Короткоротаційні сівозміни в умовах Степу України

На сьогодні основним заходом припинення й запобігання розвитку негативних процесів та кризових явищ у землеробстві є науково обгрунтована сівозміна, що відкриває додаткові можливості збільшення виробництва якісної сільськогосподарської продукції, зменшення витрат на її вирощування та позитивно впливає на стан довкілля.

На сьогодні основним заходом припинення й запобігання розвитку негативних процесів та кризових явищ у землеробстві є науково обгрунтована сівозміна, що відкриває додаткові можливості збільшення виробництва якісної сільськогосподарської продукції, зменшення витрат на її вирощування та позитивно впливає на стан довкілля.

Актуальність цього питання на Півдні України останніми роками набула досить широкого поширення серед фермерських та інших форм власності господарств. Основна кількість таких господарств спеціалізується на вирощуванні зернової групи та озимого ріпаку. Але за вирощування цих достатньо рентабельних культур виникає велика кількість проблем, пов'язаних, передусім, зі структурою посівних площ та дотриманням сівозмін.
Довгоротаційні сівозміни, які було розроблено раніше в науково-дослідних установах країни для господарств з досить великою кількістю ріллі, різноманітним набором культур і тривалістю ротації, для них не придатні. Особливо гостро постало питання щодо використання  чорних парів у фермерських господарствах, наявність яких за невеликого набору культур може становити від 25 до 50%, що з економічного погляду нерентабельно.
У сучасному землеробстві з поглибленням процесів спеціалізації та концентрації виробництва роль сівозмін зростає. Ні добрива та зрошення, ні пестициди, які застосовують під час вирощування сільськогосподарських культур, не дають можливості повністю позбутися бур'янів, шкідників та хвороб. Крім того, що краще рільники удобрюють, зрошують земельні угіддя, то сприятливіші умови створюються для розвитку бур'янів і хвороб. Пар чорний дуже потрібний на Півдні України для висіву озимих зернових. Результати досліджень Одеського державного аграрного університету та інших науково-дослідних установ Української академії аграрних наук доводять, що науково обгрунтована сівозміна є основою землеробства, запорукою його стабільності, оскільки істотно впливає на водний, поживний, біологічний режими грунту, швидкість детоксикації шкідливих речовин, які надходять у грунт в процесі сільськогосподарського виробництва.
Розроблено й рекомендовано короткоротаційні сівозміни, що грунтуються на зональному принципі розвитку землеробства на Півдні України. Короткоротаційні сівозміни мають базуватися на основі плодозміни. Це значить, що насиченість сівозміни має бути такою: 50% - зернові колосові; 25 - бобові й зернобобові; 25% - просапні.
Набір культур слід визначати, зважаючи на спеціалізацію господарства, зональні особливості та кон'юнктуру ринку. Оптимальна кількість полів - чотири, з коливанням від трьох до п'яти. Це обумовлюється допустимим періодом повернення культури на попереднє місце вирощування, який для більшої їхньої кількості становить три-чотири роки.
Культури в короткоротаційних сівозмінах, період повернення яких на попереднє місце вирощування становить п'ять-вісім років (соняшник), висівають на половині поля, міняючи місцями після закінчення ротації з культурою, що займала другу половину поля. Якщо поля великі, можна вибирати кращі за родючістю й рівнем ділянки для головних, пріоритетних культур. Не порушуючи чотирипільної сівозміни, можна маневрувати культурами в межах великого поля з урахуванням його конфігурації. На великому полі можна висіяти кілька культур і щороку зменшувати або збільшувати площу під різними культурами в разі загибелі озимих або багаторічних трав тощо. Це не призводить до порушення основної схеми їхнього чергування, як буває в багатопільній сівозміні з невеликими за розміром полями. Ізоляцією між гібридами й перехресно-запилюваними культурами та сортами теж можна витримувати сівозміни з короткою ротацією і великими полями.
Враховуючи те, що Одеська область міститься в зоні ризикованого землеробства, ми рекомендуємо такі короткоротаційні сівозміни:
Сівозміна 1: пар чорний - пшениця озима - пшениця озима - соняшник та ячмінь озимий;
Сівозміна 2: пар чорний та горох - пшениця озима - ячмінь озимий - соняшник та пшениця озима;
Сівозміна 3: горох та ячмінь озимий - ріпак озимий - пшениця озима - соняшник та пшениця озима.
Ці сівозміни витримали тривале випробування й можуть бути використані в господарствах різної спеціалізації: підприємствам з виробництва товарного й продовольчого зерна можна рекомендувати другу сівозміну; з виробництва зерна й олійних культур та тваринницької продукції - третю сівозміну. Таким способом можна не лише виростити хороший урожай, а й забезпечити охорону довкілля, зберегти й підвищити природну родючість грунтів. Отже, ці розробки будуть дуже корисними для тих умілих господарів нового тисячоліття, які орієнтуються на новітні технології вирощування зернових (зокрема, пшениці озимої та ячменю), зернобобових та олійних культур (соняшнику, ріпаку озимого).
В умовах посушливого Степу України найкращий поживний режим грунту за вмістом нітратного азоту, рухомого фосфору та обмінного калію зафіксовано в зернопаропросапній сівозміні 1 (контроль) та зернопросапній сівозміні 3, у структурі посівних площ яких є або пар чорний, або горох (табл. 1). За багаторічними дослідженнями, в короткоротаційній сівозміні з чорним паром до 25% накопичення нітратного азоту сягало 4,91 мг/100 г грунту, а в зернопросапній сівозміні з горохом до 12,5% отримано найвищі показники рухомого фосфору - 9,02 та обмінного калію - 15,62 мг/ 100 г грунту.
Істотно впливають на запаси поживних речовин у грунті добрива та погодні умови. В роки з хорошим зволоженням і прогріванням грунту в полі пару чорного спостерігали накопичення значної кількості нітратного азоту.
Таким чином, чорний пар  дає можливість підтримувати сприятливий поживний режим у грунті, тож йому потрібно надавати великого значення як засобу підвищення культури землеробства.
Одним із основних показників ефективності сівозмін є врожайність сільськогосподарських культур. За результатами порівняльної агротехнічної ефективності короткоротаційних польових сівозмін посушливого Степу України, встановлено залежність її показників від структури посівних площ, попередників та погодних умов. За врожайністю зерна пшениці озимої та насіння соняшнику найкраще зарекомендувала себе зернопаропросапна сівозміна 1 (контроль) з насиченням чорного пару  до 25%, зерновими - до 62,5 та олійними культурами - до 12,5%, де ці показники сягали, відповідно, 3,92 і 2,64 т/га. Найменші показники одержали в третій зернопросапній сівозміні без чорного пару, які знижувалися, відповідно, до 3,53 і 2,38 т з гектара.
Зменшення частки пару до 12,5% та збільшення зернових і зернобобових культур у структурі посівних площ до 75% за цими показниками займає проміжне місце, але підвищує вихід зерна в другій сівозміни до 10,47 т/га, що на 9-24% перевищує інші варіанти.
За досить високої інтенсифікації сільськогосподарського виробництва не достатньо тільки вирощувати високі врожаї, потрібно ще звернути особливу увагу на отримання високоякісної продукції, яка могла б конкурувати на європейському ринку.
Найбільший вміст білка (14,3%) і клейковини (28,6%) в зерні пшениці озимої мали в першій зернопаропросапній сівозміні (контроль) з повторним розміщенням зазначеної культури після чорного пару, яка в структурі посівних площ займає 50%. Оскільки в третій зернопросапній сівозміні немає чорного пару, це призводить до зменшення цих показників, відповідно, на 1,4 і 4,4 відсотка.
Істотний вплив на вміст білка й клейковини в зерні пшениці озимої виявили попередники (табл. 2). Вирощування цієї культури після чорного пару позитивно вплинуло на збільшення вмісту білка й клейковини в зерні, які були найвищими й становили, відповідно, 15 і 30%. Найнижчими ці показники мали в зерні пшениці озимої, яку вирощували після ріпаку озимого, вони були на 2,4 і 6,4% менші за кращий варіант.
Проміжна позиція за вмістом білка й клейковини в зерні пшениці озимої належить попередникам: гороху, пшениці озимій та ячменю озимому. За числом падіння найкращим попередником для вирощування пшениці озимої був пар чорний, де цей показник становив 396 с, а найгіршим - пшениця озима, де число падіння зменшувалося до 313,5 с.
Узагальнені результати розрахунків продуктивності короткоротаційних польових сівозмін посушливого Степу України засвідчили, що найвищі показники були в третій зернопросапній сівозміні, яка насичена зерновими й зернобобовими культурами на 62,5 і олійними - на 37,5%. Тут одержали зернових одиниць - 4,96 т/га, кормових - 4,49, кормопротеїнових - 4,77 і перетравного протеїну - 0,50 т/га, що, відповідно, на 46,8, 18,5, 28,9, 38,8% більше, ніж у першій зернопаропросапній сівозміні (контроль) з найнижчими показниками продуктивності (табл. 3).
У цій сівозміні отримали також найвищу врожайність олійних культур - 3,06 т/га, що на 13,7 і 18,6% більше, ніж в інших сівозмінах. Це можна пояснити збільшенням питомої частки олійних культур до 37,5% в структурі посівних площ, де ріпак озимий займає 25, а соняшник - 12,5% та висіванням для олійних культур кращих попередників: для соняшнику - пшениці озимої, а для ріпаку ярого - гороху та ячменю озимого. За врожайністю ж зернових культур третя зернопросапна сівозміна поступається першій (контроль) і другій зернопаропросапним сівозмінам, де попередником пшениці озимої був чорний пар, який у структурі посівних площ займає, відповідно, 25 і 12,5 відсотка.
Практичне значення одержаних результатів полягає в обгрунтуванні й розробці рекомендацій рільникам щодо впровадження короткоротаційних польових сівозмін, що дасть змогу підвищити продуктивність ріллі та виробництво сільськогосподарської продукції в цілому.
Економічна ефективність третьої короткоротаційної зернопросапної сівозміни з насиченністю зерновими й зернобобовими культурами на рівні 62,5 та олійними - 37,5% є найвищою, рівень рентабельності тут становить 112,6% в умовах Великомихайлівського, Березівського, Фрунзівського та Овідіопольського районів Одеської області.
Для вирощування високих та стабільних урожаїв сільськогосподарських культур і зниження економіко-енергетичних витрат на їхнє виробництво в Південному Степу України потрібно висівати високоврожайні, високопродуктивні зернові, зернобобові та олійні культури після кращих попередників: пшеницю озиму після чорного пару й гороху; ячмінь озимий і соняшник після пшениці озимої, а ріпак озимий - після гороху та ячменю озимого (з обов'язковою обробкою граміницидами проти падалиці ячменю) й запроваджувати ефективні короткоротаційні польові сівозміни з різним насиченням, розміщенням та співвідношенням зазначених культур залежно від спеціалізації господарств.

С. Патик,
кандидат с.-г. наук 

   Вчасне підживлення озимини - шлях до отримання високого врожаю якісного зерна

   Під час перезимівлі посівів ріпаку основну увагу варто приділити розробці комплексу агротехнічних заходів, який дасть можливість одержати найвищий урожай цієї культури.

   В Україні, як і в цілому світі, склалася загрозлива для здоров'я людини екологічна ситуація. Набувають поширення так звані хвороби цивілізації: шлунково-кишкові, серцево-судинні та онкологічні. Однією з основних причин виникнення цих хвороб є велика нестача в харчових продуктах біологічно активних речовин, у тому числі й вітамінів. Обліпиха справляє чудодійну профілактично-лікувальну силу.

   Серед польових культур, які вирощують на корм, надзвичайно велике значення мають багаторічні трави. Тривалий період вегетації дає можливість використовувати їх для виготовлення сіна, сінажу, силосу, брикетів, гранул і як пасовища. 

   Останніми роками через низьку врожайність значно зменшено площі посівів ярого ріпаку. Нами були закладені та ретельно проаналізовані дворічні ділянкові досліди для визначення, яка саме кількість азотних добрив та регуляторів росту сприяє збільшенню врожаю. Крім цього, нова програма Clearfield - інновація в селекції та засобах захисту рослин - обіцяє на ярому ріпакові значно спрощену та ефективну боротьбу з бур'янами, що є основою для успішного вирощування цієї культури.