хліб насущний. Ранні зернові й зернобобові - вже в засіках. Тепер збирають пізні культури. Проте запитання, чи буде Україна з хлібом, тобто чи зможемо забезпечити себе продовольчим зерном, залишається відкритим. 

У країні триває битва на полях за хліб насущний. Ранні зернові й зернобобові - вже в засіках. Тепер збирають пізні культури. Проте запитання, чи буде Україна з хлібом, тобто чи зможемо забезпечити себе продовольчим зерном, залишається відкритим.

Не зовсім зрозуміло, як підвищаться ціни на хліб, спечений із зерна нового врожаю. Навіть в урядових колах немає великого оптимізму з цього приводу. Так, аграрний віце-прем'єр-міністр Віктор Слаута вважає, що якість зібраних зернових значно вища, ніж торік. Якщо тоді в загальній структурі врожаю продовольче зерно становило 30, то нині - 60 відсотків.
За його словами, загалом у 2010 році світовий валовий збір зерна, зокрема і в Україні, буде значно нижчим, ніж звичайно. Але, незважаючи на це, країна буде забезпечена хлібом, запевнив віце-прем'єр.
Крім цього, В. Слаута зазначив, що через недоодержання врожаю зернових ціни в світі на зерно стрімко почали підвищуватися. В Україні, наприклад, вони зросли майже вдвічі порівняно з цінами на початку збиральних робіт.
"Зростання цін на зерно - це добре для виробника, що може надолужити нинішні втрати, але погано для кінцевого споживача, адже це може призвести до зростання цін не тільки на хліб, а й на м'ясні вироби, в яких є зернова складова. Але ми не повинні цього допустити", - наголосив віце-прем'єр.
Віктор Слаута також повідомив, що в країні є перехідні запаси зерна, які можуть бути використані для врегулювання ситуації ринковими методами.
Про те, що ситуація із зерном в Україні, порівняно з найближчими країнами-сусідами, досить благополучна й сприятлива для експорту його за кордон, наголошує експерт Інституту ім. Горшеніна Володимир Застава. За його словами, нині Міністерство сільського господарства РФ прогнозує, що цього року в Росії вдасться зібрати не більше 75 млн тонн зернових, що приблизно відповідає річному обсягу споживання всередині країни, повідомило АПК-Інформ. При цьому не варто забувати, що офіційний прогноз міністерства знижувався вже кілька разів - з 97 млн до нинішніх 75. А деякі російські експерти взагалі вважають, що врожай у Росії не перевищить і 56 млн тонн. "У такому разі російський уряд буде змушений підвищувати ціни на хліб та імпортувати зерно", - прогнозує В. Застава.
За його словами, ситуація в Казахстані ще критичніша: там урожай оцінюють як найгірший за останні 20 років. Водночас офіційний прогноз Мінагрополітики України досить оптимістичний: у країні вдасться зібрати 36-39 млн тонн зернових. У 2009 р. було близько 46 млн. Враховуючи торішній залишок, можна стверджувати, що зерна в Україні має вистачити і для внутрішнього ринку, і для експорту за кордон.
Ще один плюс цьогорічних врожайних тенденцій - запроваджена Росією заборона на вивезення за межі держави зерна й борошна - дає шанс українським борошномелам наростити обсяги експорту своєї продукції. За минулий 2009/2010 маркетинговий рік наша країна фактично експортувала на 100 тис.тонн борошна менше, ніж попереднього сезону, - 124,6 тис. тонн проти 226,3 тис. Заборона експорту борошна з Російської Федерації відкриває перед українськими підприємствами практично втрачені рік тому ринки Середньої Азії й Афганістану, а також дає змогу істотно розширити постачання до Молдови, Ізраїлю, Азербайджану, Вірменії та ОАЕ, куди нарівні з українським борошном ішло й російське.
Звісно, "найласішими" за обсягом поставок варто вважати ринки Афганістану й Монголії, на які припадало понад 50% експортних відвантажень російського борошна. Але близькість Казахстану й висока активність його експортерів борошна не дасть змоги українським борошномелам розраховувати на занадто високі продажі, та поборотися все-таки варто, тим паче що успішний досвід експорту в Афганістан є. Досить нагадати, що в сезоні'2008/2009 відвантаження борошна з України до Афганістану становили 52,4 тис. тонн, повідомляє АПК-Інформ.
Можна припустити, що на фоні злету світових цін на продовольче зерно інтерес до міжнародної торгівлі борошном знову зростатиме. Це дає прекрасний шанс вітчизняним виробникам. Опозиційні висловлювання про хлібне питання набагато песимістичніші й витримані в різкіших тонах. Дефіцит продовольчої пшениці нового врожаю в Україні очікується в межах 3-4 млн тонн. Такий прогноз озвучив в інтерв'ю РБК-Україна заступник генерального директора Аграрної палати України з питань стратегічного розвитку Олександр Жемойда.
"Урожай продовольчої пшениці становитиме максимум 8 млн тонн за потреби України 11-12 млн тонн", - вважає експерт. На думку представника АПУ, баланс з цієї продукції, можливо, доведеться закривати імпортом, оскільки офіційної інформації про її перехідні запаси дотепер немає. Крім того, уряд озвучив плани щодо експорту 3 млн тонн продовольчої пшениці.
За словами О. Жемойди, загалом урожай зернових очікують у межах 38-40 млн тонн порівняно з 46-ма млн торік. Зокрема, кукурудзи планують зібрати 10-11 млн тонн.
"Погодні умови цього року серйозно вплинули на кон'юнктуру світового ринку зерна. У деяких країнах ЄС, зокрема в Польщі, Чехії, Словаччині, всерйоз стурбовані не тільки майбутнім урожаєм, а й фінансовими результатами виробників, чого, на жаль, не спостерігається у нас", - переконує експерт.
А Комуністична партія України вже має намір наполягати на зниженні ціни на хліб. Про це заявив її лідер Петро Симоненко.
"Я наполягатиму на зниженні ціни на хліб і запропоную уряду докласти для цього всіх зусиль. Саме на хліб, а не на зерно", - цитує слова П. Симоненка прес-служба КПУ.
На думку лідера КПУ, такий крок має стати одним із компенсаторних заходів в умовах підвищення цін на газ для населення.
Він висловив переконання, що, почавши із цін на хліб, "потрібно знижувати ціни й на інші основні продукти харчування, а також на товари першої потреби".
Хоча хліб завжди був предметом політичних спекуляцій, але передумови до збільшення ціни на продукт № 1 на рідних теренах очевидні. Запроваджена Росією заборона на експорт зерна підштовхнула зростання світових цін на нього, заразом збільшилися й наші. Так, на початку липня тонна пшениці коштувала 1,1-1,2 тис. грн, нині просять по 1,7 тис. Раніше Агрофонд, який формує державні запаси колосових, не поспішав їх купувати, а нині - сільгоспвиробники не поспішають продавати. Тож утримати ціни на хліб - завдання для влади не з легких... Зростання цін на газ, тарифів на житлово-комунальні послуги плюс майбутнє підвищення пенсійного віку. Подорожчання буханця в цьому ряду негативів для населення - уже занадто. Особливо "хлібне" питання болюче для регіональної влади: напереддень виборів до місцевих рад.
Щоб уникнути дефіциту колосових в Україні в не дуже врожайному році, наш уряд, швидше за все, теж запровадить тимчасове обмеження вивезення пшениці за кордон. Цікаво, що й трейдери, замість того, щоб сумувати, пропонують те ж саме. Це дасть можливість їм, посилаючись на форс-мажор, розірвати невигідні закордонні контракти, укладені ще тоді, коли пшениця була дешевшою. Кабмін поки що в нерішучості, схоже, побоюючись проблем під час одержання нових траншів кредиту від МВФ. Та й у питаннях заборонних експортних санкцій важливо не "переборщити". Адже сільгоспвиробник витратився, посіяв, постраждав від негоди, тепер, завдяки ціновому стрибку, має відбити вкладене. До того ж, ось-ось розпочнеться осіння посівна, а на неї потрібні гроші. Чи не краще, якщо держава дасть сільгоспвиробникам самим заробити, а не вишукуватиме мільярди гривень "для допомоги селу"? Може, вигідніше відпустити ціни на хліб. Нехай хлібина "Українського" коштуватиме не 3,20, а на гривню дорожче. А нужденним знову-таки надавати адресну допомогу. Якщо ж заборонити експорт зерна - це потягне ціни вгору на світовому ринку й обвалить на внутрішньому. Аграрникам такий поворот невигідний: надлишки колосових будуть незатребуваними.
У питаннях експорту, як завжди, потрібно рахувати, шукати золоту середину. Але ось що зрозуміло: через зниження валу зернових, менший, ніж торік, урожай країна недоотримає відсотки економічного зростання по сільському господарству. Держкомстат і так змушений констатувати: в Україні за сім місяців скоротилося виробництво сільгосппродукції на 0,6% проти аналогічного періоду 2009 року. Падіння виробництва сталося за рахунок сільгосппідприємств, де воно становило 4,7%, стверджує статистика.

Галина Квітка

Інтерв'ю
Ів Піке, керівник підрозділу Crop Science ком­панії «Байєр» в Ук­раїні
З бе­рез­ня цьо­го ро­ку підрозділ Crop Science ком­панії «Байєр» в Ук­раїні очо­лив Ів Піке. За до­волі ко­рот­кий час він уже встиг відвіда­ти прак­тич­но всі регіо­ни Ук­раїни та оз­най­о­ми­ти­ся
Традиційним джерелом байпасного крохмалю в раціонах корів є зерно кукурудзи. Його особливістю є те, що він не ферментується у рубці і стає доступним вже у тонкому відділі кишечника. Це допомагає збільшити надходження глюкози у кров’яне... Подробнее

1
0