Спецможливості
Аналітика

Антоніна Скляренко: Площа під соєю в Україні досягла своєї «стелі»

16.04.2018
3021
Антоніна Скляренко: Площа під соєю в Україні досягла своєї «стелі» фото, ілюстрація
президент Сообщества производителей и потребителей бобовых Украины Антонина Скляренко
Скасування відшкодування ПДВ при експорті сої, ріпаку та соняшнику викликало широкий резонанс серед учасників ринку, які розуміють, що дані зміни приведуть до падіння внутрішніх цін. Якщо впаде рентабельність виробництва, аграрії будуть змушені скорочувати площі під соєю і переходити на виробництво інших культур. У зв'язку з цим ми запитали у президента Товариства виробників і споживачів бобових України Антоніни Скляренко, на які бобові культури замість сої українським аграріям варто звернути увагу.
 

Соя в поточному сезоні показала меншу врожайність, ніж у попередньому. Якщо в 2016 році валовий збір сої склав близько 4,3 млн т з 1,8 млн га при середній врожайності 23 ц/га, то в 2017 році українські виробники зібрали 3,9 млн т сої з 2 млн га при врожайності 19,7 ц/га.

Таким чином, через посуху 2017 рік став не зовсім вдалим для сої, яка краще себе показує на зрошуваних землях. На даний момент ми бачимо, що фермери трохи скорочують площі під соєю. У порівнянні з минулим роком збільшилися посіви під такими бобовими, як сочевиця, нут і квасоля. Можливо, це правильно, і така диверсифікація ризиків у світлі останніх подій виправдана.
 
На мою думку, соя в Україні досягла свого максимуму, і проект з вирощування сої вже реалізований. Зараз ця культура переходить в так званий період стагнації. У сегменті сої вже потрібно розвивати напрямки переробки, так як ринок уже насичений, і навіть, можливо, перенасичений.
 
Куди ще розвиватися - це звичайно ж, соя без ГМО. Було б добре, якби наша держава врегулювала це питання. Тоді Україна могла б стати центром Європи з виробництва сої без ГМО. Тому що інші країни в основному вирощують ГМ-сою. У цьому був би наш пріоритет. І тоді обсяги, можливо, не скорочувалися б.

Водночас, наші фермери все одно вирощують сою і будуть продовжувати її вирощувати. Але в цьому році будуть скорочуватися посівні площі. Втім, ми не бачимо в цьому особливої проблеми для України, і постійно підкреслюємо вигідність розвитку виробництва інших бобових.

 

В чому перевага вирощування інших бобових для України?

 

нут

Всі ці альтернативні бобові - це високомаржинальні, нішеві культури, на які є постійний попит. Наприклад, якщо на початку сезону нут коштував $ 900-1100 за тонну, то на кінець сезону - вже $ 1500 за тонну. Сочевиця трохи просіла в ціні в цьому році через введення Індією мита. Але українські фермери все одно стверджують, що за врожайності сочевиці від 17 ц/га її все одно набагато вигідніше вирощувати, ніж сою, яка продавалася за ціною набагато нижчою, ніж сочевиця.

Всі бобові посухостійкі. І якщо порівнювати альтернативні бобові з соєю й зерновими, то на вирощування бобових потрібно набагато менше води. А зараз в Україні сприятливих для бобових регіонів багато. Якщо раніше, 5 років тому, бобові вирощували тільки на півдні, то зараз на Західній Україні фермери беруть урожай сочевиці від 20 ц/га.

Нам часто задають запитання: чи не буде перенасичення ринку вже інших бобових культур? Але якщо навіть Україна збільшить у 5 разів їх посіви, цього все одно буде недостатньо для того, щоб задовольнити світовий попит. У 2016 році бобових було вирощено в світі близько 50 млн т, і це все одно не покрило існуючої потреби. Тому нам є куди рухатися.

 

Що стосується експорту - яка бобова культура найвигідніша?

 

сочевиця

Ось уже кілька років поспіль це нут. Ми експортуємо нут до Еміратів, Йорданії, Саудівської Аравії, а також до  Європи. Чомусь європейці стверджують, що наш нут набагато смачніший, ніж російський. Напевно, це через склад грунту. До того ж Україна вирощує крупнонасінний нут на відміну від Росії, якій вдається вирощувати тільки дрібні боби.

Наш фермер на сьогодні вміє вирощувати дуже великий нут - 11-12 мм, що для України раніше було нехарактерно. Ще 5 років тому нам би не вистачило сонця для наливу таких бобів. Але зараз в Центральній і Південній Україні ми вже легко можемо вирощувати такий нут. Крупнонасінний нут дорожчий - зараз він коштує близько $ 1700-2000 за тонну. Звичайно, мова йде про відкалібрований, почищений, упакований нут.

Що стосується сочевиці, то її трохи легше вирощувати, ніж нут. Цього року сочевиця трохи просіла в ціні, можливо, через мита в Індії. Ціна на неї тримається два роки в районі $ 700 за тонну. В Україні червона сочевиця на початку сезону коштувала 15 тис грн/т. В середньому з гектара збирали від 17 до 25 центнерів. Зелена сочевиця на початку сезону коштувала 20 -22 тис грн/т, що при врожайності 2 т/га досить непогано. Тому, якщо порівнювати з соєю, то, звичайно ж, сочевицю в минулому році вирощувати було вигідніше.
 
Що стосується квасолі, то за 2017 рік ми виростили близько 65 тис. т цієї культури, більше половини якої пішло на експорт. Квасолю потрібно вміти правильно вирощувати. На сьогодні для великої квасолі у нас, на жаль, немає техніки. На даний момент ми ведемо переговори з іноземними компаніями про презентацію їх техніки на наших Днях поля. Для збирання дрібної квасолі підходить техніка для сої та гороху, тому тут немає таких проблем.

Для тих, хто хоче правильно вирощувати квасолю, щоб вона мала високу якість для експорту, потрібно залучати консультантів з тих країн, які найбільше її виробляють. Наприклад, бразильських колег, які збирають 2-3 врожаї квасолі в рік. 

соя

Європі вигідно закуповувати бобові з України, так як діє нульове мито при ввезенні в Європу з України, і якість нашої продукції набагато краще, ніж китайської.
 
В цілому, в України дуже хороші перспективи в плані експорту бобових. Наприклад, в Європі дуже багато консервації з бобів. Вони купують у нас сировину, роблять консервацію з нашого нуту і, природно, це додаткова вартість. Ми нічим не гірші, ніж Європа, ми це все можемо у себе розвивати.
 
На жаль, за якістю, упаковкою та очищенням Україна ще відстає. Хоча деякі наші фермерські господарства вже готові вкладати в обладнання.
 
Таким чином, ринок розвивається, і вже через рік-два всі ці питання будуть вирішені. У тому числі ми зможемо самостійно експортувати бобові в Європу, а не через Туреччину і країн-посередників, що дасть нам надбавку в ціні ще як мінімум від $30 до $50 на тонні.

 

Надія Лядецька, n.liadetska@univest-media.com

Інтерв'ю
На сьогодні органічне виробництво — це один із пріоритетних напрямів і перспективний бізнес для розвитку малого фермерства в нашій державі. З-поміж них — фермерське господарство «Дона Олексія Пилиповича», очільник якого хоче не тільки... Подробнее
Справжні друзі пізнаються у біді, справжні ґрунтообробні агрегати — під час роботи у важких умовах   Зима і весна цього року порадували аграріїв більшості регіонів України рясними опадами. Є задатки щодо отримання високих урожаїв. Але… На... Подробнее

1
0