В Україні, як і в цілому світі, склалася загрозлива для здоров'я людини екологічна ситуація. Набувають поширення так звані хвороби цивілізації: шлунково-кишкові, серцево-судинні та онкологічні. Однією з основних причин виникнення цих хвороб є велика нестача в харчових продуктах біологічно активних речовин, у тому числі й вітамінів. Обліпиха справляє чудодійну профілактично-лікувальну силу.
У зв'язку з аварією на ЧАЕС, щороку зростає кількість онкологічних захворювань. Вітаміни, які є в наших аптеках, - це продукт європейського хімічного синтезу, їхня ефективність дуже низька, до того ж, деякі з них спричинюють алергічну реакцію, особливо у дітей. В ХХІ столітті постала гостра проблема забезпечення людей біологічно активними речовинами природного походження. Одна з рослин, що має в плодах велику кількість вітамінів, - обліпиха крушиноподібна. Відомо, що в Україні почали закладати обліпихові посадки в 70-ті роки лісгоспзаги, але вони це робили сіянцями, які були дуже колючими, й 50% із них були чоловічими, тобто не плодоносили.
Харчові продукти з обліпихи: соки, джеми, напої, морси, бальзами тощо - значно підвищують імунітет людини, із вичавок виготовляють обліпихову олію, використовують їх і як сировину для вітамінних добавок тваринам. Обліпиху як кормову добавку давні греки давали коням. На сьогодні Японія закуповує майже всю обліпиху, яку вирощує Росія.
Вона забезпечує стійкість організму проти хвороб цивілізації, значно гальмує процеси старіння важливих органів людини й подовжує її вік. Олія з обліпихи добре лікує запалення тканин, виразку шлунку тощо. Ягоди мають водорозчинні та олієрозчинні вітаміни: С, В1, ВС, А, К, F, Е, В2, Р; мікроелементи: залізо, магній, бор, сірку, кремній, марганець, цинк, мідь та ін. Флавоноїди, яких чимало в плодах, стабілізують роботу серця, а виділені з обліпихи біологічно активні речовини використовують для виготовлення ліків.
Обліпиха крушиноподібна - дводомна рослина, тичинкові квітки сріблясто-бурі, в коротких колосках їх по 4-16, маточкові - по 3-14 на коротких квітконіжках, розміщені в пазухах листочків. Зовні відрізнити чоловічі екземпляри від жіночих можна в три- чотирирічному віці, тоді коли квіткові бруньки чоловічих рослин більші за жіночі втричі-вчетверо.
Коренева система - поверхнева, проникає в грунт на глибину 20-80 см і розростається в радіусі до 10 м, що й зумовлює ефективність обліпихи в боротьбі з водною ерозією грунту.
На коренях обліпихи є коралоподібні вирости, що утворюються мікроорганізмами, які живуть з рослиною в симбіозі, забезпечуючи її азотом та біологічно активними речовинами.
Рослина не вибаглива до родючості грунтів, світлолюбна, морозо- та посухостійка. Цвіте обліпиха в умовах Лісостепу в кінці квітня - в першій декаді травня. Запилення здійснюється за допомогою вітру. Плоди достигають у другій декаді вересня. На присадибних ділянках та в садах слід вирощувати рослини, відібрані на основі морфологічних та біохімічних показників, акліматизовані в умовах Лісостепу, високопродуктивні, безколючкові. Сортові саджанці обліпихи, які завозять з Алтаю, як показали дослідження, хворіють і випадають через два-три роки.
Розмноження
Обліпиху можна розмножувати насінням і вегетативно: зеленими та здерев'янілими живцями. За розмноження насінням сіянці не зберігають генетичних ознак. Економічно вигідно розмножувати обліпиху здерев'янілими живцями у відкритому грунті, що дає змогу за один вегетаційний період одержувати генетично однорідний садивний матеріал за незначних затрат праці.
Науковці Інституту агротехнологій Подільського державного агротехнічного університету розробили нову технологію розмноження обліпихи здерев'янілими живцями. За даною технологією, здерев'янілі пагони заготовляють у період утворення на них листків, тобто в кінці першої та в другій декаді травня. Живці нарізають завдовжки 15-18 см і одразу висаджують у грунт, залишаючи зверху дві-три бруньки. У грунт ділянок додають близько 30% річкового піску. В період укорінення живців на ділянці потрібно підтримувати високу вологість грунту, знищувати бур'яни й розпушувати грунт на глибину 3-5 см. Коли живці вкореняться (а для цього треба в середньому 30-40 днів), норму поливань зменшують. Добрий догляд за ділянками дає змогу досягти ефективного укорінення на рівні 85-90% висаджених живців, які до осені дають приріст 45-60 см. Пересаджувати обліпиху в природних умовах Лісостепу потрібно навесні або восени. Схема висаджування може бути такою: 1,5х4; 2х5; 3х5 м. Ямки під саджанці треба копати з таким розрахунком, щоб кореневу шийку заглибити на 3-4 см. На щільних важких грунтах у садивні ями додають 20-30% піску або щебеню, 30-40 г суперфосфату чи 2 кг перегною. Для доброго запилення обліпихи в кожному ряду на п'ять-шість жіночих рослин висаджують одну чоловічу. На плантації потрібно висаджувати не менше 6-7% рослин-запилювачів. Після того як саджанці висадили, вкорочують провідні гілки - це сприяє розгалуженню та формуванню куща чи дерева.
Догляд і боротьба зі шкідниками обліпихи
Догляд полягає в щорічному санітарному обрізанні крони й розпушенні восени грунту під кронами на глибину 12-15 см. Глибше не рекомендується розпушувати, щоб не пошкодити кореневу систему рослин. Навесні рослини підживлюють фосфорними та калійними добривами з розрахунку 120-140 г/метр квадратний.
Слід зазначити, що обліпиху як нову плодово-ягідну культуру тривалий час шкідники масово не пошкоджували, як це спостерігається на Алтаї та в Казахстані. Її плоди не поїдають птахи, але останніми роками спостерігається пошкодження рослин обліпиховою зеленою тлею, деякими видами довгоносиків та кліщами. Пошкоджені дерева (механічно травмовані та сильно обрізані) уражуються деякими видами паразитичних грибів, а потім всихають. У разі грибкових захворювань уражені гілки видаляють та спалюють. Обліпиховий сад потрібно старанно доглядати протягом усього періоду вегетації.
Збирання, переробка та зберігання
Збирають обліпиху після заморозків. Для цього розстилають під кущами брезент і струшують плоди. Потім ягоди відділяють від гілочок, сортують і зсипають у тару. Обліпиха - високоврожайна рослина: з одного куща можна зібрати майже 4,5 кг плодів, а з 1 га культурних рослин - близько 2 т. Прибуток може сягати до 20 тис. у. о./га. Проморожені плоди зберігаються тривалий період. Кору збирають рано навесні, листки - протягом вегетації.
В. Білан,
канд. біол. наук, Подільський державний аграрно-технічний університет