Агролайфхак: найефективніші методи контролю рамулярії

Фермерам не варто використовувати для посіву насіння, отримане на ділянках, що були уражені рамулярією. Таку пораду дає фахівець з рамуляріозу, керівник дослідницької групи з захисту рослин Шотландського сільськогосподарського коледжу Ніл Хевіс, пише propozitsiya.com з посиланням на Farmers Weekly.

Рамуляріоз – грибкова хвороба, яка уражає ячмінь, передусім верхнє листя після цвітіння, спричиняючи втрати врожаю до 1 т/га. Дослідження цих мікроорганізмів та їх резистентності досі тривають. Оскільки патоген у великих масштабах переноситься з насінням, він становить загрозу для виробників ячменю в усьому світі. Так, у Великобританії він вперше виявлений у 1998 році, проте дані ДНК-аналізу свідчать, що гриб було занесено до цієї країни раніше. В 2011 році хворобу вперше виявлено в Росії, а в 2012-му Інститут захисту рослин НААН України повідомляв про випадки рамуляріозу в прикордонних із Росією областях.

Внаслідок поєднання факторів, які ще не до кінця вивчені, втрати врожаю в Європі оцінюються в 20%, а дані з Південної Америки оцінюють втрати від рамуляріозу до 70%. Раннє зараження врожаю може залежати від технології вирощування, а вторинні спори можуть бути присутні на рослинних рештках. Це значить, що рамуляріоз може бути великою проблемою при mini-till особливо в вологішому кліматі і при використанні деяких технологій посіву. Скоріше за все, впливають на захворюваність температура та умови вирощування, оскільки вони впливають на розвиток і старіння рослин, і зараз у цьому напрямку британськими вченими проводяться більш детальні дослідження

Наразі найефективнішим методом контролю рамулярії є фунгіциди. Найбільш дієвими фунгіциди будуть при внесенні починаючи з 45–49-го дня вегетації, аби захистити верхні листки. Вносити фунгіциди раніше можна, але небажано, позаяк залишається небезпека прояву хвороби.

Азольні фунгіциди (протіоконазол і менш поширений епоксіконазол) є ефективними проти рамулярії. Інша група фунгіцидів - сукцинатори дегідрогенази (SDHI) - теж частково ефективні, але існують обмеження на їх застосування: не більше двох разів за вегетацію, аби не виникла резистентність. Остання стає все більшою проблемою для фермерів. Нинішньої весни в Німеччині знайдено рамулярію, потенційно стійку до трьох провідних груп фунгіцидів.

Неприємне відкриття - дві нових раси рамулярії - зафіксувала компанія Bayer на півдні Німеччини. Одна з них проявляє підвищену резистентність до ігібіторів сукцінат-дегідрогенази (SDHI-фунгіцидів), інша - до азолів. Попередньо підтверджено резистентність рамулярії до ще однієї групи фунгіцидів - стробілуринів. Рамулярії-мутанти були відкриті на ділянці, де проводилися експериментальні обробки атолами. Інша мутація призвела до повної резистентності до SDHI-фунгіцидів, причому всіх без винятку речовин з цієї групи. Там, де було знайдено ці раси, від рамулярії не рятують ні SDHI-фунгіциди, ні азоли, навіть повною нормою. Відтак єдиним дієвим фунгіцидом проти рамулярії залишається хлороталоніл. Відтак німецькі органи влади рекомендують вносити його при кожній обробці ячменю.

Компанія Bayer для полів, що сильно уражені рамулярією, радить спробувати свій двокомпонентний продукт Siltra, що поєднує SDHI та азол (бікса фен та протіоконазол), разом із хлороталонілом. Однак, проблема полягає в тому, що в ЄС фермерам стало дуже складно використовувати хлороталоніл через нові, жорсткіші правила.