Агролайфхак: закладка плантації органічної малини

Ціни на малину минулого сезону не виправдали сподівань багатьох ягідників, котрі насадили плантації рік-два тому в ситуації цінового буму на цю ягоду. Деякі фахівці пропонують як вихід переорієнтацію на виробництво органічної ягоди. «Якщо торік ми звичайну малину приймали по 23-25 грн/кг за товар найвищої якості і 15 грн/кг – низької, то органічну – по 54 грн/кг», - розповідає головний агроном «Полко Груп» Віталій Масон. А взагалі ціни на органічну малину торік досягали 2 євро/кг. Але як отримати органічну малину?

Плодоносну плантацію сертифіковувати як органічну немає сенсу. Адже сертифікація плантації як органічної вимагає 3-річного перехідного періоду. А поки він мине, то мине й пік плодоношення плантації. Щоправда, тут є один варіант: після скошування плодоносних рослин висадити на цій плантації органічні саджанці – у старих міжряддях.

Перше, що слід брати до уваги, плануючи перехід на органічне ягідництво, - вартість органічного сертифіката. На сьогодні виїзд інспектора у найдешевшої серед фірм, які мають право видавати органічні сертифікати, коштує близько 10 тис. грн. І ця сума не залежить від розміру ділянки. А виїздів таких потрібно два: після або напередодні підготовки поля до посадки саджанців і ще раз, коли саджанці вже прийнялися. До цього слід додати вартість лабораторних аналізів, які зробить інспектор.

Тож, як вважає Віталій Масон, навіть з урахуванням привабливої ціни на органічну ягоду, робити органічний сертифікат має сенс, якщо є хоча б 25-30 соток. Середня ж площа під плантаціями органічної малини, з досвіду кластеру, який зараз на Волині створює «Полко Груп», становить близько 1,5 га (17 га у 11 господарів). Втім, як попереджає В. Масон, стримати розвиток хвороб на органічній плантації площею більш ніж півгектара буде не так легко.

Дуже важливий момент – вибір ділянки під створення органічної плантації. Якщо поруч поля, де ведеться традиційне землеробство, потрібна буферна зона завширшки 25-30 м. Але й цього часом недостатньо. Наприклад, якщо поруч поля агрофірми, яка веде інтенсивне землеробство, необхідно також домовлятися з агрономом, щоб не проводили обприскувань, коли вітер дме в бік ягідної плантації. А якщо на сусідніх полях здійснюється десикація з повітря, інспектор лише на підставі одного цього факту може відмовити в видачі органічного сертифікату. І навіть якщо не дізнається – це ризик того, що в продукції господарства можуть виявити пестициди і позбавити сертифікату.

Найкраща ж ділянка – та, яка не оброблялася років 8-10. Довідку про це може видати сільрада або РДА. Однак є у таких ділянок і суттєва вада: щойно почнуться обробітки грунту, то з цілини так і полізуть бур’яни.

Підготовка грунту під органічну плантацію включає дискування, оранку і вирівнювання. А далі – сівба сидеральної культури. У якості сидератів використовується чимало культур, але Віталій Масон радить олійну редьку або гірчицю, які ще й личинку хруща виводять. Передисковувати її фахівець рекомендує 2-3 рази. Через 10-14 днів після останнього дискування висіваються бобові культури, зазвичай – конюшина. В. Масон радить білу конюшину через її хорошу здатність накопичувати в грунті азот і конкурувати з бур’янами. Конюшину теж дискують двічі-тричі, потім дають полю відстоятися і переорюють. Після оранки нарізають рядки і висаджують малину.

Існує 3 основних способи посадки малини. Перший – восени пагонами. Другий – касетними саджанцями навесні. Третій – висадити літню малину касетними саджанцями навесні, обірвати плоди, і на наступний рік використати її як джерело для пагонів.

Фахівець вважає, що оптимальна ширина міжряддя для органічної малини – 3 м, мінімальна – 2,5, а відстань між рослинами в рядку – 30-40 см. «На погонному метрі має бути 7-8 плодоносних пагонів, а не 40-50, як у декого. Коли плантація недостатньо провітрюється, вона сильніше хворіє. А з хворих рослин ягоди розпадаються або біліють по дорозі на приймальний пункт, і в кінці кінців господарі обурюються, чому ціна така низька. Та тому, що вже півдесятка білих ягід роблять увесь ящик другим сортом», - говорить він.

Садити можна двома способами. Восени роблять рядки глибиною 20-30 см, садять пагони, загортають землею, а перед заморозками або після першого заморозку притрушують компостом. Чому саме компостом? Тому що в органічному землеробстві він має перевагу над гноєм. Принаймні в наших реаліях, коли основна маса гною постачається з індустріальних птахофабрик чи свиноферм, де поголів’я пічкають антибіотиками: останні можуть бути виявлені в малині під час лабораторного аналізу. В такому вигляді за умови достатнього снігового  покриву коренева система зберігаються у відносному теплі, і навесні швидко починає засвоювати добриво і йде в ріст. Навесні ж, на думку В. Масона, краще внести в рядок органічне добриво, трохи пригорнути землею, висадити саджанці і остаточно загорнути землею борозну.

Під час висадки рекомендується укласти краплинну стрічку: через неї можна не тільки поливати рослини, а й вносити біопрепарати. Захист органічної плантації – це ціла наука. Основні методи захисту від хвороб – біопрепарати, насамперед на основі триходерми, які, за словами В. Масона, протистоять гнилям краще за найсучаснішу і найбільш розрекламовану «хімію». Є також і народні методи, і деякі з них показали свою ефективність, наприклад, окис міді (1 ст. л. на 10 л води) від сірої гнилі або марганцівка (2 г на 10 л води) чи колоїдна сірка (2 ст. л. на 10 л води) від борошнистої роси.

Технологія утримання міжрядь не грає такої великої ролі: це може бути і залуження з наступним скошуванням трави, і чорний пар, і висів сидеральних культур.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Матеріал написаний на основі семінару з вирощування органічної малини, проведеного Кременецьким районним центром підтримки підприємництва (Тернопільська обл.)