Банки зацікавлені у фінансуванні аграріїв під аграрні розписки

В Україні зростає не лише кількість аграрних розписок, а й кількість бажаючих надавати сільгоспвиробникам фінансові та матеріально-технічні ресурси за ними. Серед них, зокрема, й банки.

Фінансові установи зацікавлені не в заставі, а в тому, щоб фермер узяв гроші й за певний час повернув їх із відсотками. Про це повідомив голова правління "Агропросперіс Банку" Сергій Щепанський, пише propozitsiya.com з посиланням на agropolit.com.

"Аграрна розписка - це угода, яка дає можливість обом сторонам - і кредитору, і позичальнику - розвивати свій бізнес.«Якщо Бразилія зуміла організувати хорошу роботу з аграрними розписками, то й ми також зможемо це зробити", - переконаний фінансист.

Як зазначив генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Тарас Висоцький, в Україні попередні 25 років сільське господарство залишалося дотаційним. Зараз є чітке розуміння, що все кардинально змінюється і з’являється нагальна потреба в запровадженні новітніх інструментів фінансування, які роблять галузь прибутковою. Одним із них і є аграрні розписки.

Очікується, що їхня кількість суттєво зросте із запровадженням в Україні земельного ринку. Тому вже зараз треба ретельно готуватися до такого перебігу подій.

Експерт відмітив, що в україні схожа ситуація з тією, що була у Бразилії. Він вважає, що без аграрних розписок потенціал сільського господарства Бразилії був би реалізований не більше, ніж на 75%. "Ми в Україні маємо дуже схожу ситуацію, тому без аграрних розписок реалізація потенціалу нашого сільського господарства могла б складати 65–70%", - підкреслив він.

Ризик дефолту за аграрними розписками в Бразилії складає лише 0,5%. Запровадження цього інструменту значно дисциплінувало тамтешніх фермерів, вони практично повністю виконують всі свої зобов’язання перед кредиторами.

В Україні спостерігаються подібні тенденції. Щоправда, тут домоглися стовідсоткового позитивного результату: за весь час дії аграрних розписок не було жодного випадку, коли б позичальники не виконали своїх зобов’язань перед кредиторами. Тож не випадково 55 із 103 аграрних розписок на цей час уже успішно закрито.

Наразі Україна успішно використовує досвід Бразилії щодо роботи з аграрними розписками і розвиває його. Це не єдиний механізм кредитування аграріїв, але він уже зумів довести свою ефективність та здатність швидко реагувати на потреби сільгоспвиробників у фінансових та матеріально-технічних ресурсах.