Біодинамічне сільське господарство знаходить прихильників в Україні

Киянин Роман Макухін купив будинок і ділянку в вимираючому селі чернігівського Полісся і зацікавив місцевих аграріїв біодинамічним землеробством. Тепер там створюється біодинамічний кооператив. Аграрії вже отримали урожай лохини і розводять худобу.

4 га лохини, яка вже плодоносить, вівці, кози, гуси, кури, кролі – ось перші досягнення біодинамічного фермерства в Городнянському р-ні на Чернігівщині, першопроходцем якого став Роман Макухін. Його шлях у біодинамічне сільське господарство, за його словами, пролягав через органічне. Ще 10 років тому він працював у проекті, що мав на меті започаткувати органічне господарство на 50 тис. га на Херсонщині і в північному Криму. Від планів органічного виробництва інвестори швидко відмовились. Зате Роман Макухін здобув свій перший досвід органічного виробництва, познайомився з одним з найдосвідченіших агрономів-«органіків» Геннадієм Тищенком і дізнався про біодинамічний виноградник площею 10 га, закладений у Криму в 2008 р.

З тих пір Роман Макухін встиг попрацювати в двох великих органічних проектах, в т. ч. в господарстві «Етнопродукт» - одному з найбільших в Україні господарств, яке вирощує зернові і виробляє молоко. А ще - стати розробником і ведучим курсу про органічний бізнес у Києво-Могилянській бізнес-школі. І познайомитися з роботами українського вченого Сергія Подолинського і його правнука Алекса, який працював в Австралії і перевів на біодинамічну технологію близько 1 млн га, причому переважно ріллі.

За його словами, головна відмінність між органічним і біодинамічним сільським господарством полягає в тому, що останнє не обмежується відмовою від хімічних ЗЗР і добрив. Біодинамічне господарство має на меті не вирощування культур, а формування «живого», здорового грунту, воно націлене на формування гумусу в довгостроковій перспективі. А буде здоровий і родючий грунт – буде здорова культура – буде врожай.

Ще одним основоположним принципом біодинамічного землеробства, як розповів Р. Макухін, є холістичний, тобто, цілісний підхід: і до агроценозу, і до ферми. В практичній площині він полягає насамперед у тому, що все необхідне для господарства виробляється на самій фермі.

Перш за все це компост – особливий, біодинамічний. «Особливістю біодинамічного компостування є те, що це анаеробне компостування з застосуванням біоферментаторів рослинного походження. Анаеробне компостування забезпечує більш тривалу дію компосту», - розповів Р. Макухін.

Для приготування ферментатора використовуються ромашка, кульбаба, деревій, кропива, валер’яна, кора дуба, хвощ. «В Інтернеті легко знайти рецепт приготування такого ферментатора», - додає Р. Макухін. Концепція біодинамічного сільського господарства стверджує, що завдяки ферментатору в компості активуються різноманітні корисні мікроорганізми: азотфіксуючі, фосформобілізуючі та інші, необхідні для збалансованого процесу грунтоутворення та живлення рослин.

А сам компост готується просто: на купу складаються всі органічні відходи, що утворюються на фермі – від обрізаної виноградної лози до гною. При цьому спочатку укладають шар сухих відходів, потім шар сирих, потім землю, і потім все знову. Процес приготування компосту займає 6 місяців.

Норма внесення компосту визначається на базі агробіохімічного аналізу грунту: як пояснив Р. Макухін, крім вмісту поживних елементів визначається також концентрація корисної мікробіоти. За його словами, в 100 г «живого» грунту знаходиться більше 100 млрд корисних мікроорганізмів.

"Це не гомеопатія, це мікробіологія, яка має наукове підтвердження фундаментальними науковими дослідженнями – проекту мікробіому людини і проекету мікробіому землі", - підсумовує Роман Макухін.

Розповів він і про такий секрет, як закладання гною в… коров’ячому розі. На запитання скільки ж це потрібно рогів, заспокоїв: 1 ріг на гектар. «Якось, у 2011 р., коли експериментував з біодинамічною технологією в органічному господарстві площею 4000 га заклав таких рогів 1000 – на 1000 га», - згадує Р. Макухін.

Як продовжив наш співрозмовник, окрім ферментованого компосту невід’ємною складовою біодинамічного землеробства є препарати під таємничими номерами 500 і 501. Перший, за словами Р. Макухіна, містить корисну мікробіоту і активує вже наявну в грунті. Другий препарат наш співрозмовник охарактеризував як «фактично розмелений кварц», уточнивши, що він повинен бути правильно розмелений, а потім правильно нанесений по листу. Тоді, як запевнив пан Роман, слугує своєрідною мікролінзою на поверхні листка і підсилює дію фотосинтезу. «За рахунок посиленого фотосинтезу рослина передає підвищену дозу цукру до кореневої системи, стимулюючи мікробіоту, внесену з 500-м препаратом», - продовжив він, додавши, що практика біодинамічного виноробства показує, що правильне застосування 500-го і 501-го препаратів інтенсифікує фотосинтез і підвищує цукристість у середньому на 20%.

Про виноробство Р. Макухін згадав недарма. Адже саме в виноградарстві біодинамічне землеробство застосовується найширше. І дегустатори, як не дивуються таким правилам, як синхронізація робіт на винограднику з фазами Місяця і біоритмами, ретельний вибір місця розташування чи мінімум механізації, але високо оцінюють біодинамічні вина. Мабуть, недарма біодинамічне землеробство в Україні почалося з виноградника, а зараз мережа GoodWine активно включає біодинамічні вина до свого асортименту.

На Поліссі виноградник виростити дуже непросто, тому пан Роман обрав культуру, яка в дикій природі росте в схожому кліматі – лохину. Посадив 4 га, а за рахунок кооперації, до якої залучає як одноосібників (ОСГ), так і фермерів Городнянщини, хоче довести площі до 30 га. Прикладами практичної реалізації принципу «все необхідне виробляється на фермі» є утримання гусей для того, щоб їх випускати на лохину. «Гуска – це одночасно і косарка бур’янів, і гноєрозкидач», - жартує наш співрозмовник. Або ж використання сонячних батарей для приведення в дію системи краплинного зрошення.

В результаті, як розповідає пан Роман, ті, хто приїздив торік збирати ягоду з Києва (кооператив пропагує саме свіжозібрану ягоду, прямо з куща, бо це найцінніший продукт), порівнювали її з придбаною в магазинах і на базарах і казали, що це абсолютно інша ягода, і відзначали її насичений смак.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com