10 учених, які змінили сільське господарство

За всю історію сільського господарства відбувалося чимало переломних моментів, через які продуктивність полів збільшувалася в кілька разів, з'являлися нові культури, сільгоспінвентар і техніка. Одні відкриття приписують цілим народам, інші - окремим компаніям.

Але є винаходи, автор яких - конкретні люди, які розробили продукцію, без якої зараз важко уявити агробізнес, пишет propozitsiya.com з посиланням на aggeek.net.

1. Норман Борлоуг, зелена революція

Зелена революція почалася в 1940 році, коли мексиканський президент звернувся до Фонду Рокфеллера для вирішення проблеми неврожаю в країні. Фонд направив на допомогу групу агрономів, в яку входив і Н. Борлоуг. У Мексиці вчений 12 років схрещував місцеву пшеницю з карликовими сортами з Японії і отримав високоефективні сорти, стійкі до вилягання. Завдяки новим виведеним сортам пшениці, в 50-х Мексика змогла повністю забезпечити себе зерном і навіть почала його експортувати.

Потім агроном почав розробляти програми з підвищення врожайності, які передбачали використання сільгосптехніки, добрив і пестицидів. По суті, Н. Борлоуг сформував сучасний підхід до сільського господарства. За свої досягнення агроном отримав Нобелівську премію миру в 1970-му.

2. Франц Ахард, виробництво цукру з буряка

У 1747 році Андреас Маргграф за допомогою мікроскопа встановив, що вміст цукру в кормовому буряку становить 1,3%. Починаючи з 1786 року його учень Франц Ахард продовжив дослідження. Протягом 10 років він намагався вивести нову культуру. На позику в 1801-му Ф. Ахард побудував фабрику в Нижній Сілезії, де цукор виробляли з буряка. Роком пізніше він отримав свій перший урожай білого продукту з вмістом цукру 5-7%. З тих пір цукровий буряк поширився по всьому світу. В сучасних сортах цукру понад 20%.

3. Юстус фон Лібіх, мінеральні добрива

У 1859 році Юстус фон Лібіх випустив книгу, в якій розповів про теорію мінерального живлення рослин і довів, що завдяки внесенню добрив можна підвищити родючість грунту. Він переконався, що найбільший вплив на зростання і врожайність рослин надають калій, азот і фосфор. Також вчений проводити досліди, щоб вивести оптимальну норму добрив для внесення.

4. Фріц Габер і Кар Боше, азотні добрива

Вчені змогли синтезувати аміак з водню і атмосферного азота. Процесс Габера-Боша дозволив зробити виробництво азотних добрив незалежним від родовищ нітрату натрію. За це відкриття Фріц Габер отримав Нобелівську премію в 1918 році.

Дешеві добрива дозволили підвищити врожайність полів і запобігти проблемі з браком продовольства, через швидке зростання населення Землі на початку ХХ ст.

5. Сайрус Маккормік, жатка

Батько Сайруса Маккормік протягом 28 років намагався створити молотарку на кінній тязі, але кинув це заняття, і передав свої креслення синові. Сайрус розробив свою першу жатку вже через півтора року, і в 1831-му почав польові випробування свого винаходу, а в 1834-му - запатентував його.

До 1847 року жатка погано продавалася, менше 100 машин. Але після переїзду в Чикаго і активної маркетингової політики, його компанія стала найбільшим виробник сільгосптехніки в США. Секретом рекламної кампанії Маккормік були листівки, в яких описувався принцип роботи жатки, її переваги, дані з польових випробувань і відгуки фермерів. Аграрії стали охочіше купувати жатку, коли зрозуміли, як її можна відремонтувати.

6. Джон Дір, сталевий плуг

До заснування однієї з найбільших сучасних компаній з виробництва сільгосптехніки Джон Дір був ковалем. Під час своєї роботи він часто працював з голками та спицями, які заточувалися завдяки піску. Майстер дізнався, що чавунні плуги, якими тоді користувалися фермери, погано орють на важких грунтах, і згадав про спиці. Д. Дір прийшов до висновку, що плуг з добре відполірованої сталі з правильно зробленим відвалом краще впорається з обробкою грунту.

У 1837 році він розробив свій перший комерційно успішний плуг з литої сталі, а до 1841-му випускав по 75-100 плугів в рік.

7. Джетро Талл, перша Рядова сівалка

Згідно з його трактату "Кінно-мотичне землеробство", ідея сівалки з'явилася у винахідника, коли він спостерігав за грою органу. Д. Талл помітив, що при натисканні клавіш відкривався клапан і інструмент видавав певну ноту. Після цього Джетро приступив до створення власної машини, яку автор назвав рядовий сівалкою. Це був ящик з насінням, від якого до землі тягнулося кілька трубок. При волочінні сівалки насіння сипалися крізь трубки, засіваючи в землю рівними рядами.

Д. Талл представив свій винахід в 1701 році, але по початку пристрій не отримало популярність серед фермерів. Винахідник описав в своєму трактаті принцип дії сівалки, необхідну ширину міжрядь і частоту розпушування грунту.

8. "Мати моря" Кетлін Дрю-Бейкер

Саме так називають у Японії британку Кетлін Дрю-Бейкер, завдяки якій посіви норі, основного компонента для створення суші, стали стабільними і продуктивними.

У 1949 році британка опублікувала дослідження, в якому доведено, що в репродукції водоростей норі одне з ключових місць займають раковини молюсків. У природному середовищі дорослі особини водоростей виділяють навесні чоловічі і жіночі клітини. Ці клітини об'єднуються, щоб зробити спори, які потім поселяються на устричних раковинах, де і ростуть всі літні місяці. У цей час важливо підтримувати певну температуру води та інтенсивність освітлення раковин.

У 1953 році фусан Ота та інші японські біологи розробили нову методику посіву норі на основі дослідження Дрю-Бейкер, завдяки якій врожайність водоростей виросла в кілька разів.

9. Кікунае Ікеда, перша харчова добавка

У 1907 році К. Ікеда звернув увагу, що страви з водоростями комбу мають характерний смак, що відрізняється від традиційного поділу на солоний, солодкий, кислий і гіркий. Цей п'ятий, "м'ясний" смак, Ікеда назвав умамі та виявив, що він виникає в результаті присутності в водорості глутамінової кислоти.

У 1908-му він виділив глутамат натрію з водоростей і встановив взаємозв'язок між глутаматом і підсилюючий смак діїкомбу. У наступному році Кікунае Ікеда отримав патент на виробництво глутамату натрію, який стали випускати в Японії під назвою "адзі-но-мото" або корінь смаку. Зараз глутамат натрію - одна з найпопулярніших харчових добавок в світі, яка широко використовується при виготовленні ковбас, концентратів супів і багатьох інших продуктів.

10. Момофуку Андо, локшина за пару хвилин

Ідея локшини швидкого приготування з'явилася у Момофуку після того, як він побачив великі черги за їжею після поразки Японії у Другій світовій війні. За словами самого М. Андо, своїм продуктом він хотів позбавити японців від черг і зробити локшину доступною для кожного. Перша локшина швидкого приготування з'явилася в 1958-му і мала курячий смак, додаткові аромати з'явилися пізніше.

У 1971 році М. Андо придумав як упаковувати локшину в спеціальні пластикові контейнери, і з тих пір для її приготування не потрібний додатковий посуд. А в 2005 році японець зробив локшину швидкого приготування у вакуумній упаковці, яка створена спеціально для астронавтів.

У 2000 році винахід М. Андо споживачі назвали головним японським винаходом ХХ ст.